WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Облiк і аудит нематеріальних активів - Дипломна робота

Облiк і аудит нематеріальних активів - Дипломна робота

- право володіння;

- право користування;

- право розпорядження.

Якщо всі ці компоненти права власності на ноу-хау належать одній особі (або групі осіб, виступаючих в ролі колективного власника), прийнято вважати, що такий власник має на відповідне ноу-хау виняткові майнові права.

Об'єктами майнових прав на ноу-хау можуть бути матеріальні носії інформації про ноу-хау (подібно об'єктам авторського права), наприклад:

оригінальні (виготовлені авторами) носії, які можуть бути представлені у вигляді документів, натурних зразків яких-небудь виробів, копій оригінальних носіїв інформації. До числа аналогічних об'єктів майнових прав (подібно об'єктам патентного права) також відносять матеріальні продукти, виготовлені відповідно до конкретного ноу-хау. У рамках вказаної схожості з патентним правом майнові права на ноу-хау можуть бути визначені як:

- право виготовлення продукції відповідно до ноу-хау;

- право пропозиції до продажу і продажу такої продукції і введення її в господарський оборот іншим способом, наприклад, шляхом здачі в орен-

ДУ-

Суб'єктами майнових прав на ноу-хау можть бути як фізичні, так і юридичні особи: у всіх випадках створення і використання ноу-хау - автори і співавтори; в деяких випадках - фізичні і юридичні особи, які здійснювали фінансування робіт з розробки ноу-хау і його доведення до практичного використання, а також ті, хто набув майнові права на ноу-хау на основі ліцензійних договорів або незалежної розробки ноу-хау. У зв'язку з цим, до

числа осіб, що мають право на частину майнових прав на ноу-хау у зв'язку з понесеними на їх створення витратами, можуть бути:

а) юридичні особи України, в тому числі спільні підприємства з іноземним капіталом, держава Україна в особі уповноважених на фінансування НДДКР установ на основі відповідних договорів з розробниками ноу-хау;

б) громадяни України або інших держав, участь яких в фінансуванні розробки ноу-хау підтверджена відповідними договорами і звітними документами про понесені затрати (банківськими платіжними документами, документами про постачання матеріалів, енергію та ін. матеріально-технічних коштів) - незалежно від того чи володіють вони статусом індивідуальної юридичної особи;

в) іноземні юридичні особи, які ведуть діяльність на території України відповідно до чинного законодавства України - на основі відповідних договорів з розробниками ноу-хау.

Автор ноу-хау володіє винятковими майновими правами на ноу-хау тільки в тому випадку, якщо він створив те або інше ноу-хау винятково при використанні власних коштів, як грошових, так і матеріальних, не посту-паючись частково або загалом відповідними правами кому б то не було; або ж в тому випадку коли особи, що здійснювали фінансування ноу-хау, добровільно відмовилися від частки майнових прав, що належить їм на користь автора або співавторів.

У зв'язку з вищевикладеним. необхідно провести відмінність між правовими основами для виникнення майнових прав на ноу-хау і основи для володіння, користування і розпорядження ними. Достатньою основою для виникнення майнових прав на ноу-хау виступає наявність первинних об'єктів цих прав у вигляді оригінальних носіїв інформації, що містять зведення про суть ноу-хау.

Право володіння означає право зберігання оригінального носія інформації про ноу-хау і забезпечує тільки конфіденційний доступ до ньо-

го. Право користування, застосовно до ноу-хау, означає право копіювання першоджерела інформації про ноу-хау і продаж копій власником або його довіреною особою іншим зацікавленим у володінні відповідними об'єктами ноу-хау особам, а також право виготовлення і збуту товарів або надання послуг на основі ноу-хау. Під правом розпорядження звичайно розуміють права довірених осіб на прийняття рішень про продаж ліцензії на ноу-хау іншим особам і рішень про використання або відмову від використання ноу-хау. Для володіння, користування і розпорядження майновими правами на ноу-хау повинні бути підтверджені необхідними документами права авторства на відповідні об'єкти.

