WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Оподаткування прибутку фiзичних осiб - Дипломна робота

Оподаткування прибутку фiзичних осiб - Дипломна робота

  • доходи від спільної діяльності як дивіденди, отримані від нерезидентів. процентів, роялті, володіння борговими вимогами, а також доходів від здійснення операцій лізингу (оренди);

  • доходи, не враховані в обчисленні валового доходу періодів, що передують звітному, і виявляли у звітному періоді;

  • доходи з інших джерел та від позареалізаційних операцій, у тому числі у формі:

    • сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді. вартості товарів (робіт, послуг) безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді;

    • сум невикористаної частини коштів, що повертаються із страхових резервів;

    • сум заборгованості. що підлягає включенню до валових доходів;

    • сум коштів страхового резерву, використання не за призначенням;

    • вартості матеріальних цінностей, переданих платником податку згідно з договорами схову та використаних ним у власному виробничому чи господарському обороті;

    • сум штрафів та неустойки чи пені, одержаних за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду, арбітражного чи третейського суду;

    • сум державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що повертається на його користь за рішенням суду.

    Не включаються до складу валового доходу:

    • суми акцизного збору. податку на додану вартість, отриманих підприємством у складі ціни продажу продукції, за винятком випадків. коли таке підприємство-отримувач не є платником податку на додану вартість;

    • суми коштів або вартість майна, отримані платником податку: як компенсація (відшкодування) за примусове відчуження державного іншого майна платника податку у випадках передбачених законодавством; за рішенням суду або внаслідок задоволення претензій у порядку, встановленому законодавством як відшкодування прямих витрат або збитків, понесених таким платником податку в результаті порушення його прав та інтересів, що охороняються законом, у випадку, якщо вони не були віднесені таким платником податку до складу валових витрат, або відшкодовані за рахунок коштів страхових резервів;

    • суми коштів у частині надмірно сплачених податків, зборів, що повертаються або мають бути повернуті платникові податку з бюджетів, якщо такі суми не було включено до складу валових витрат;

    • суми коштів або вартість майна, які надходять платникові податку у формі прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи;

    • суми доходів органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування від надання державних послуг (видача дозволів (ліцензій), сертифікатів, посвідчень, реєстрації, інших послуг, обов'язковість придбання яких передбачено законодавством), у разі зарахування таких доходів до відповідних бюджетів;

    • суми доходів, накопичуваних на пенсійних рахунках у межах механізму додаткового пенсійного забезпечення;

    • кошти взаємного інвестування інвестиційних фондів та інвестиційних компаній, якщо жоден з їхніх засновників і пов'язаних з ними осіб не володіє більше як 10% статутного фонду таких інвестиційних фондів або компаній та якщо такі інвестиційні фонди і компанії протягом 30 днів після закінчення податкового року розподіляють між акціонерами не менш як 90 відсотків суми річного доходу від інвестиційних операцій;

    • суми одержаного платником податку емісійного доходу;

    • номінальну вартість взятих на облік. але неоплачених цінних паперів, які засвідчують відносини позики, а також платіжних документів, емітованих боржником на користь платника податку як забезпечення або підтвердження заборгованості такого боржника перед таким платником податку (облігацій ощадних сертифікатів, казначейських зобов'язань, векселів, боргових розписок, акредитивів. чеків, гарантій, банківських наказів та інших подібних документів);

    • доходи від спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, дивіденди, отримані платником податку від інших платників податку;

    • кошти або майно, які повертаються власникові корпоративних прав, емітованих юридичною особою, після повної і кінцевої ліквідації такої юридичної особи-емітента, або після закінчення договору про спільну діяльність, але не вище номінальної вартості акцій (часток, паїв);

    • кошти або майно, що надходять у вигляді міжнародної технічної допомоги, яка надається іншими державами відповідно до міжнародних угод, що набрали чинності у встановленому законодавством порядку;

    • кошти, що надаються платникові податку з Державного інноваційного фонду на зворотній основі при здійсненні інноваційних проектів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

    • інші надходження прямо визначені нормами Закону.

