WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Оподаткування процесiв споживання в Українi - Дипломна робота

Оподаткування процесiв споживання в Українi - Дипломна робота

У сучасних умовах податок на додану вартість поряд із податком на прибуток і прибутковим податком з громадян є одним із найпоширеніших у світі [76. В цілому він нескладний в обчисленні, забезпечує сталі надходження, оскільки додана вартість, — до сить, стабільний показник. Запровадження цього податку в Україні взагалі виправдане. Можна зробити тільки одне зауваження. Більшість країн, що використовують цей податок, підійшли до його введення поступово на основі історичного вдосконалення акцизних надходжень. Україна ж бере готовий інструмент, не маючи ні такого досвіду, ні певних передумов. Звідси й об'єктивні проблеми, які виникають у його впровадженні й застосуванні.

Другим видом непрямого оподаткування внутрішньої торгівлі є фіскальна монополія. Якщо при застосуванні акцизів держава встановлює фіксовану надбавку до ринкової ціни, то фіскальна монополія полягає в тому, що держава сама встановлює таку ціну, яка забезпечує її певні надходження. За економічним змістом фіскальна монополія виражає прибуток держави від реалізації монополізованих товарів [100]. Монополізація держави може бути частковою або повною. При частковій держава монополізує або тільки процес ціноутворення, або ціноутворення і виробництво певних товарів, або ціноутворення і реалізацію. При повній монополії держава залишає за собою виключне право на виробництво і реалізацію окремих товарів за встановленими цінами. Об'єктом фіскальної монополії завжди виступали найбільш масові споживчі товари; сіль, спиртні напої, тютюн, сірвика і т. д.

Нині державна фіскальна монополія або зовсім, не використовується, або якщо і встановлюється в окремих країнах, то в дуже обмеженому вигляді. Небаченого у світі масштабу набула вона в колишньому СРСР, причому офіційно це не визнавалося. Надходження до бюджету визначалися як платежі соціалістичних підприємств [35, ст.79]. Насправді ж існувала суцільна фіскальна монополія. І, податок з обороту, і, платежі з прибутку фактично були формами фіскальної монополії. Встановлюючи ціну держава сама виробляла і реалізовувала майже всі товари. І якщо з приводу податку з обороту ще відбувалися суперечки, то платежі з прибутку були поза увагою. Водночас постійно підкреслювалася їх однакова економічна суть. Це справді так, суть їх однакова. Держава, визначати ціни, встановлювала і податок з обороту та прибуток. Те, що називалося прибутком, насправді було фіскальною монополією — непрямим податком. Тому коли тепер дехто твердить про поширення непрямого оподаткування, що посилює фінансовий тягар на людину, то він просто необізнаний у справі. Запроваджуючи акцизний збір на окремі товари й універсальний акциз—податок на додану вартість, ми водночас скасовуємо суцільну державну фіскальну монополію.

Третій вид непрямих податків— мито. Цей вид податку встановлюється при ввезенні і вивезенні товарів через кордон даної краіни або за транспортування товарів транзитом по території даної країни. Цей вид податків має досить тривалу історію. Багато країн використовували і використовують своє вигідне географічне положення для формування доходів бюджету

Митна політика дуже складна й тонка справа. Вона щільно переплітається із внутрішньою і зовнішньою економічною та політичною діяльністю [38]. Багатогранність цієї діяльності виробляла різні форми мита, а саме :

-статистичне, фіскальне, протекціоністське, преференційне, антидемпінгове, зміцнювальне.

Статистичне мито встановлюється з метою обліку експорту й імпорту товарів в умовах вільної зовнішньої торгівлі. Оскільки воно не має бюджетного призначення, його ставки порівняно невисокі.

Фіскальне мито навпаки, має саме бюджетне призначення. Воно встановлюється на товари сталого попиту, що дає змогу одержати достатні надходження.

Протекціоністське мито вводиться в односторонньому порядку з метою захисту внутрішнього ринку від конкуренції з боку товарів іноземного виробництва. Його розмір має забезпечити цінову перевагу вітчизняних товарів на внутрішньому ринку. Політика протекціонізму широко застосовувалася практично всіма державами в період скореного розвитку їх національної економіки. Це об'єктивне явище. Однак треба дуже точно визначити рівень ставок цього мита таким чином, щоб, надаючи перевагу національним товарам, все ж не позбавляти їх виробників міжнародної конкуренції, без якої неможливе підвищення ефективності, та якості товарів. Протекціонізм дуже складна політика, й історія налічує чимало прикладів митних війн між державами. Слід зазначити, що, відмовляючись від протекціоністського мита, та чи інша, держава може встановлювати інші форми захисту внутрішнього ринку—квоти на імпорт, акцизи па імпортні товари та ін.