Об'єкти ноу-хау можуть передаватися шляхом договорів про передачу ноу-хау третім особам. Предметом таких договорів є винаходи, на які подані патентні заявки, але по цих заявках ще не зроблені викладення або не здійснені публікації. Оскільки відсутня публікація, то в наявності секретність, яка виступає предметом договору про передачу ноу-хау. З моменту публікації секретність замінюється тимчасовою охороною, що надається патентними заявками. З цього моменту договір про передачу ноу-хау перетвориться в ліцензійний договір з попередньою патентною охороною: після видачі патенту договір трансформується в договір патентної ліцензії. При цьому, в ЄЕС виділяють "чисті ліцензійні угоди по ноу-хау" і "змішані ліцензійні угоди по патентах і ноу-хау". До числа перших відносяться угоди, при яких одне підприємство (ліцензіар) погоджується передати ноу-хау із зобов'язанням або без зобов'язання про розкриття будь-яких удосконалень іншому підприємству (ліцензіату) для користування на ліцензованій території. "Змішані ліцензійні угоди по патентах і ноу-хау" - угоди, по яких ліцензується технологія, що містить як елементи, що не патентуються, так і елементи, що патентуються в одній або декількох державах-членах.

Збільшення частки ноу-хау в загальному обсязі нематеріальних активів пов'язане з тим, що багато які фірми замість патентування винаходів.

що належать їм, вдаються до використання цієї форми охорони, щоб не бути зв'язаними обмеженнями під часі дії патенту.

Витрати на науково-дослідницькі і дослідницько-конструкторські розробки (НДДКР). У міжнародній практиці сюди відносять витрати, які здійснюються для впровадження нових або поліпшення якості вже існуючих виробів або процесів. Затрати на НДДКР в більшості країн розглядають як один з видів нематеріальних активів, оскільки їх результат звичайно є об'єктом патентування або авторського права (це може бути новий виріб, ідея, формула, літературний твір та ін.) В Україні даний вид нематеріальних активів, проте як і деякі інші, законодавством не передбачений. Однак, вважається необхідним все ж зупинитися на цьому питанні і розглянути його з позицій міжнародних стандартів обліку, оскільки ми упевнені в тому, що через деякий час норми вітчизняного обліку будуть безсумнівно приведені відповідно до міжнародних і витрати на НДДКР будуть розглядатися як один з видів нематеріальних активів.

Багато які фірми затрачують великі кошти з метою розробки нових видів виробів або процесів, для поліпшення вже існуючих і для отримання знань, які можуть мати цінність в майбутньому. Наступна таблиця (див. табл. 1.1.) показує розміри вкладень в НДДКР в 1996 р. деяких компаній Канади [117. С.24].

Для розмежування затрат, що спрямовуються на дослідницькі роботи, і витрат на дослідно-конструкторські розробки, а також для їх відділення від інших видів витрат, КМСО визначив їх таким чином:

"Дослідження - діяльність, що проводиться з метою отримання нових наукових або технічних знань. При цьому вона може бути спрямована на досягнення реалізації конкретної практичної мети або якої-небудь іншої.

Дослідно-конструкторські розробки - втілення результатів дослідження або інших знань в конкретний план або проект з метою розробки нових або підвищення якості вже існуючих пристроїв, виробів, процесів. систем або послуг до моменту їх випуску на комерційній основі або якого-

46

Таблиця 1.1

Розміри вкладень в НДЦКР деяких компаній Канади (1996 р.)

Компанія

Розмір витрат на НДДКР ( дол. США)

Частка від обсягу продажу (%)

Частка в прибутку (%)

ВСЕ, Іпс.

925000000

36

85

Сапагііап Магсопі Псі.

25000000

12

98

Ітрегіаі Оії

68000000

0.8

11

Оіепауге Еіесіготсв Псі.

4366000

13

19

Мегігііап ТесЬпо1оіе5, Іпс.

4450600

15

40

небудь іншого використання" [120, Зесііоп 3450, раг.02]. Інколи буває складно відрізнити витрати на НДДКР від інших видів затрат, таких, наприклад, як витрати на переміщення і повторне введення в експлуатацію обладнання; витрати при введенні в експлуатацію нового заводу; витрати на проведення маркетингових досліджень, на просування нових видів товарів або послуг, на навчання персоналу. Для більш детального розмежування цих видів затрат КМСО розробив слідуючу схему (див. табл.1.2) [120, Зесгіоп 3450, раг.04-06].

Згідно з міжнародними стандартами обліку, витрати на НДДКР включають слідуючі компоненти [120, Зесііоп 3450, раг.13]:

1) матеріали, що використовуються і послуги, що надаються з метою проведення НДДКР;

2) витрати на заробітну плату і інші виплати працівникам, зайнятим в сфері НДДКР;

Loading...

 
 

Цікаве