WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Оподаткування малих пiдприємств - Дипломна робота

Оподаткування малих пiдприємств - Дипломна робота

Збір на формування Фонду для здійснення заходів для ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і соціального захисту населення. Порядок відрахувань в цей Фонд визначено Законом України "Про формування Фонду для заходів по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і соціального захисту населення" від 20 липня 1997 року.

Платниками збору є :

- резиденти – суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форми власності, спільні підприємства, інші установи й організації, що здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку, і виплачують заробітну плату. Ця діяльність може відбуватись на території України та за її межами;

- нерезиденти – юридичні та фізичні особи будь-якої організаційно-правової форми власності, що отримують прибутки, джерело яких знаходиться в Україні, і здійснюють оплату праці. При цьому звільняються від сплати збору установи і організації, що мають дипломатичний статус або імунітет відповідно до міжнародних договорів або законів;

- філії, відділення, інші відособлені підрозділи платників збору, що не мають статусу юридичної особи, але здійснюють оплату праці;

- постійні представництва, нерезиденти, що отримують доходи, джерело яких знаходиться в Україні, або виконують агентські функції щодо нерезидентів і здійснюють оплату праці.

Від сплати збору звільняються :

- підприємства вугільної промисловості, шахтобудівництва, видобутку залізної, марганцевої та уранової руди підземним способом;

- підприємства (об'єднання) й організації Українського товариства сліпих і Українського товариства глухих, де інваліди становлять понад 50% загальної кількості працівників основного виробництва.

Для розрахунку суми збору за об'єкт оподаткування беруть фактичні витрати на оплату праці осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником збору. До витрат на оплату праці належать витрати: на основну і додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати; на виплату авторських винагород; на виплату за виконання робіт (послуг) згідно з договорами цивільно-правового характеру.

Ставку збору відповідно з вказаним вище Законом, було визначено у розмірі 10% від об'єкта оподаткування. Згідно з Указом Президента України від 18 червня 1998 року № 656 з 1 липня 1998 року ставка відрахувань у Чорнобильський фонд встановлена в розмірі 5% від об'єкта оподаткування. Збір сплачується одночасно з отриманням в установах банків коштів на оплату праці і зараховується до складу доходів Державного бюджету України. Розпорядником коштів Фонду є Міністерство з надзвичайних ситуацій і у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Забороняється використання коштів Фонду не за цільовим призначенням, в тому числі на кредитні, депозитні операції, надання позик.

Внески в державний інноваційний фонд. Державний інноваційний фонд утворюється згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1992року №77 "Про утворення державного інноваційного фонду"

Для формування вказаного фонду підприємства, об'єднання, організації здійснюють спеціальні відрахування у розмірі 1% від обсягу реалізації продукції (робіт, послуг) за вирахуванням податку на додану вартість і акцизного збору. Посередницькі, оптові, постачальницько-збутові організації, банки ці відрахування здійснюють від обсягу валового доходу. Вказані відрахування включаються в собівартість продукції (робіт, послуг).

Із загальної суми відрахувань 30% в обов'язковому порядку мають бути перераховані в Державний інноваційний фонд. Інші 70% перераховуються підприємствами, об'єднаннями, організаціями в галузевий спеціальний фонд позабюджетних коштів, якщо такий фонд утворюється міністерством або відомством. Кошти відрахувань, віднесені на собівартість продукції (робіт, послуг), але не перераховані міністерствам, відомствам, вилучаються податковими органами в Державний бюджет України.

В окремих випадках за письмового погодження з керівним органом, який утворює галузевий спеціальний фонд позабюджетних коштів, державні підприємства, об'єднання, організації можуть залишати в своєму розпорядженні частину коштів з відрахувань, що належать галузевому позабюджетному фонду.

Підприємства, об'єднання, організації, які не мають галузевого спеціального фонду позабюджетних коштів для фінансування інноваційної діяльності, залишають у своєму розпорядженні 70% відрахувань. Це можливо за умови, що вони ведуть науково-дослідні роботи і здійснюють заходи щодо освоєння нових технологій і виробництва нових видів продукції. У такому разі залишені в підприємств кошти не можуть спрямовуватись на фінансування капітальних вкладень (будівництво, придбання основних фондів, обладнання, приладів), не пов'язаних із здійсненням науково-дослідних робіт, заходів щодо освоєння нових технологій і виробництва нових видів продукції.

Кошти цих відрахувань, залишені в розпорядженні підприємств, які не були використані протягом року, не можуть бути вилучені податковими органами в Державний бюджет. Отже, вони залишаються в розпорядженні підприємства і можуть бути використані за цільовим призначенням у наступному році.

Якщо підприємство не проводить науково-дослідних робіт або не вживає заходів для освоєння нових технологій і виробництва нових видів продукції, відрахування здійснюються тільки в Державний інноваційний фонд у розмірі 0,3% до встановленого показника для обчислення відрахувань. Решта 0,7% не нараховується.

Перерахування обов'якових платежів у Державний інноваційний фонд і галузеві фонди позабюджетних засобів підприємство повинно робити не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним. За несвоєчасне перерахування внесків у Державний інноваційний фонд стягується пеня в розмірі 0,3% за кожний день затримки, включаючи день сплати.

3.2 Спрощена система оподаткування.

З 1.01.1999 року відповідно до Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" введено єдиний податок для суб'єктів малого бізнесу.

Доцільність застосування такого податку обгрунтовується потребою створення умов для легалізації діяльності приватних підприємств, запровадження єдиного фіксованого сільськогосподарського податку.

П.Прудон доводив, що цей податок буде лише складовою фіскальних кривд і визначити об'єкт єдиного податку дуже складно. Італійський фінансист Ф.Нітті вважав, що впровадження єдиного податку не дасть змоги забезпечити реалізацію принципу рівномірності й загальності, що один відповідає ідеї справедливості. О.Ісаєв сприймав ідею єдиного податку як ідеал, що недосяжний через значні витрати на визначення доходів платників.

Для суб'єктів малого підприємництва в порядку, встановленому законодавством України, застосовується пільгове оподаткування. Для суб'єктів малого підприємництва з середньообліковою чисельністю працюючих за звітний період до 10 осіб включно і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 250000 гривень (мікропідприємства), може застосовуватися у встановленому порядку спрощена система оподаткування, обліку та звітності.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності передбачає :

- заміну сплати встановленого законодавством податків і обов'язкових платежів сплатою єдиного податку;

- сплату фізичними особами – підприємцями замість податків і обов'язкових платежів вартості патенту на зайняття певним видом діяльності;

- застосування спрощеної форми ведення документів бухгалтерського обліку та звітності;

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності може застосовуватися поряд з діючою системою оподаткування, обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб'єкта малого підприємництва.

Дія цього Указу не поширюється на :

- суб'єктів підприємницької діяльності, на яких поширюється дія Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" в частині придбання спеціального торгового патенту;

- фізичних осіб, які відповідно до законодавства України сплачують фіксований податок;

- довірчі товариства, страхові компанії, банки, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи;

- суб'єктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам – учасникам та засновникам даних суб'єктів, які не є суб'єктами малого підприємництва, перевищують 25%;

- фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і здійснюють торгівлю підакцизними товарами (крім сфери громадського харчування)

Суб'єкти підприємницької діяльності – фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, мають право обирати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом одержання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Loading...

 
 

Цікаве