У сучасних умовах політика протекціонізму поступово відходить у минуле. Інтеграція виробництва в міжнародному масштабі потребує відкритої або ж хоча б узгодженої митної політики. На цій основі створюються відповідні міжнародні об'єднання. Головне з них—це створена 1947 р. Генеральна угода з тарифів і торгівлі. Прикладом такого об'єднання є і Європейський Союз в Європі в межах якого відбувається звільнення гід митного оподаткування зовнішньої торгівлі, забезпечується вільний рух товарів і послуг, капіталів і робочої сили. Також для захисту внутрішнього ринку, але тільки в специфічних умовах товарного демпінгу, тобто коли здійснюється продаж товарів за явно заниженими цінами з метою завоювання ринку, вводиться антидемпінгове мито.

Преференційне мито має протилежну протекціоністському спрямованість. Воно встановлюється на двосторонній, або багатосторонній основі з метою розвитку міжнародної торгівлі. Зрозуміло, що ставки такого мита невисокі, а саме мито може виступати як щабель на шляху до безмитної торгівлі.

Зрівнюване, або компенсаційне, мито за погодженням торгуючих сторін має врівноважити ціни на іноземні і вітчизняні товари з метою виключення цінової конкуренції між ними. В Україні в даний час застосовується два види непрямих податків універсальні та специфічні акцизи і мито [100].Всю вище розглянуту класифікацію розглянемо у вигляді такої схеми Схема 1.1 Класифікація непрямих податків Непрямі податки .

Зазначимо, що при переході до ринкових відносин і вільної міжнародної торгівлі Україна, безсумнівно, має широко використовувати світовий досвід у галузі митної політики і митних тарифів.

Як і будь-яке явище, непрямі податки слід розглядати комплексно. В недалекому ж минулому, як уже згадувалося, вони висвітлювалися лише в негативному плані. Але характеризувати непрямі податки тільки як фінансовий тягар для, населення безглуздо, бо такими є всі податки. Мова може йти тільки про одне: наскільки і як зачіпають вони інтереси різних верств населення ї як виконують своє бюджетне призначення. Саме з цих позицій і розглянемо їх переваги і недоліки.

Переваги непрямих податків пов'язані насамперед з їхньою роллю у формуванні доходів державного бюджету. Однак це зовсім не означає, що вони не виконують регулюючої функції. При вмілому використанні непрямі податки можуть бути дієвими фінансовими інструментами регулювання економіки. Отож, по-перше, непрямим податкам властиве швидке надходження. Відбулася реалізація — проводиться перерахування податку на додану вартість і акцизного збору на рахунки бюджету. Це, у свою чергу, дає кошти для фінансування видатків.

По-друге, оскільки непрямими податками охоплюються товари народного споживання і послуги, то досить високою є імовірність їх повного чи майже повного надходження. Зупинити процес, споживання товарів і послуг ніхто не в змозі, бо без цього неможливе саме життя.

По-третє, споживання більш-менш рівномірне в територіальному розрізі, а тому непрямі податки знімають напругу в міжрегіональному розподілі доходів. Якщо ж доходи бюджету балуються на доходах підприємств, то внаслідок нерівномірності економічного розвитку виникає проблема нерівноцінності доходної бази різних бюджетів. Оскільки ніде у світі не вдалося досягти збалансованого розвитку всіх регіонів, то без застосування непрямих податків виникають труднощі і в збалансуванні місцевих бюджетів.

По-четверте, непрямі податки справляють значний вплив на саму державу. Використовуючи всі свої можливості й важелі, вона повинна забезпечити відповідні умови для розвитку виробництва і сфери послуг, адже чим більший обсяг реалізації, тим більші надходження в бюджет. Єдина проблема при цьому— правильний вибір товарів для акцизного оподаткування. З одного боку, начебто правильніше встановлювати акцизи на товари, не першої необхідності або ті, споживання яких бажано обмежити, наприклад горілчані вироби. Але ж, з іншого боку, тоді краще для держави продавати саме ці вироби. Така суперечність загалом цілком природна і виражає діалектику нашого життя.

Loading...

 
 

Цікаве