WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Оподаткування пiдприємницької дiяльностi - Дипломна робота

Оподаткування пiдприємницької дiяльностi - Дипломна робота

Предмет дослідження дипломної роботи - специфічна сфера фінансових відносин, які виникають між державою з одного боку та суб'єками підприємницької дільності з другого, в процесі перерозподілу доходів громадян з метою створення загальнодержавного централізованого фонду грошових ресурсів.

Об'єкт дослідження – порядок сплати податків та зборів фізичними особами суб'єктами підприємницької діяльності.

Мета дослідження полягає в аналізі функціонування системи оподаткування суб'єктів підприємницької діяльності.

І. Фінансові аспекти здійснення підприємницької діяльності фізичними особами.

1.1.Підприємництво, економічна суть, державне регулювання підприємницької діяльності.

З розвитком ринкових відносин основними принципами державного регулювання є мінімальне втручання державних органів в економічні процеси. Мета державного регулювання - досягнення ефективного, економічного, наукового, соціального і культурного розвитку. Державне регулювання забезпечується управлінською, плановою і контрольною діяльністю міністерств, державних комітетів та інспекцій і виключає втручання в діяльність господарюючих суб'єктів.

Згідно Закону України "Про підприємництво" держава гарантує всім підприємцям, незалежно від обраних ними організаційних форм підприємницької діяльності, рівні права і створює рівні можливості для доступу до матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів.

У разі поставок підприємцем товарів, виконання робіт, надання послуг для задоволення державних потреб, держава сприяє забезпеченню його матеріально-технічними та іншими ресурсами.

Держава гарантує недоторканість майна і забезпечує захист права власності підприємця.

Вилучення державою у підприємця його основних і оборотних фондів та іншого використовуваного ним майна не допускається, за винятком випадків, передбачених законодавчими актами України.

Збитки, завдані підприємцю внаслідок порушення громадянами, юридичними особами і державними органами його майнових прав, що охороняється законом відшкодовуються підприємцю.

З метою створення сприятливих умов для розвитку підприємництва держава:

на умовах і в порядку, передбачених з чинним законодавством, надає земельні ділянки, передає підприємцю державне майно (виробничі та нежитлові приміщення, законсервовані та недобудовані об'єкти та споруди, невикористовуване устаткуваня), необхідні для здійснення підприємницької діяльності;

сприяє організації матеріально-технічного забезпечення та інформаційного обслуговування підприємців, підготовці та перепідготовці кадрів;

здійснює первісне облаштування неосвоєних територій об'єктами виробничої і соціальної інфраструктури з продажем або передачею їх у кредит підприємцям;

стимулює за допомогою економічних важелів (цільових субсидій, податкових пільг тощо) модернізацію технології, інноваційну діяльність, освоєння нових видів продукції та послуг;

надає підприємцям цільові кредити;

надає підприємцям інші види допомоги.

Держава законодавчо забезпечує свободу конкуренції між підприємцями, захищає споживачів від проявів несумлінної конкуренції та монополізму в будь-яких сферах підприємницької діяльності.

Органи державного управління будують свої відносини з підприємцями використовуючи:

податкову та фінансово-кредитну політику, включаючи встановлення ставок податків і процентів по державних кредитах, податкових пільг, цін і правил ціноутворення, цільових дотацій, валютного курсу, розмірів економічних санкцій;

державне майно і систему резервів, ліцензії, концессії, лізинг, соціальні, екологічні та інші норми і нормативи;

науково-технічні, економічні та соціальні республіканські та регіональні програми;

договори на виконання робіт і поставок для державних потреб.

Втручання державних органів у господарську діяльність підприємців не допускається, якщо вона не зачіпає передбачених законодавством України прав державних органів по здійсненню контролю за діяльністю підприємців. Державні органи і службові особи можуть надавати підприємцям вказівки тільки відповідно до своєї компетенції, встановленої законодавством. У разі видання державним чи іншим органом акта, який не відповідає його компетенції або вимогам законодавства, підприємець має право звернутися до суду чи арбітражу з заявою про визнання такого акта недійсним.

Не допускається прийняття державними органами актів, які визначають привілейоване становище суб'єктів підприємницької діяльності інших форм власності.

