WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Оподаткувнаня зовнішньоекономічної діяльності - Дипломна робота

Оподаткувнаня зовнішньоекономічної діяльності - Дипломна робота

Відповідно до даного порядку під час визначення митної вартості до неї включаються ціна товару, зазначена в рахуку-фактурі (рахунку-проформі), і фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку-фактури – залежно від умов поставки цих товарів згідно з Правилами ІНКОТЕРМС (у редакції 1999 року).

Розглянемо схему формування цін у зовнішньоекономічних операціях з урахуванням різних умов поставки.

з/п

Статті витрат

1

= ціна "з заводу-постачальника" EXW

+ траноспортування до залізничної станції

+ оплата послуг експедитора

+ страхування

+ вартість навантаження у вагон

2

= Ціна "франко-залізничний вагон" FCA

+ фрахт до кордону

3

= Ціна "франко кордон" DAF

+ фрахт до місця (порт призначення)

4

= ціна з врахуванням фрахту до місця (порту призначення) СРТ (перевезення оплачено до)

+ витрати в порту (перевалка, складування, портовий збір, комісія експедитора в порту, додаткові витрати (телекс, телефон, пошта)

5

= Ціна "франко порт відвантаження"

+ витрати на документи

+ витрати на коносамент

+ морський фрахт

6

= Ціна "вартість і фрахт до порту призначення" CFR

+ страхування

7

= ціна "вартість, фрахт, страхування порту призначення" CIF або з "судна в порту призначення"

+ витрати на перевалку в порту призначення

+ імпортне мито та оформлення документів

8

= Ціна "з пристані в порту призначення"

+ витрати на транспортування до місцезнаходження покупця

= Ціна "франко покупець, включаючи мито"

Відповідно до Правил ІНКОТЕРМС (у редакції 1990 року) за розподілом відповідальності, видатків і ризиків сміж продавцем і покупцем умови поставки поділяються на чотири групи – починаючи з умови, згідно з якою практично вся відповідальність покладається на покупця і закінчуючи тими, згідно з якими продавець несе всі витрати та ризики. Згідно з цим поділом органи митниці підходять до визначення митної вартості за наступними трьома підходами :

I підхід – перша-друга групи (Е-умови – EXW та F-умови – FSA, FAS i FOB) – основні витрати з перевезення не оплачені.

При цих умовах продавець бере на себе мінімальні обов"язки по відправці вантажу, тобто доставляє вантаж на судно, автомашину, поїзд та несе відповідальність за нього тільки до цього моменту.

Митна вартість при таких умовах поставки визначається наступним чином :

при експорті до фактурної вартості додаються невключені витрати по доставці вантажу до місця вивозу з території України;

при імпорті до фактурної вартості додаються невключені витрати по доставці вантажу до місця ввезення на митну територію України.

II підхід – третя група (С-умови – CFR, CIF, CPT i CIP) – основні витрати по перевезенню оплачені.

При цих умовах продавець бере на себе витрати. Пов"язані з доставкою вантажу до певного місця призначення з страхуванням або без страхування вантажу.

Митна вартість при таких умовах поставки визначається наступним чином :

при експорті від фактурної вартості відраховуються витрати по доставці вантажу після вивезення з митної території України.

при імпорті з фактурної вартості відраховуються витрати по доставці вантажу після ввезення на митну територію України.

III підхід – четверта група (D-умови, DAF, DES, DEQ, DDU і DDP) – повна поставка товару продавцем.

При цих умовах Продавець бере на себе повну відповідальність, пов"язану з усіма, витратами і ризиками по доставці вантажу в певний пункт призначення і передачею його покупцеві, а також можливість сплати всіх необхідних податків по митному оформленню вантажу.

Митна вартість при таких умовах поставки визначається таким же чином як і при базисах поставки третьої групи.

Окремо слід відмітити поставки DAF- кордон. Термін "кордон" можна використовувати для будь-якого кордону, включаючи країни експорту, тому необхідно вказувати який кордон мається на увазі. Дані умови поставки передбачені в основному при перевезенні залізницею, але можуть бути використані і для інших способів перевезення. При цій умові поставки митна вартість рівна фактурній вартості.