    Валові витрати виробництва та обігу — це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платникам податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

    Всі витрати підприємства можна поділити на такі групи: (див.рис.6)

    Рис.6. Витрати підприємства.

  • Витрати, які включаються до складу валових витрат.

  • Витрати, які не включаються до складу валових витрат.

  • Витрати, які частково включаються до складу валових витрат. В свою чергу витрати, що відносяться до третьої групи можна поділити на:

  • Витрати подвійного призначення.

  • Сплата відсотків за борговими зобов'язаннями.

  • Витрати на оплату праці.

  • Внески на соціальні заходи.

  • Додаткове пенсійне забезпечення.

  • Операції з матеріальними цінностями.

    У новому Законі суттєво змінилась політика нарахування амортизації. До цього по кожному об'єкту. який числився у підприємства, нараховувалась амортизація виходячи з його балансової вартості і затверджених норм. Ці норми затверджувались в той період, коли орієнтувалися на фізичний знос основних фондів і вони були розраховані на багато років чи десятиліть наперед. Сьогодні є основні фонди, які випущені десь в 60-х роках, абсолютно непродуктивні та непотрібні для виробництва, але вони незамортизовані. Фізичний знос, розрахований в ті роки, не вичерпався. Ця норма амортизації була найбільш суттєвою перешкодою для пожвавлення інвестиційного процесу. Неможливо впровадити інвестиції, оскільки не накопичено коштів для цього процесу: вони "лежать" в колись закуплених основних фондах і незамортизованих до теперішнього часу. Підприємства втратили можливість повертати втрачені кошти на придбання основних фондів, щоб зробити сьогодні заміну, оновлення чи введення нової техніки.

    Це настільки перешкоджало економічній діяльності підприємства, що треба було негайно вносити зміни до системи нарахування амортизації. В Законі подано зміни її нарахування. В чому суть цих змін?

    Відмовились від ведення обліку пооб'єктно (поінвентарно). Для нарахування амортизації це абсолютно не потрібно. Потрібно мати вартість основних фондів як одну величину і тому введено поняття: балансова вартість групи основних фондів. Особливістю цього Закону є те, що основні фонди поділяються на три основні групи (див.рис.7.). Згруповано їх залежно від терміну використання. Орієнтувалися не на їх фізичний знос, а на можливість використання до впровадження нових основних фондів, а потім на можливість їх заміни.

    Рис.7. Групи основних фондів та норми нарахування амортизації.

    Перша група — будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, житлові будинки. Вони довго будуть використовуватись в господарстві, і норма їх амортизації 1,25% (у розрахунку на календарний квартал).

    Друга група — автомобільний транспорт, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади, інформаційні системи. телефони, рації. інше конторське (офісне) обладнання. Ці фонди можуть бути використані протягом 3-4 років, а потім їх потрібно змінювати. Наприклад, комп'ютерна техніка змінюється швидко, і 3-4 роки тому куплений комп'ютер сьогодні вже буде абсолютно застарілий і вимагає заміни. Тому норма амортизації в цій групі 6,25% (у розрахунку на календарний квартал). Третя група — будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1 і 2. Це передусім машини і обладнання (силове, робоче тощо). Це всі активні основні фонди. які використовуються безпосередньо в циклі виробництва. Ці засоби згруповані без якоїсь конкретизації в одну групу, і норма амортизації пропонується 3,75% (на квартал). Ці фонди повинні замортизуватися протягом 12 років. Але норма амортизації застосовується до залишкової вартості основних фондів. Кожного року нарахована амортизація зменшує балансову вартість фондів, і до зменшеної вартості застосовується норма амортизації. Тобто в перші 6 років відновиться 60-70% всіх витрат, пов'язаних з придбанням основних фондів. Загальновідомо, що саме в перші роки найбільш продуктивні основні фонди, коли вони ще нові. Віддача їх найкраща в перші роки. а потім починаються ремонти, заміни зношених деталей тощо і продуктивність падає. Тому в новому Законі запропоновано найбільшу частину амортизації врахувати протягом перших років їх роботи.


  •  
     

    Цікаве

    Загрузка...