WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Оподаткування процесiв споживання в Українi - Дипломна робота

Оподаткування процесiв споживання в Українi - Дипломна робота

Основою визначення граничного рівня податку на додану вартість повинна бути соціально-економічна доктрина держави, що відповідає основним напрямам руху суспільства. Так, постулати соціальної справедливості, що проповідуються в Скандинавських державах спонукають до встановлення високих ставок ПДВ, хоча істотного впливу на економічний прогрес та темпи росту валового внутрішнього продукту це не чинить.

Специфічна економічна ситуація, яка склалася в Україні при переході від командно-адміністративної економіки до ринкових відносин вимагає встановлення науково обґрунтованої межі рівня ПДВ, а не простого арифметичного перерахунку податку з обороту, що існував у нас на часів радянського Союзу до 1992 року, чи сліпого копіювання зарубіжного досвіду. Для того, щоб це зробити, насамперед необхідно визначити окремий вплив стану ПДВ на основні фактори, яким повинна відповідати парето-оптимальна ставка даного податку. Адже, як правило, параболічна крива Лаффера узагальнює в собі цей процес. На нашу думку, досягнути цього можна, дослідивши та проаналізувавши наступні аспекти:

значення критерію фіскальної достатності, як абстрагованого, тобто без врахування дій чи протидії інших факторів, ставок ПДВ на величину податкових надходжень;

значення критерію економічної ефективності, як впливу ставок ПДВ на раціональне господарювання суб'єктів бізнесової діяльності;

значення критерію соціальної справедливості, як впливу ставок ПДВ на соціальний статус громадянина, як платника податків.

Спробуємо це зробити за допомогою економіко-математичних методів та прийомів графічного зображення. Провівши емпіричні дослідження з допомогою формул Лаффера та С. П. Мовшовича і опрацювавши їх на комп'ютерній системі, просвітлюється чітка пропорційна залежність між величиною податкових надходжень до бюджету та рівнем ставок ПДВ: чим вищі ставки ПДВ, тим вагоміші податкові надходження до бюджету держави. Тобто фіскальна достатність напряму залежить від рівня податків на споживання.

При нульовій ставці ПДВ податкові надходження будуть присутні, адже існують ще й прямі податки. При збільшенні ставок ПДВ податкові надходження до бюджету будуть збільшуватись, хоча темпи росту податкових надходжень будуть повільнішими ніж темпи розвитку ставок ПДВ.

Граничного рівня ставок ПДВ по відношенню до фіскальної достатності може не бути, адже ставки ПДВ теоретично можуть складати і 300% і 200% і 300% величини даної вартості. Інша справа із прямим оподаткуванням, де є реальна абсолютна величина об'єкта оподаткування, за межі якого вийти неможливо. В посередньому оподаткуванні, завдяки властивостям перекладання непрямих податків, державний фіск впливає тільки на величину ціни.

Одним із основних аргументів, з допомогою яких досліджується посередня залежність між рівнем ставок ПДВ та економічною ефективністю підприємницької діяльності суб'єктів господарювання, виступає і той фактор, що непрямі податки носять перекладний характер. Тобто, при справлені ПДВ не завжди платники такого податку виступають фактичними його носіями.

Так, у випадку нееластичного попиту тягар ПДВ повністю перекладається па споживача, а сам факт стягнення подачку ніяк не відображається на фінансових результатах діяльності суб'єктів господарювання.

В даній ситуації ПДВ виступає податком лише на споживання, оскільки, його виплати повністю компенсуються виробнику відповідним підвищенням цін. Аналогічна нейтральність ПДВ на рівні підприємства може виникати і при надлишковому попиті та наявності регульованих цін. Однак при вільних ринкових цінах та еластичному попиті ситуація змінюється, і якщо попит обмежує властивості реалізації, то ПДВ перестає бути нейтральним по відношенню до економічної ефективності, а підприємство вимушене адаптуватися до нових умов господарювання. Реалізація продукції по цінах, що забезпечують повну компенсацію платежів ПДВ, стає неможливою і підприємства та організації стикаються із необхідністю вибору нових комбінацій обсягів виробництва, реалізації та рівня цін. В Українській економіці 1992-2000 р.р цей вибір зводився в основному до одночасного підвищення цін та скорочення випуску продукції. Зараз достатньо ясно, що любі спроби попередити подальший спад виробництва приречені на невдачу до тих пір, поки політика державного регулювання структури суспільного попиту не буде доповнена ефективними заходами по стимулюванню ділової активності підприємства.

