WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Облiк прямих витрат на виробництво - Дипломна робота

Облiк прямих витрат на виробництво - Дипломна робота

  • покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру;

  • паливо та енергія на технологічні цілі.

  • зворотні відходи;

  • основна заробітна плата;

  • додаткова заробітна плата;

  • відрахування на соціальне страхування;

  • витрати, пов'язані з підготовкою та освоєння виробництва продукції;

  • відшкодування зносу спеціальних інструментів і пристроїв цільового призначення та інші спеціальні витрати;

  • витрати на утримання і експлуатацію обладнання;

  • загальновиробничі витрати (рах. 91 "Загальновиробничі витрати") поділяються на постійні та змінні.

    Змінні – це обслуговування та управління виробництвом, що змінюються прямолінійно до зміни обєму діяльності. Змінні загальновиробничі розподіляються на кожен обєкт витрат з використанням бази розподілу (заробітної плати ,обсягу діяльності) виходячи з фактичного потужності звітного періоду.

    Постійні – це витрати на обслуговування управління виробництвом, що залишаються не змінними, або майже не змінними при зміні обсягів діяльності.

    На відміну від класифікації витрат за економічними елементами, класифікація витрат за статтями більш складна.

    Кожна з статей носить комплексний характер (за виключенням – основна заробітна плата виробничих робітників і відрахування на соціальні заходи).

    Навіть стаття "сировина і матеріали" включає в себе крім елемента "матеріали" і інші елементи (заробітна плата за вантажно-розвантажувальні роботи, витрати, пов'язані з оприбуткуванням матеріалів, амортизація техніки).

    Більшість статей калькуляції носить комплексний характер через те, що вони містять у своєму складі різні елементи витрат.

    Комплексними статтями витрат є витрати на підготовку і освоєння виробництва, загальновиробничі витрати, адміністративні, витрати внаслідок технічно неминучого браку, інші витрати операційної діяльності.

    Для контролю за комплексними витратами відкриваються відповідні рахунки бухгалтерського обліку, а в кінці місяця розподіляються між окремими видами продукції.

    По кожні комплексній статті розробляються кошториси за місяць, чи квартал і зіставляються кошторисні і фактичні дані про витрати по тій, чи іншій статті. На підставі відхилень від кошторисних даних роблять висновок про рівень контролю за дотриманням кошторису.

    Витрати підприємства за своїм характером різні. Вони можуть бути пов'язані з виробничим процесом безпосередньо, або можуть бути з ним не пов'язані, але з точки зору суспільних потреб є обов'язковими, тобто неминучими.

    Разом з тим, слід відмітити, виробничі підприємства можуть займатися не тільки виробництвом та збутом продукції, але і рядом інших видів діяльності, підготовку кадрів, науково-дослідні та інші потреби своїх працівників.

    Вся ця діяльність пов'язана з використанням різних речовин та сил природи, тобто пов'язана з витратами.

    Для правильного обліку витрат і обчислення собівартості кожного виробництва важливого значення набуває класифікація виробничих витрат:

  • За єдністю складу витрати поділяються на:

    а) одноелементні - складаються з одного елемента витрат;

    б) комплексні-складаються з кількох економічних показників.

  • Щодо технічного процесу:

    а) основні - пов'язані з технологічним процесом виробництва продукції;

    б) накладні - пов'язані з організацією, обслуговуванням і управлінням виробництвом.

  • За участю у виробничому процесі:

    а) виробничі - пов'язані з виготовленням продукції;

    б) позавиробничі - пов'язані з реалізацією продукції.

  • За доцільністю витрачення:

    а) продуктивні-передбачені технологією і організацією виробництва;

    б) непродуктивні – не обов'язкові, які виникають в результаті певних недоліків в організації виробництва, порушенні технологічного процесу.

  • Щодо обсягу виробництва:

    а) змінні – витрати, величина яких змінюється пропорційно зміні обсягів виробництва;

    б) умовно-постійні – витрати, які не залежать від зміни обсягів виробництва.

  • За періодичністю виникнення:

    а) поточні – витрати, пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції даного періоду;

    б) одночасні – витрати, які виникають не періодично, у міру необхідності їх у виробництві.

  • За місцем виникнення витрати групуються по підрозділах підприємства (цехах, службах, відділах).

