WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Оподаткування прибутку фiзичних осiб - Дипломна робота

Оподаткування прибутку фiзичних осiб - Дипломна робота

Стимулювання НДДКР шляхом податкових пільг практикується і в Італії, Бельгії, Швеції та інших західноєвропейських країнах.

Важливим засобом вилучення частини прибутку компаній ФРН з-під оподаткування є відрахування у резервні фонди. На думку деяких економістів висока конкурентоспроможність корпорацій ФРН на світових ринках, при високих ставках на прибуток, що не розподіляється, пояснюється значними пільгами й, зокрема, формуванням за рахунок прибутку численних неоподатковуваних резервних фондів.

У ФРН існують дві категорії резервних фондів: 1) ті, що формуються за рахунок чистого прибутку, тобто після відрахування податку на прибуток; 2) ті, що формуються з прибутку до відрахування податків. До резервних фондів першої категорії належать обов'язкові резерви: для стабілізації дивідендів; для компенсації акціонерам зростання цін; для прибутку, одержаного від продажу майна підприємств; для коштів, одержаних корпорацією при зміні оцінної вартості її майна ("тихі резерви") і т. д. Податкова пільга полягає в можливій відстрочці платежу з суми фондів, оскільки законодавство дозволяє утворення фондів, неоподатковуваних протягом певного періоду.

Найбільше податкове значення має друга категорія резервів, що називаються в літературі відрахуваннями. Закон про акціонерні товариства у ФРН дозволяє правлінням за власним розсудом формувати подібні резервні фонди, ніякого спеціального регламентування в цьому відношенні немає. Невипадково така практика дуже поширена у ФРН.

Фонди другої категорії утворюються з прибутку з метою покриття непередбачених витрат та збитків, фінансових зобов'язань. До них належать також відрахування у пенсійні фонди. Відрахування дають можливість скоротити податки на прибуток, тому їхня питома вага в балансах промислових акціонерних компаній зросла, з 14,3% у 1970р. до 28,9% у 1984р.

Суть податкових кредитів полягає в тому, що корпорації, які обкладаються податком на прибуток, мають право відрахування з обчисленого у звичайному порядку податку певної суми пільги, що відповідає законодавче затвердженим умовам. Податкові кредити мають цільовий напрям і пов'язані з виконанням певних фінансових, економічних, науково-технічних та соціальних завдань.

Найзначнішими з цих пільг є право відрахування сум податків, що сплачуються за кордоном, та інвестиційні знижки. Податки, сплачені за кордоном, вираховуються в повному обсязі з суми обчисленого податку, який повинен бути сплачений корпорацією. Транснаціональні американські компанії сплачують податки не тільки в США, а й у тих країнах, де вони ведуть підприємницьку діяльність. Ця пільга дає можливість деяким корпораціям ухилятися від сплати частини податків шляхом перенесення офіційного місцеперебування корпорації в країни з більш сприятливим податковим режимом. Корпорації на цьому виграють двічі: шляхом виплати податків за нижчими ставками у країні перебування, а також користуючись податковою пільгою у США.

Важливим заходом щодо заохочення нагромадження капіталу стало запровадження в 1962р. так званого інвестиційного кредиту. Його суть полягає в тому, що суму обчисленого звичайним способом податку з корпорацій дозволяється зменшити на суму знижки, визначену відповідно до діючого законодавства. До 1975р. знижка дорівнювала 7% для нових капіталовкладень у виробниче устаткування і 4% — для корпорацій комунального обслуговування. Податковий закон 1975р. тимчасово збільшив знижку до 10% для всіх видів власності. Актом 1978р. вона була затверджена як постійна, застосування знижки було поширено на ремонтно-відбудовчі вкладення. Знижка встановлювалася за умови, що термін амортизації становить принаймні 5 років, для устаткування з терміном служби 3 роки застосовувалася менша знижка (6%). Встановлювалася гранична сума інвестицій у 125 тис.дол. на рік, до якої можна було застосувати знижку. Спеціальна інвестиційна знижка була запроваджена для енергетичної галузі промисловості. Вона застосовувалась як регулярна в розмірі 10% для капіталовкладень енергетичних підприємств із жовтня 1978 до грудня 1982р. і в розмірі 5% для корпорацій, що фінансували свої інвестиції в цілому або частково шляхом випуску бон промислового розвитку, доходи по яких не оподатковувалися. Крім того, з січня 1975 до грудня 1983р. застосовувалася знижка в розмірі 10% (у 1977р. було введено додатковий процент) для корпорацій, котрі здійснювали програму розширення частки участі своїх працівників у акціонерному капіталі. Ці пільги, введені в умовах енергетичної кризи, були спрямовані на зміну структури виробництва, на зростання інвестицій в енергетичній промисловості, на впровадження нафтозаощаджуючого устаткування й технології.

