WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Оподаткування транспортних засобiв - Дипломна робота

Оподаткування транспортних засобiв - Дипломна робота

З одного боку, не викликає сумнівів, що податок розраховується, так би мовити, відразу на весь рік виходячи з бази оподаткування станом на 1 січня того року, за який (і протягом якого, за винятком платежу за четвертий квартал року,- до 15 квітня, до 15 липня, до 15 жовтня, до 15 січня наступного року) податок сплачується. Наприклад, загальна сума податку на 2000 рік розраховується з бази оподаткування станом на 1 січня 2000 року. По одній чверті зазначеної суми платник вносить згідно з вищезгаданими термінами.

Таким чином, Розрахунок подається не "за" поточний рік, а саме "на" поточний рік, тобто він не є звітним документом "за звітний рік", і в статті 6 зазначеного закону під "звітним роком" розуміється той рік, за яким подається бухгалтерська звітність станом на 1 січня наступного року. Скажімо баланс, згідно з даними якого визначається база оподаткування в даному випадку, наприклад, за 1999 рік, складається на 1 січня 2000 року, іншими словами, Розрахунок на 2000 рік, складений на підставі бухгалтерської звітності станом на 1 січня 2000 року, потрібно подати до податкового органу не пізніше 15 березня 2000 року.

Цим пояснюється необхідність подання додаткових Розрахунків протягом року у випадку придбання транспортних засобів платником, адже якщо б Розрахунок подався за минулий рік, такі транспортні засоби вже були б до нього включені.

З іншого боку, подібних логічних міркувань краще було б взагалі уникнути шляхом ретельнішого редагування текстів нормативних актів. От і в пункті 4 Порядку є абзац "10 – загальна сума податку, що підлягає сплаті за звітний рік...", що в зіставленні з текстом пункту 2 Порядку дозволяє припустити :

Раз Розрахунок складається "за звітний рік" (див. пункт 4 Порядку), а подається "не пізніше 15 березня року, наступного за звітним" (див. пункт 2 Порядку), то чому б Розрахунок на 2000 рік не здати до15 березня 2001 року? Ось так і заплуталися (а точніше заплутали).

До речі, якщо раніше фінансова звітність за звітний рік складалася станом на 1 січня наступного календарного року, то тепер вона складається станом на 31 грудня саме звітного року...

Пункт 5 Порядку практично дослівно переписаний зі статті 7 вищезазначеного закону "... 120 відсотків річних від облікової ставки..." – що ж це за "річні від річних", "річні в квадраті", чи що?

І останнє. Згідно з третім абзацом статті 6 зазначеного закону розрахунок подається юридичними особами не тільки за місцем свого знаходження, але й за місцем постійного базування транспортних засобів. У той же час у новій формі Розрахунку зазначено тільки " місце знаходження платника податку ". Зараз важко сказати що це – друкарська помилка, свідома відмова від зайвих " папірців " або свідома " пастка " для тих хто не подав Розрахунку. В даному наказі ДПАУ ми знайшли протиріччя не тільки положенням Закону " Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" але й власним положенням.

Таким чином, можна відмітити, що сукупність вищезазначених недоліків в сукупності з морально-психологічними особливостями характеру підприємця при певних умовах можуть виступати в ролі конкретних обставин, які сприяють здійсненню податкових та інший злочинів.

Як свідчать вказані недоліки податкова система України потребує корінного реформування.

На розгляд Верховної Ради України представлено декілька законопроектів щодо змін та доповнень до порядку оподаткування власників транспортних засобів. Розглянемо деякі з них.

Комітетом Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності запропоновано доповнити ст. 4 (пільги щодо податку) Закону України від 11.12.91 p. "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" переліком юридичних осіб, які передбачено повністю звільнити від сплати податку. Це — військові частини, заклади, установи та організації Міноборони України. МВС України. СБУ. Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Держкомітету у справах охорони державного кордону України. Управління державної охорони України. Національного космічного агентства України. Державного департаменту України з питань виконання покарань та підрозділи податкової міліції державної податкової служби, що фінансуються з Державного бюджету України, щодо транспортних засобів за умови їх цільового використання у службових справах та у межах встановлених лімітів. Крім того, пропонується списати з військових частин, закладів. установ та організацій, зазначених у проекті, заборгованість зі сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, яка виникла до набрання чинності Законом.

Проект Закону України "Про внесення зміни до ст.4 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів"" розроблено згідно з дорученням Кабінету Міністрів України від 08.07.2000 p. та на виконання ст.14 Закону України "Про Збройні Сили України", якою визначено, що земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків.

