WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Оподаткування пiдприємницької дiяльностi - Дипломна робота

Оподаткування пiдприємницької дiяльностi - Дипломна робота

План.

Вступ.

1.Фінансові аспекти здійснення підприємницької діяльності фізичними особами.

1.1.Підприємництво, економічна суть державне регулювання підприємницької діяльності.

1.2.Порядок реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності.

1.3.Ліцензування окремих видів підприємницької діяльності.

1.4.Роль підприємницької діяльності у формуванні дохідної частини бюджету та забезпечення зайнятості населення.

2.Аналіз діючої системи оподаткування підприємницької діяльності фізичних осіб.

2.1.Патентування деяких видів підприємницької діяльності.

2.2.Прибутковий податок з громадян.

2.3.Фіксований податок.

2.4.Єдиний податок.

2.5.Інші податки та збори (обов'язкові платежі), що справляються фізичними особами суб'єктами підприємницької діяльності.

2.5.1.Податок на додану вартість, платники, об'єкт оподаткування.

2.5.2.Акцизний збір.

2.5.3.Збір на розвиток виноградарства,садівництва і хмелярства.

2.5.4.Збір на обов'язкове пенсійне страхування.

2.5.5.Збір на обов'язкове соціальне страхування.

2.5.6.Місцеві податки і збори.

3.Контрольна робота органів ДПІ за правильністю і своєчасністю справляння податків з фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності та відповідальність платників податків при порушенні податкового законодавства.

3.1. Організація та деякі особливості контролю за правильністю і своєчасністю справляння податків суб'єктами підприємницької діяльності.

3.2. Відповідальність платників податків при порушенні податкового законодавства.

Висновки і пропозиції.

ВСТУП

Українська держава проіснувала не так багато часу, але зроблено багато. При переході до ринкових відносин Україна не взяла на успадкування системи доходів державного бюджету, яка існувала в колишній командно-адміністративній системі, а взяла новий курс, тобто формування доходної частини бюджету податковими методами. Хоч у нашій податковій системі є багато недоліків, але наша держава прагне піднятися до рівня розвинутих країн світу. Для чого треба зробити ще не мало. Потрібно переглянути повністю законодавство України щодо оподаткування, щоб податки не були важким тягарем для платників, не ставили їх у скрутне становище, а щоб допомагали розвитку виробництва, підприємницькій діяльності.

Процес побудови ринкової економіки в Україні зумовив зміну багатьох економічних засад та способів господарювання. Пряме відношення має він і до процесу реформування та становлення податкової системи в Україні. Податки є основою для державного регулювання у сфері економічних та господарських зв'язків між різними суб'єктами економічних відносин в країні. Податки дають змогу акумулювати бюджетні ресурси, які є знаряддями реалізації державної політики. Сьогодні Україна має сталу систему податків, яка забезпечує надходження коштів до державного та місцевих бюджетів. Вона має схожість із тими системами, що їх застосовують розвинуті країни Європи, її основу складають прямі прибуткові податки з підприємств і громадян, непрямі податки на додану вартість, акцизний збір, мито, спеціальні відрахування на соціальне страхування та забезпечення. Така звична для розвинутих країн система має місце не тому, що українські фахівці та законодавці у процесі її формування свідомо прагнули наслідувати який-небудь зазделегідь відомий зразок.

Однак, не менш очевидно і те, що податкова система України сьогодні потребує реформування. Головною причиною цього є -порівняно високий податковий тягар і те, що податки не стимулюють розвитку процесів, які можуть зупинити економічну кризу: зростання обсягів виробництва, структурну перебудову господарства, підвищення ступеня ділової активності суб'єктів господарювання.

Зменшення податкового тягаря - завдання не просте, щодо якого можна навести вагомі аргументи "за" і "проти".

З одного боку, основа доходів держави, їх першоджерело - це виробництво продукції та надання послуг, які треба заохочувати усіма можливими засобами, бо якщо не буде господарської діяльності, то не буде звідки брати податки. Але для того, щоб підвищити ступінь ділової активності, податковий прес треба послабити. При зменшених ставках податків у суб'єктів господарювання можуть з'явитися і додаткові стимули для збільшення обсягів виробництва продукції та надання послуг, внаслідок чого матиме місце розширення бази оподаткування та у кінцевому рахунку зростання загальної суми доходів зведеного бюджету. Крім того, зменшення податкового тиску може сприяти збільшенню доходів населення та зростання сукупного попиту.