Стосовно формування податкової структури України на особливу увагу заслуговують податкові кредити, що мають соціальну спрямованість.

У 1977р. була запроваджена знижка на заходи, пов'язані зі збільшенням зайнятості певних категорій населення. Корпорації одержували податкові пільги, якщо вони здійснювали заходи щодо розширення зайнятості серед молоді або іншої категорії населення, в якої процент безробіття значно перевищує середній рівень, а також осіб, що зазнають труднощів у працевлаштуванні навіть в умовах економічного піднесення.

Закон 1977р. дозволив знижку з податку на прибуток, якщо фонд заробітної плати за законом про податок на формування фонду безробіття зріс на 102% порівняно з минулим роком. Знижка не може перевищувати 50% цього фонду, або 100тис.дол. Законом 1978р. запроваджена цільова знижка на фонд заробітної плати таких груп зайнятих, як ті, що одержують допомогу на оздоровлення, молодь, не влаштована в економічному плані, ветерани війни у В'єтнамі із малозабезпечених сімей та ін. Знижка становить 30% фонду заробітної плати кваліфікованих робітників, зайнятих на даній фірмі 1 рік, та 25% заробітної плати тих, хто працював до 2 років.

Заходи щодо розширення зайнятості та надання допомоги безробітним здійснювалися корпораціями на основі урядових соціальних програм. Але корпорації погодилися на їх проведення тільки за умови надання податкових пільг. Це було оптимальним варіантом фінансування урядових соціальних заходів. На нашу думку, слід зважати на цю обставину при визначенні джерел фінансування соціальних програм в Україні, особливо у зв'язку з розширенням безробіття.

Особливі заходи щодо стимулювання нагромаджень вживаються урядом США для добувної промисловості. Ці галузі одержують спеціальні податкові пільги, відомі під назвою відрахувань "на вичерпання надр". На відміну від податкового кредиту розмір відрахувань визначається в процентах до валового доходу.

На початку 70-х років ці пільги були тимчасово скасовані. Енергетична криза спричинилася до появи пільг "на вичерпання надр", застосовуваних нафто- та газодобувними галузями в розмірі 22% валового доходу за відрахуванням виплаченої ренти та орендної плати за розробку надр, але не більше 50% чистого прибутку до відрахування даної пільги. Обмеження зростають до 65% для невеликих підприємств і власників землі, що одержують орендну плату за розробку надр.

Застосування цієї та інших пільг давало можливість нафто- та газодобувним корпораціям значно підвищити обсяг списання основного капіталу й, таким чином, збільшити внутрішні ресурси, необхідні для фінансування капітальних вкладень. Якщо розглянути відношення списаної амортизації, включаючи вичерпання надр, до обсягу валових надходжень, то виявляється, що в добувній промисловості це відношення вище, 'ніж в обробній та інших галузях господарства.

У 80-ті роки знижку "на вичерпання надр" було скасовано щодо великих корпорацій у нафто- та газодобувній промисловості. Вона збережена тільки для дрібних компаній у розмірі 15% і лімітована обсягом продажу перших 1000 барелів нафти та 6млн кубічних футів газу. Що стосується інших сировинних галузей, то процент пільги коливається від 5 % (при видобуванні піску та інших будівельних матеріалів) до 22 % (при добуванні сірки, урану, азбесту, нікелю, платини, вольфраму тощо). Застосування знижки "на вичерпання надр" значно зменшує реальну ставку податку на прибуток корпорацій у добувній промисловості. Таке правило можна ввести в наше податкове законодавство.

З огляду на загальні принципи проведення податкових реформ очевиднішими стають особливості податкової реформи в Україні. Розглянемо основні з них.

1. Відсутність теоретичного обгрунтування реформи податкової системи у вигляді концепції державного регулювання економіки, відповідної особливостям сучасного етапу соціально-економічного розвитку України. Внаслідок цього як формування, так і вдосконалення податкової системи відбувається методом спроб і помилок.

Loading...

 
 

Цікаве