Законом України від 16.07.99 p. "Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування дорожнього господарства", зокрема, внесено зміни і до Закону, якими Міноборони України та інші утворені відповідно до законів України військові формування було позбавлено пільг щодо звільнення від сплати податку з власників транспортних засобів.

Видатки на сплату зазначеного податку законами України "Про Державний бюджет України на 2000 рік". "Про Державний бюджет України на 2001 рік" та "Про Державний бюджет України на 2002 рік" для Міноборони Україні не передбачувались, тому стягнення податку з військових частин створює податковим органам певні труднощі.

Необхідність прийняття Закону виникла і у зв'язку з тим, що згідно з положеннями Закону України від 18.02.97 p. "Про систему оподаткування" встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюється Верховною Радою України. Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування.

Для безпосередньої реалізації норми ст. 14 Закону України "Про Збройні Сили України" необхідно внести відповідні зміни до Закону.

Слід зазначити, що значна кількість спеціальної автомобільної техніки бойової та стройової груп експлуатації Міноборони, до яких відносяться автомобільна техніка зі змонтованим на її базі спеціальним обладнанням (у тому числі і озброєнням), з позицій взагалі не виїжджає. Інша частина транспортних засобів Збройних Сил України перебуває в законсервованому стані на тривалому зберіганні і не використовується в мирний час. Розмір податку, який необхідно сплачувати за ці транспортні засоби, становить близько 45 млн. грн. Багато з тих транспортних засобів, які перебувають на тривалому зберіганні, морально та фізично застаріли, в зв'язку з чим не плануються для використання у Збройних Силах України і підлягають списанню. Такі транспортні засоби знаходяться на зберіганні тільки тому, що їх неможливо реалізувати.

Згідно з розрахунками Міноборони України та інших органів виконавчої влади, які також передбачається звільнити від сплати податку з власників транспортних засобів, втрати бюджету в зв'язку з прийняттям Закону становитимуть 80 млн. грн.

Реалізація цього законопроекту дозволить зменшити навантаження на Держбюджет України, скасує податковий борг Міноборони України та інших зазначених в законопроекті органів виконавчої влади, припинить недоцільне перетікання грошових потоків з бюджету в бюджет.

Законопроект від 19.04.2001 p., запропонований народним депутатом України М. Гнатюком до ст. З Закону, полягає у тому, що у коді 87 01 Гармонізованої системи опису та кодування товарів виділено окремо сідельні тягачі у код 8 7 01 20 і встановлено окрему ставку податку — 10 грн. зі 100 см3 об'єму циліндрів двигуна. Крім того, проектом передбачено звільнити на 50 відсотків від сплати податку власників вантажних автомобілів (код 87 04 з об'ємом двигуна до 6001 см3), вироблених у країнах СНД до 1990 p. включно щодо одного такого автомобіля. Запропонований проект спрямовано на послаблення податкового тиску на фізичних осіб — власників вантажних автомобілів з об'ємом двигунів до 6001 см3 та покриття сум, які втрачаються зі збільшенням надходжень від підняття ставки на сідельні тягачі. Слід зазначити, що згідно з Гармонізованою системою опису та кодування товарів сідельні тягачі класифікуються в товарній позиції 8701 "Трактори", субпозиція 87 01 20. До сідельних тягачів відносяться вантажні транспортні засоби. зчеплені з напівпричепами (наприклад: КамАЗ, МАЗ, Volvo, Mersedes-Bens та інші), на яких встановлено двигун високої потужності, які приносять більшу користь (дохід) та більше зношують дороги. Згідно із Законом сідельні тягачі оподатковуються за ставкою 2.5 грн. за 100 см.куб. об'єму циліндрів двигуна, а аналогічні вантажні автомобілі без зчеплення з напівпричепами оподатковуються за ставками, встановленими цим Законом для вантажних автомобілів (81 04), які в 4 — 8 разів вище. Статистичні дані свідчать, що кількість громадян, які мають у власності вантажні автомобілі (код 87 04), вироблені в країнах СНД до 1990 р. включно, з об'ємом двигуна до 6001 см.куб., становить близько 125 тис. відповідно сума податку за них становить 50 млн. грн., отже сума пільг становитиме 25 млн. грн. Кількість сідельних тягачів, що оподатковуються, - 58 тис. сума податку за ставкою 10 грн. зі 100 см.куб. об'єму циліндрів двигуна дорівнює 64 млн. грн. Економічний ефект від введення цього Закону в дію становитиме 39 млн. грн.

Loading...

 
 

Цікаве