WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Оподаткування малих пiдприємств - Дипломна робота

Оподаткування малих пiдприємств - Дипломна робота

У суму валового доходу, а отже і скоригованого валового доходу, не включається суми акцизного збору і податку на додану вартість, отримані підприємством у складі ціни реалізації товару (робіт, послуг).

Датою збільшення валового доходу вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого першою сталася подія:

- зарахування коштів покупця або замовника на банківський рахунок платника податків в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають реалізації (коли реалізація відбувається за готівку – дата її оприбуткування в касі платника податків);

- відвантаження товарів, а для робіт (послуг) – дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податків.

За товарообмінних (бартерних) операцій датою збільшення валового доходу вважають дату:

- відвантаження товарів, а для робіт (послуг) – дату фактичного надання послуг платником податків;

- оприбуткування товарів, а для робіт (послуг) – дату оформлення документів, що засвідчує факт отримання результатів робіт (послуг) платником податків.

Для визначення сум оподатковуваного прибутку важливе значення має розрахунок валових витрат виробництва та обігу.

До складу валових витрат виробництва та обігу слід включити:

1.суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду і пов'язаних з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) та охороною праці. Таким чином, у валові витрати будуть включені матеріальні витрати і витрати на оплату праці. Включення у валові витрати вартості матеріальних ресурсів пов'язане з їх придбанням, а не списанням на виробництво і реалізацію продукції.

2.витрати на поточний і капітальний ремонт, реконструкцію, модернізацію, технічне переоснащення та інші види покращення основних фондів, в сумі, що не перевищує 5% сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного року.

3.суми плати за землю, податку з власників транспортних засобів, внесених загальнодержавних зборів, а також місцевих податків і зборів.

4.суми коштів або вартість майна територіальних громад, добровільно перерахованих до Державного бюджету України чи переданих організаціям (не більше 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного періоду).

5.суми коштів, перерахованих підприємствами всеукраїнських об'єднань осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, коли на цих підприємствах як на основному місці роботи працює не менше 75% таких осіб, згаданим об'єднанням для проведення благодійної діяльності (не більше 10% оподатковуваного прибутку попереднього звітного періоду).

6.суми коштів, внесених у страхові резерви (в порядку, передбаченому Законом "Про оподаткування прибутку підприємств").

7.суми резервів, не включених до складу валових витрат минулих звітних періодів у зв'язку з втратою або псуванням документів, чи допущенням помилок у розрахунках податкового зобов'язання, виявлених у звітному періоді.

8.суми безнадійної заборгованості в разі, коли відповідні дії щодо стягнення таких боргів не дали позитивного результату, а також суми заборгованості, щодо яких минув термін позоної давності.

До складу валових витрат дозволяється включати також такі витрати платників податку на прибуток (витрати подвійного призначення):

- на гарантійний ремонт (обслуговування) реалізованих товарів;

- на винахідництво та раціоналізацію господарських процесів;

- на придбання науково-технічної літератури, передплату спеціалізованих періодичних видань, оплату участі в наукових семінарах з основної діяльності;

- на проведення передпродажних і рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що їх продає платник податків;

- на утримання та експлуатацію фондів природоохоронного призначення;

- на страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції, кредитних і комерційних ризиків; майна платника податків, страхування громадської відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що входять до складу основних фондів, можливих екологічних і атомних ризиків;

- на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів, які видають державні органи на відповідні види діяльності;

- на забезпечення найманих робітників спеціальним одягом, взуттям;

- на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах із платником податків;

- на експлуатацію об'єктів соціальної інфраструктури, що знаходиться на балансі підприємства та утримувались за рахунок платника податків до прийняття Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" (окрім капітальних витрат, що підлягають амортизації).

Якщо у платника податків з числа резидентів об'єкт оподаткування за результатами звітного (податкового) періоду має негативне значення (з врахуванням суми амортизаційних відрахувань), дозволяється відповідне зменшення об'єкта оподаткування у наступні 20 звітних (податкових) кварталів до повного погашення негативного значення об'єкта оподаткування.

Основну ставку податку встановлено в розмірі 30% до об'єкта оподаткування. Крім того, передбачені й інші ставки оподаткування. Так, за оподаткування страхової діяльності застосовуються такі ставки:

- 3% валового доходу (крім доходу від страхування й перестрахування життя);

- 6% валового доходу за довгострокове розторгнення договору про страхування життя;

- 15% валового доходу нерезидентів від перестрахування ризиків на території України.

У розмірі 50% від основної ставки оподатковується прибуток від реалізації інноваційного продукту, заявленого в інноваційних центрах.

Суми прибутків нерезидентів, що виплачуються резидентами як оплата вартості фрахту транспортних засобів, оподатковуються за ставкою 6%.

Прибутки нерезидентів, що не здійснює підприємницької діяльності в Україні (не мають тут постійного представництва), але отримані з джерел на території України, оподатковуються за ставкою 15%.

Платники податку не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, подають податкову декларацію про оподатковуваний прибуток за звітний квартал, розраховану наростаючим підсумком з початку звітного фінансового року. Податок сплачується в бюджет не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

За підсумками першого і другого місяця кварталу всі платники податку, крім нерезидентів і виробників сільськогосподарської продукції, сплачують авансові платежі (відповідно до 20 числа другого і третього місяця кварталу). Розрахунок авансових платежів платники здійснюють самостійно без подання податкових декларацій. Штрафні санкції за відхилення розмірів сплачених авансових внесків від розміру платежів, перерахованих за результатами звітного кварталу, не застосовуються.

Підприємства – виробники сільськогосподарської продукції подають податкову декларацію про прибутки, розрахунок податку на прибуток і сплачують податок одночасно з поданням річного бухгалтерського звіту.

Нерезиденти обчислюють і сплачують податок на прибуток щоквартально.

Подання бухгалтерської звітності платниками податку на прибуток передбачене за результатами їхньої діяльності за рік (не пізніше 15 лютого року, наступного за звітним).

Якщо податкова адміністрація виявить приховування або невиправдане зменшення сум податку на прибуток, платник сплачує:

Суму донарахованого податку;

Штраф у розмірі 30% від донарахованої суми податку;

Пеню, обчислену, виходячи із 120% облікової ставки Національного Банку України, що діяла на час сплати, на повну суму недоїмки за весь термін.

Платежі (податки) за ресурси. Виробничо-господарська діяльність суб'єктів господарювання пов'язана із залученням значних матеріальних ресурсів. Ефективність їх використання справляє безпосередній вплив на результати фінансово-господарської діяльності підприємств. В ефективному використанні цих ресурсів зацікавлене й суспільство в цілому. З метою ефективнішого використання ресурсів, що знаходяться в розпорядженні або у власності суб'єктів господарювання, держава може встановлювати відповідні податкові платежі.

До платежів за ресурси, передбачених податковим законодавством України для суб'єктів господарювання, можна віднести: плату (податок) за землю; податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів; податок на нерухоме майно; збір за спеціальне використання природних ресурсів; збір за забруднення навколишнього природного середовища.

Вплив цих платежів на результати фінансово-господарської діяльності підприємств досягається через розподіл прибутку і формування собівартості. Зменшення суми вказаних платежів збільшує обсяг чистого прибутку або скорочує поточні витрати господарської діяльності, що в кінцевому результаті також збільшує обсяг прибутку.

Плату за землю введено з метою формування ресурсів для фінансування:

Loading...

 
 

Цікаве