  • За економічним змістом витрати поділяються на витрати живої і уречевленої праці. До витрат живої праці належать витрати на оплату праці, нарахування соціального страхування на заробітну плату. До витрат уречевленої праці відносять вартість використаних у процесі виробництва оборотних і основних засобів

  • За способом віднесення на собівартість окремих видів продукції витрати поділяють на:

    а) непрямі-належать до двох і більше видів продукції;

    б) прямі-належать до одного виду продукції (сировини, основних матеріалів, покупних виробів, напівфабрикатів), які можуть бути безпосередньо включені до їх собівартості. Прямі витрати – це суто індивідуальні витрати. Вони залежать від особливостей технології, організації, виду продукції, конкретного виробництва. До прямих витрат належать затрати на сировину і матеріали, паливо і енергію на технологічні цілі, основна і додаткова заробітна плата виробничих робітників, відрахування на соціальні заходи.

    Більшість основних затрат є прямими. В загальному, прямі витрати можна поділити на прямі матеріальні і прямі трудові.

    Майже у всіх виробництвах місце та вага прямих витрат у собівартості продукції дуже значні. Прямі затрати включаються в собівартість продукції бухгалтерськими записами:

    Дт 23 "Виробництво"

    Кт 66 "Розрахунки з оплати праці", 65 "Розрахунки зі страхування".

    Аналітичний облік виробничих затрат ведеться по картках, вільних аркушах, книжках. Облік здійснюється по кожному об'єкту: залишок незавершеного виробництва на початок місяця, витрати за місяць і залишок незавершеного виробництва на кінець місяця.

    Слід відмітити, що організація синтетичного і аналітичного бухгалтерського обліку витрат на виробництво може бути успішною, коли головний бухгалтер розробить проект організації обліку, в якому чітко вказується, за якими ознаками побудований синтетичний і аналітичний облік та чітко описано метод збору інформації про витрати і формування собівартості продукції. Класифікація витрат потрібна для ціноутворення: для визначення собівартості продукції, тобто локальних витрат. Важливого значення класифікація витрат набуває в управлінні і, перш за все, для здійснення калькуляції собівартості продукції для різних потреб управління.

    1.2. Основні завдання і принципи обліку затрат на виробництво

    При побудові обліку витрат на виробництво за основу слід приймати змістовну характеристику виробництва, як суспільного явища.

    Процес виробництва являє собою процес поєднання живої праці з засобами виробництва. Так як цей процес відбувається безперервно, то він вимагає і безперервних затрат засобів праці і предметів праці.

    Використані у процесі виробництва різні речовини та сили природи для виготовлення нового продукту праці формують таке поняття як "витрати".

    Витрати – це виражені в грошовій формі затрати, обумовлені витрачанням різних видів економічних ресурсів (сировини, матеріалів, праці, основних засобів) в процесі виробництва [20.с.13].

    Також використовують поняття затрати. Затрати – це спожиті в процесі виробництва засоби виробництва, які втілюють у собі минулу працю (сировина, матеріали і засоби праці, будівельні споруди, машини у формі амортизації), що переносять свою вартість на заново створений продукт [28,с.170].

    В зарубіжній літературі поняття "затрат" часто поєднують з поняттям "витрат".

    Вартість затрат є складовою частиною вартості продукції.

    Грошовий вираз суми витрат на виробництво конкретного продукту визначає поняття собівартості.

    Собівартість – це грошовий вираз безпосередні витрат підприємства, пов'язаних з виробництвом і реалізацією продукції, виконаних робіт і наданих послуг.[20, с. 438]

    Витрати виробництва – це сукупність затрат праці на виробництво продукції, які утворюють її вартість, а собівартість продукції складає частину цієї вартості (c+v).

    В умовах товарного виробництва витрати виробництва виступають у вартісній, грошовій формі. Загальні витрати на виробництво становлять вартість виробничого товару.

    Витрати виробництва (ціна витрат) – ціна витрати виробництва по змісту ціни виробництва (c+v+p).

    Ціна виробництва (ціна витрат) – ціна, яка необхідна, щоб товар поступав на ринок. На практиці порад з терміном "витрати виробництва" використовують поняття "затрати на виробництво".

    Затрати на виробництво відрізняються від витрат виробництва не тільки практично, але й теоретично [28,.с.14]. Затрати на виробництво мають відношення до процесу виробництва в загальному, не залежно від його закінчення і характеру зв'язку затрат з виробничою продукцією [10,с.50] Витрати виробництва, як і собівартість означають завершення виробничого процесу.

  • Loading...

     
     

    Цікаве