Збитки завдані підприємцю внаслідок виконання вказівок державних чи інших органів або їх службових осіб, що призвели до порушення прав підприємця, а також неналежного здійснення такими органами чи їх службовими особами передбачених законодавством обов'язків щодо підприємця, підлягають відшкодування цими органами. Спори про відшкодування збитків вирішуються судом або державним арбітражем.

Іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють підприємницьку діяльність на території України, на її континентальному шельфі та у виключній (морській) економічній зоні, користуються такими ж правами і несуть такі ж обов'язки, що й громадяни України, якщо інше не випливає з Конституції України, Закону "Про підприємництво" та інших законодавчих актів України.

Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про підприємництво, то застосовуються правила міжнародного договору.

Як відомо, згідно Закону України "Про підприємництво" існує велика кількість видів діяльності, яка називається підприємницькою. Точніше – це вся діяльність на свій страх і ризик, під власну фінансову відповідальність. А саме:

  • Виробництво товарів та продукції;

  • Реалізація товарів;

  • Надання послуг.

    До цих трьох видів в загальному зводяться всі підвиди та різновиди підприємницької діяльності. Але будь-який елемент чи складова цього знаходиться в тому стані, який диктує економічний та соціальний лад в державі. Тому в сучасних умовах розподіл по трьох основних видах підприємництва склався приблизно так:

    • виробнича діяльність – 15 %

    • сфера послуг – 25 %

    • торгівелна діяльність – 60 %

    Наглядно це можна представити у вигляді слідуючої діаграми (Див. діаграму. 1.1.).

    Діаграма 1.1


    Загальна структура основних видів

    підприємницької діяльності

    в Україні станом на 01.01.2001 року.

    Аналіз вище приведених даних показує, що домінуючою в складових підприємницької діяльності є торгівельна діяльність. Це склалося під впливом економічної ситуації. Перше місце торгівельної діяльності можна обговорювати з різних сторін. Існують в світі такі країни, які власного виробництва не мають, і значна доля ВВП у них припадає на сферу послуг. Це обумовлено їхнім природно-географічним розташуванням, та довговічною спеціалізацією на торгівлі. В Україні ж ситуація дещо інакша. Розірвання внутрішніх економічних зв'язків колишнього СРСР ,в якому виробництво економічних благ складало цілісний та комплексний народногосподарський механізм. Утворення незалежної Української держави почалося із своєрідного перелому.

    В сучасних економічних умовах належна робота суб'єкта підприємницької діяльності залежить від дуже великої кількості факторів. До таких факторів можна віднести: важке економічне становище в країні, не досконала кон'юнктура ринку, недостатнє правове забезпечення підприємця, не стимулююча система оподаткування.

    Існуча нормативно-правова база не в повній мірі вілповідає вимогам ринкової економіки. Нормативно-правові акти мають ряд недоліків та недопрацювань. Про це свідчять постійні зміни в законодавстві, доповнення, подання переліку статей які втратили чинність. Наприклад Закон України "Про підприємництво" змінювався 27 разів, всі інші нормативно-правові документи регулювання підприємницької діяльності також змінювалися до 10 разів (крім Указу Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва").

    Ситуація в підприємництві стихійно залишається складною: спад виробництва, інфляція, на низькому рівні національний ринок. Таких пунктів можна перелічувати дуже багато, але слід звернути увагу в чому полягає тенденція, який загальний стан підприємницької діяльності, які кінцеві результати. Це можна описати знову ж таки за наявними в Україні та найбільш розповсюдженими видами діяльності. Схематично це показано на графіку (Див. рис. 1.2.)

    Графік стану та динаміки основних видів підприємницької діяльності за даними діяльності Теофіпольського відділенняКрасилівської МДПІ.

    Рис. 1.1.

    Така інформація найбільш правдиво показує сьогоднішню картину . Ефективність від торгівельної діяльності є не така велика як від виробничої. Наша держава не може бути багатою від здійснення перепродажу іноземних товарів сама собі, а кошти від цього йдуть повз державну казну.

    Як видно з графіка (Див. рис. 1.2.) виробнича діяльність знаходиться на 2-4 порядки нижче від торгівлі. Натомість торгівельна підприємницька діяльність не тільки знаходиться вище рейтингом від виробничої, а має тенденцію до стрімкого зростання. Підприємницька діяльність у сфері послуг знаходиться на низькому рівні, але в порівнянні з виробничою діяльністю вона має тенденцію до зростання.

  • Loading...

     
     

    Цікаве