WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Оподаткувнаня зовнішньоекономічної діяльності - Дипломна робота

Оподаткувнаня зовнішньоекономічної діяльності - Дипломна робота

  • не можуть проводитись за окремими видами зобов'язань перед бюджетом (крім зобов'язань з позик та кредитів, які гарантовані державними коштами)

    Проводиться у разі :

    • встановлення фактів порушення суб'єктом підприємницької діяльності норм законодавства в результаті проведення зустрічних перевірок;

    • неподання суб'єктом підприємницької діяльності у встановлений строк документів обов'язкової звітності;

    • встановлення недостовірності даних в документах обов'язкової звітності;

    • подання суб'єктом підприємницької діяльності скарги про порушення законодавства податковими органами під час проведення планової чи позапланової перевірки;

    • виникнення потреби у перевірці відомостей отриманих від особи, яка мала правові відносини з суб"єктом підприємницької діяльності;

    • неподання суб'єктом підприємницької діяльності пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язків письмовий запит податкових органів протягом трьох днів з дня отримання запиту;

    • реорганізації (ліквідації) підприємства;

    • прийняття відповідного рішення Кабінетом Міністрів України.

    • здійснюються на підставі письмового звернення податкових органів, які ведуть перевірку, до податкових органів, які взяли на облік суб'єкт підприємницької діяльності;

    • проводяться протягом 10 днів з дня видачі завдання про проведеннязустрічної перевірки.

    Рис. 3.1. Види перевірок, що здійснюються податковими органами в Україні.

    При плановій перевірці першочергово перевіряється : повнота відображення в податковій звітності результатів зовнішньоекономічної діяльності; правомірність використання податкових пільг; правильність відображення у звітах з ПДВ податкових векселів, що видаються платниками при ввезенні (пересиланні) товарів на територію України; виконання вимог щодо порядку адміністрування податкових векселів; повнота і правильність визначення податкових зобов"язань платниками податку, яким платежі були погашені шляхом проведення взаємозаліку.

    На сьогодні в Україні використовується Закон України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. Відповідно до цього Закону з метою забезпечення прав платників податків та роботи податкових органів щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій до порушників у межах чинного законодавства, встановлення єдиного порядку застосування норм цього Закону наказом ДПА України від 1-7.03.2001 р. № 110, зареєстрованим у Мінюсті України 23.03.2001 р. за № 268/5459, затверджено Інструкцію про порядок застосування та стягнення штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, яка набирає чинності через 10 днів від дня державної реєстрації. Згідно з положеннями вищезазначеного Закону докорінно змінюється процедура застосування штрафних санкцій до порушників чинного законодавства, яке контролюється органами державної податкової служби. Так, відповідно до 3акону штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платників податків у таких розмірах: за неподання податкової декларації у визначений строк або її затримку — 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання чи затримку, а у разі коли платник податків не подає податкову декларацію в установлений строк і податковий орган самостійно визначає суму податкових зобов'язань такого платника, додатково до вищезазначеного штрафу платник податків сплачує штраф у розмірі 10% суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації (але не більше 50% нарахованого податкового зобов'язання та не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

    Відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює:

    а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків) — протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

    б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків) — протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

    в) календарному року — протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

    г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян) - до 1 квітня року, наступного за звітним.

    Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду;

    Якщо за даними документальних перевірок діяльності платника податків встановлюються факти занижень його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, до такого платника застосовуються штрафні санкції у розмірі 5% від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата (але не більше 25% такої суми та не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

    якщо у поданій платником податків податковій декларації виявляються арифметичні або методологічні помилки і податковий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника, то такий платник податків повинен сплатити штраф у розмірі 5% від суми донарахованого податкового зобов'язання (але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян);

    у разі коли платника податків (посадову особу) засуджено за скоєння злочину за ухилення від оподаткування або якщо він занижує податкові зобов'язання у великих розмірах, застосовується штраф у розмірі 50% від суми недоплати.

    Одночасно вищезазначеним Законом встановлюється відповідальність платників податків за порушення, граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання незалежно від того, були застосовані вище-перелічені штрафи чи ні.

    Так, при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, платник податків сплачує штраф у розмірі 10% такої суми; від 31 до 90 календарних днів включно — у розмірі 20%; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, — у розмірі 50% такої суми. При цьому платник податків сплачує один із перелічених у цьому абзаці штрафів відповідно до загального строку затримки.

    Законом також передбачено, що у разі коли платник податків до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання, а також самостійно погашає суму недоплати та штраф у розмірі 10% суми такої недоплати, вищезазначені штрафи, а також адміністративні штрафи, які відповідно до законодавства накладаються на платника податків (його посадових осіб) за відповідні правопорушення, не застосовуються за винятком, коли:

    платник податків не подає податкову декларацію за період, протягом якого відбулася недоплата податкового зобов'язання;

    судом установлено скоєння злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою — платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання.

    Крім того, відповідно до норм Закону передбачено застосування до платників податків штрафних санкцій:

    за відчуження активів, що перебувають у податковій заставі, без згоди податкового органу — у розмірі 100% від суми податкового боргу, щодо якого виникло право податкової застави;

    за продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснення грошових виплат без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, — в двократному розмірі від суми податкового зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу).

    Митні органи в межах своїх повноважень з метою законності переміщення товарів, предметів, транспортних засобів через митний кордон України суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та фізичними особами мають право здійснювати митний контроль шляхом перевірки документів, огляду, переогляду та інших форм, що не суперечить законам України.

    У пунктах пропуску через митний кордон або в інших місцях митної території, в межах якої митниця здійснює митний контроль, визначається зона митного контролю. Режим її — це порядок доступу та перебування в таких зонах службових осіб, які безпосередньо забезпечують процес митного контролю, та громадян, що проходять митний контроль або уповноважені пред'явити контролю товари та інші предмети, а також порядок переміщення товарів та інших предметів за межі зони митного контролю.

  • Loading...

     
     

    Цікаве