WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Оподаткування пiдприємницької дiяльностi - Дипломна робота

Оподаткування пiдприємницької дiяльностi - Дипломна робота

Додатково нараховані за остаточними розрахунками суми податку підлягають сплаті не пізніше одного місяця з дня одержання повідомлення податкового органу.Зайво сплачені суми податку підлягають поверненню приватному підприємцю не пізніше одного місяця після проведення остаточного розрахунку або за заявою платника зараховуються в рахунок майбутніх платежів.

Чинним законодавством передбачено два способи визначення сукупного чистого доходу приватного підприємця, з якого сплачується прибутковий податок:

  • сукупний чистий дохід визначається як різниця між валовим доходом (виручка у грошовій та натуральній формі)і документально підтвердженими витратами, безпосередньо повязаними з одержанням доходу;

  • сукупний чистий дохід визначається як різниця між валовим доходом(виручка у грошовій та натуральній формі) і витратами, визначеними за нормами, приведеними у додатку 6 до Інструкції. Не можна поєднувати обидва способи визначення чистого доходу приватного підприємця, наприклад, використовуючи перший для підтверджених документально витрат.Приватний підприємець самостійно приймає рішення, якому з цих двох способів надати перевагу.

Принциповою відмінністю зазначених способів визначення чистого доходу приватного підприємця є порядок визначення витрат. Розглянемо порядок визначення витрат приватного підприємця за першим і другим способами.

Відповідно до Закону України від 23.03.1999 року №539/14

"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" додаток 7 до Інструкції, що визначає склад витрат приватних підприємців, втратив чинність з 02.06.1999 року

Згідно ст.13 Декрету №13-92 до складу витрат, безпосередньо повязаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) .

З одного боку, ця зміна істотно розширила перелік витрат, що можуть бути віднесені приватним підприємцем до складу його витрат(наприклад, орендна плата, плата за відсотками довгостро-кових кредитів банків тощо).З іншого боку. Застосовувати деякі норми Закону №283 на практиці важко, тому, що не враховано специфіку обліку діяльності фізичних осіб- субєктів підприємницької діяльності.

Розглянемо як приватні підприємці повинні враховувати документально підтверджені витрати.

Насамперед хотілося б відзначити, що нормами Закону №283 необхідно керуватися винятково для визначення складу витрат приватного підприємця.Так да складу витрат включаються фактично понесенні витрати, безпосередньо повязані з одержанням доходів.

Відповідно до ст.8 Закону №283 до складу витрат, що підлягають амортизації , включаються витрати на:

  • придбання і відгодівлю племінної худоби;

  • вирощування багаторічних плодоносних насаджень;

  • придбання основних фондів або нематеріальних активів з метою їх подальшої реалізації іншим платникам податку чи їх використання у виробництві ;

  • утриманняосновних фондів, що знаходяться на консервації.

Відповідно до п.8.6 ст.8 Закону №283 норми амортизації по основних фондах у розрахунку на квартал такі:

  • для групи 1 основних фондів – 1,25%;

  • для групи 2 основних фондів – 6,25 %;

  • для групи 3 основних фондів – 3,75 %.

До групи 1 основних фондів відносяться будівлі, споруди, їхні структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини(квартири та місця загального користування).

До групи 2 основних фондів відносяться автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні прилади та інструменти, включаючи електронно- обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, інформаційні системи, телефони, мікрофони та рації, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них.

До групи 3 основних фондів відносяться буль-які інші основні фонди, не включені до груп 1 і 2.

Облік основних фондів, які використовуються приватним підприємцем у його господарській діяльності необхідно вести по групах.При цьому балансова вартість окремої групи основних фондів, що є базою для нарахування суми амортизації, буле визначатися за такою формулою:

Б(а) = Б(а-1)+П(а-1)- В(а-1)-А(а-1), де

Б(а) – балансова вартість групи на початок звітного періоду;

Б(а-1) – балансова вартість групи на початок періоду, що передував звітному;

П(а-1) – сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних фондів протягом періоду, що передував звітному;

В(а-1) – сума виведених з експлуатації основних фондів протягом періоду, що передував звітному;

А(а-1) – сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у періоді що передував звітному.

Норми витрат, що зараховуються при оподаткуванні доходів громадян, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, передбачено Інструкцією(додаток6).

Обираючи спосіб визначення чистого доходу за нормами, перевага якого полягяє в звільненні приватного підприємця від необхідності документального підтвердження понесених витрат, варто враховувати, що даний спосіб має істотний недолік- низький рівень норм витрат, що застосовуються до валового доходу, за окремими видами діяльності. Так , якщо приватний підприємець займається торговою діяльністю, до витрат звітного періоду він може віднести лише 25% отриманого доходу за цей період. На сьогодні витрати приватного підприємця, що займається торговою діяльністю, значно більші.

Норми витрат наведені у додатку №2.

До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, що включаються у собівартість продукції (робіт, послуг) за переліком, визначеним Головною державною податковою інспекцією України і Міністерством економіки України.

До складу цих витрат включаються:

1. вартість матеріальних витрат та послуг виробничого характеру, пов'язаних з виробництвом реалізованої продукції (послуг)за оподатковуваний період: сировина і матеріали, покупні комплектуючі вироби і напівфабрикати, паливо і електроенергія, тара і пакувальні матеріали, послуги водопостачання та інші витрати, які згідно з чинним законодавством пов'язані із здійсненням технологічного процесу виробництва продукції (надання послуг);

2. амортизаційні відрахування на повне відновлення основних виробничих фондів, включаючи прискорену амортизацію їх активної частини, згідно з нормами встановленими чинним законодавством;

3. витрати на всі види ремонту основних фондів, що використовуються у процесі здійснення підприємницької діяльності;

4. витрати, пов'язані з придбанням матеріальних ресурсів і реалізацією готової продукції;

5. плата за оренду окремих об'єктів основних виробничих фондів в межах норм амортизаційних відрахувань на їх повне відновлення. При цьому за оренду нежилих приміщень для забезпечення основної виробничої діяльності до складу витрат включається плата за ставками оренди, затвердженими органами місцевої державної законодавчої влади;

6. плата за надання підприємцям банківських послуг (відкриття та ведення рахунків і вкладів, здійснення операцій по рахунках), а також поштово-телеграфні та інші витрати пов'язані з виконанням банками доручень підприємців - по фактичній вартості;

7. витрати на придбання технічних засобів обліку доходів;

8. суми витрат на оплату робіт за сертифікацією продукції, консультативні та аудиторські послуги;

9. оплата вартості послуг державних органів статистики;

10. суми витрат на відрядження в розмірах, згідно з нормами, встановленими законодавством;

11. відрахування на державне соціальне страхування;

12. платежі з обов'язкового страхування майна, що відноситься до забезпечення підприємницької діяльності;

13. витрати на рекультивацію земель;

14. суми витрат на оплату послуг зв'язку, обчислювальних центрів, користування комп'ютерними мережами;

15. із складу валового доходу також виключаються сплачені до бюджету податки і збори, нараховані з об'єктів оподаткування, безпосередньо пов'язаних з підприємницької діяльністю:

акцизний збір;

податок на додану вартість;

податок на нерухоме майно;

плата за землю;

плата за воду;

відрахування на геологорозвідувальні роботи;

мито, митні збори;

податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів.

Вартість витрат в іноземній валюті перераховується в національну грошову одиницю України за курсом НБУ,що діяв на дату виписки розрахунково-грошових документів.

Loading...

 
 

Цікаве