З другого боку, сьогодні не стільки податки самі по собі є головною перешкодою на шляху розвитку, а в цілому несприятливий інвестиційний клімат. Тому зменшення податків може привести не до зростання активності суб'єктів господарювання, а тільки створити додаткові проблеми бюджету.

У цьому є рація, якщо врахувати, що головним гальмом виробничого розвитку та найважчим податком для населення (особливо незаможних) є інфляція. Можна сміливо стверджувати, що в умовах гіпотетичної ситуації, коли податки відсутні взагалі, але має місце високий рівень цін та темпів інфляції, виробництво розвиватися не буде, адже це економічно недоцільно: за таких умов прибуток дасть лише "швидкі" гроші. Водночас інфляція є прямим наслідком дефіциту бюджету ( коли неінфляційні джерела його покриття розвинуті слабо).

Податковий тиск треба прагнути зменшити, але тільки відповідно до реальних можливостей. Як свого часу відзначав стосовно умов післявоєнної Німеччини міністр господарства, а потім канцлер ФРН Л.Ерхард, розмір можливого зниження податків визначають стабілізація видатків і розвиток продуктивності і що тільки таким шляхом можна домогтися справжнього і реалістичного розв'язання пригноблюючої податкової проблеми.

В Україні сьогодні мову треба вести про таке зниження рівня податків, для якого можливо знайти компенсацію або за рахунок скорочення бюджетних видатків, або за рахунок залучення додаткових неінфляційних джерел фінансування дефіциту бюджету. Практично це означає, що реальні можливості скорочення податкового тиску обмежені і тому в питаннях розвитку податкової системи наголос повинен бути зроблений на іншому аспекті: еволюційному шляху її реформування за рахунок удосконалення складу та структури податкової системи, механізму обчислення та сплати податків. Треба знайти технічні можливості зробити податкову систему більш сприятливою для бізнесу за умови збереження (або навіть збільшення) абсолютної суми податкових надходжень. Нині, в умовах економічної кризи, змінювати склад найбільш великих податків, що чинять найсуттєвіший вплив на діяльність підприємств та добробут громадян, недоречно, оскільки зараз як ніколи важливо забезпечити незмінність основних "правил гри", до яких суб'єкти господарюваня звикли.

Падіння фізичних обсягів виробництва та фінансова криза - не найвдаліший час для нових податкових експериментів із непередбаченими наслідками. Треба поступово змінювати функціональний розподіл доходів в економіці у напрямку підвищення ролі доходів населення.

Отже, в кожній країні податкова система є стержнем економічної системи. Саме тому основне завдання сьогодення - вдосконалення податкової системи України. Підвалини останньої вже закладено, тобто можна констактувати факт завершення першого етапу податкової реформи. Але діюча система оподаткування сьогодні не задовільняє ні державу, ні платників податків. Цілий ряд прорахунків та перекосів, призвело до того, що податки не виконують повноцінно ні фіскальної, ні стимулюючої функцій. Сфера матеріального вироб-ництва практично задушена ними, що веде до скорочення оподатковуваних оборотів, а значить і до зменшення бюджетних надходжень.

У результаті функціонуюча податкова система замість стимулювання виробництва, спричиняє його скорочення, а замість поповнення доходної частини бюджету, що при створенні цієї системи не було повною мірою враховано теоритичні принципи оподаткування виведені на основі багатовікового досвіду.

Податкові стягнення повинні бути в таких розмірах, щоб з однієї сторони платники могли їх сплатити і не ухилятися від сплати податків, а з другої - держава могла виконувати свої функції.

Податки з населення мають тисячолітню історію. Вони з'явилися тоді, коли у світі сформувалися перші держави. Це були внески громадян, необхідні для утримання публічної влади. Правителі стародавніх держав вводили певні регулярні й обов'язкові платежі із своїх підданих. Спочатку це були системні податки, які забезпечували найрізноманітніші потреби. Вони мали характер податі, рентних платежів і сплачувалися переважно в натуральній формі. За рабовласницького ладу податки сплачувалися у вигляді різноманітних податей і доповненням до трудових відбутнів вільного населення, експлуатації рабів, також данини з полонених народів. Із розвитком держави і товарно-грошових відносин податки набувають грошової форми.

Одним із перших грошових податків був подушний податок на всіх громадян у Римській імперії в II столітті нашої ери.

Loading...

 
 

Цікаве