У разі, коли митну вартість неможливо визначити на основі поданих документів митна вартість визначається на підставі цін на ідентичні товари, митне оформлення яких здійснювалося раніше, з урахуванням ряду вимог :

  • ідентичними вважаються товари, які мають однакові ознаки з товарами, що підлягають оцінці (призначення та характеристики, якість, наявність одного і того ж товарного знака та репутація на ринку, країна-походження, виробник);

  • незначні відмінності у зовнішньому вигляді не можуть бути підставою для відмови в розгляді товарів, як ідентичних, якщо за іншими ознаками такі товари відповідають вимогам цього пункту;

  • якщо ідентичні товари ввозилися в іншій кількості або на інших умовах поставки згідно з Правилами ІНКОТЕРМС (у редакції 1990 року), ніж товари, митна вартість яких визначається, проводиться відповідне коригування їх ціни з урахуванням цих розбіжностей.

При відсутності достовірної інформації органи митної служби вправі використовувати цінову інформацію, що міститься в їх базі даних, в каталогах торговельних фірм та інших довідниках, а також інформацію організацій, які проводили відповідну експертизу.

Для порівняння в додатку розглянуто застосування різних видів мита та його ставок на досвіді основних торговельних партнерів України.

Польщею для захисту свого національного ринку та регулювання зовнішньоторговельного обігу згідно з митним кодексом передбачені конвенційні (базові), автономні, преференційні та знижені митні ставки. Також до товарів можуть застосовуватися інші тарифні засоби з урахуванням важливості та призначення товарів або укладених Польщею преференційних угод. Рівень митних ставок та запровадження згаданих засобів здійснюється постановою Ради Міністрів.

Систему митних платежів Латвійської Республіки складають мито (митний податок) та митні збори, якими обкладаються товари. Митний податок визначається на підставі митної вартості товарів, митних тарифів і правил походження товарів.

Митні тарифи застосовуються до товарів, які переміщуються через митний кордон Латвійської Республіки, відповідно до коду товару Комбінованої номенклатури ЛР.

Ставки митного податку (тарифу) підрозділяються в такий спосіб: основна ставка; ставка режиму найбільшого сприяння в торгівлі; ставка режиму вільної торгівлі; ставка, яка застосовується при торгівлі з державами, яким Латвійська Республіка надала торгові пільги.

Розміри митних тарифів в Угорщині залежать від походження імпортного товару. Зважаючи на це, митні тарифи застосовуються наступним чином:

    • Преференційні мита , які застосовуються до товарів походженням з країн, що розвиваються у випадку підтвердження їх походження сертифікатами форми "А". Преференційні мита містяться в I колонці Угорського Торговельного митного тарифу (ТМТ).

    • Найбільші пільгові мита (які називаються митами ГАТТ/СОТ або "загальними") застосовуються у разі, коли до товару не можна застосувати преференційн, договірні мита, або митні знижки, а також якщо не треба застосовувати штрафні мита. Найбільші пільгові мита містить II колонка Угорського ТМТ.

    • Договірні мита застосовуються Угорщиною до тих товарів, які походять з країн або груп країн, з якими нею укладені угоди про вільну торгівлю. У разі товарів походженням з ЄС це має засвідчене декларацією по формі EUR-1. договірні мита на поточний час Угорщиною застосовуються до товарів походженням з ЄС, EFTA та CEFTA в найближчому майбутньому планується підписання угод про вільну торгівлю з Туреччиною та Ізраїлем).

    • Митні полегшення (раніше називались інституційною митною нейтралізацією) Угорщина застосовує трьох видів : призупинені мита, митні контингенти та ліцензування. Митні контингенти розподіляються на національні контингенти, договірні та контингенти ГАТТ/СОТ.

    • Штрафний митний тариф застосовується до товарів походженням з таких країн, які застосовують до угорських товарів. Штрафний митний тариф вживається Угорщиною в розмірі потрійного найбільшого пільгового мита, але не менше 20 % (на поточний час Угорщина штрафних мит не застосовує до жодної країни).

    • Комуляційне мито застосовується у випадку, якщо експортний товар вимагає експортного контролю, для виробництва якого використано матеріал до якого при його імпорті не треба було сплачувати мита, а під час його експорту необхідно застосовування сертифікату форми EUR-1 та/або декларації. Комуляційне мито необхідно сплачувати перед експортним контролем і це є передумовою видачі сертифікату походження. Тобто воно застосовується до товарів без визначеного походження.

Loading...

 
 

Цікаве