Звичайно, ПДВ посередньо впливає на суспільне споживання підприємств, сімей та держави. Але, на наш погляд, суспільний попит не може залежати від ставок ПДВ. Дане припущення базується на наступних міркуваннях. Ефекти змінювання податкових ставок рівно - направлені і в значній мірі врівноважують два полюси одного явища. Наприклад, збільшення ставок ПДВ веде до скорочення реальних доходів громадян держави, що в свою чергу веде до скорочення суспільного попиту. Але в цей же час зростають трансфертні платежі населення і суспільний попит збільшується. Дальше, за рахунок погіршення показників економічної ефективності, інвестицій підприємств скорочуються, але одночасно збільшуються видатки держави.

В системі заходів попередження спаду виробництва важливе місце повинно бути відведене послабленню податкового пресу на виробників. Адже надмірне підвищення ставок ПДВ призводить до завищення ціни над суспільне необхідними витратами на виробництво даного продукту, що може привести до порушення закону вартості. Ступінь відносного реагування попиту на зміну ціни внаслідок підвищення ставок ПДВ може виражатися одним із наступних ймовірних випадків:

1. Підвищення ціни викликає настільки незначне скорочення попиту, що загальна сума реалізації зростає; зростають і відповідно прибутки суб'єктів господарювання (нееластичний попит ).

2. Підвищення ціни цілком компенсується відповідним зменшенням попиту, так що загальна виручка залишається незмінною ( попит є відносно нееластичний, або одиничне еластичний ).

3. Підвищення ціни призводить до такого пониження попиту, що викликає загальне зменшення виручки та погіршення показників економічної ефективності ( попит можу бути відносно або абсолютно еластичний ). З точки зору парето-оптимальних критеріїв функціонування ПДВ найбільш сприятливим є існування першого та другого випадків, коли за рахунок перекладання ПДВ показники економічної ефективності не змінюються із підвищенням ставок цього податку. Для продавця - це той ідеальний випадок, коли він лише авансує сплату податку при оплаті матеріальних та прирівнюваних до них витрат, а потім цілком повертає сплачену як авансу за рахунок споживачів товарів що оподатковуються ПДВ.

У реальних економічних ситуаціях найбільш поширеним є співіснування другого та третього випадків, коли значення еластичності може бути меншим від 1, рівним 1 або більшим за І. Відповідно тягар податку у різних пропорціях розподіляється між продавцем і покупцем. А це означає, що в міру збільшення еластичності попиту показники економічної ефективності будуть погіршуватися.

Чи не найважче,з нашого погляду математичній формалізації піддається критерій соціальної справедливості, адже будь-який податок, крім прямої фіскальної спрямованості та регулюючої дії, має ще побічні, зовнішні для фіску соціальні наслідки. Суспільна ціна податків вимірюється втратою частини особистого добробуту конкретними платниками із переміщенням цієї частини через бюджет до всього населення держави. Корегування величини такої втрати має прямувати до оптимуму В. Парето. Це означає, що істотне поліпшення суспільних умов, у тому числі породжуваних процесами перерозподілу через оподаткування можливе лише тоді, коли той чи інший захід здатний:

- підвищити добробут всіх без винятку;

підвищувати добробут однієї соціальної групи, не погіршивши добробут інших.

Як же домогтися таких умов при встановленні парето- оптимальних ставок ПДВ?

Суть соціальної справедливості є вже давно об'єктом дослідження різних економістів. На нашу думку, соціальну справедливість, щодо встановлення межі ПДВ необхідно розуміти в двох аспектах:

- скорочення реальних доходів конкретних платників внаслідок перекладання ПДВ на кінцевих споживачів;

- повернення частини номінальних доходів перерозподілених з допомогою ПДВ через бюджет у вигляді суспільних благ: національна безпека, правопорядок, охорона здоров'я, освіта, благоустрій та інші трансфертні платежі.

Loading...

 
 

Цікаве