WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Облiк аналiз i контроль iнвестицiйної дiяльностi - Дипломна робота

Облiк аналiз i контроль iнвестицiйної дiяльностi - Дипломна робота

По тривалості інвестиційний процес охоплює весь інвестиційний цикл від зародження ідеї, її реалізації до досягнення намічених показників ефективності. Слід відмітити, що поняття інвестиційного циклу значно ширше поняття циклу капіталовкладень, яке завершується введенням в експлуатацію створених основних виробничих фондів. Інвестиційний період - це весь проміжок часу, на протязі якого інвестиції мають вплив на виробничий процес.

Сам інвестиційний процес можна зобразити як економічну систему, функціонування якої здійснюється в умовах складної взаємодії комплексу факторів внутрішнього і зовнішнього порядку (рис. 1.3). Слід зазначити, що на рисунку подано такі умовні позначення:

|Х | - вектор початкових умов;

│Y│ - вектор результатів;

│Z│ - вектор дії навколишнього середовища;

│Z│ -вектор внутрішніх факторів;

Sn -початковий стан підприємства;

Sk –кінцевий стан.

Вектор початкових умов об'єднує ресурси, які надходять на вхід системи, а також обмеження, які необхідно враховувати в процесі реалізації інвестиційного проекту. І ресурси, і обмеження визначаються початковим станом промислового підприємства і навколишнього середовища.

Слід зазначити, що обмеженість інвестиційних ресурсів це не один фактор, який вплине на інвестиційний процес. Відсутність або нестача надійної, повної і своєчасної інформації, кваліфікованих спеціалістів і управлінського персоналу виявлять не менший, а можливо і в деякому ступені більший вплив на розвиток інвестиційного процесу і його результати. Важливу роль відіграють технічні і технологічні ресурси: вікова і технологічна структура основних виробничих фондів, ресурсоємність технологій, які використовуються, і, які, в свою чергу, визначають ступінь відповідності споживчих характеристик готової продукції вимогам ринку. Тимчасові параметри встановлюються, виходячи з необхідних строків появи товару на ринку, умов залучення позичкового капіталу та періоду окупності інвестиційних затрат.

Характер спливання і результати інвестиційного процесу визначаються станом промислового підприємства, з яким вони пов'язані внутрівиробничими (організаційно-економічними і технологічними) зв'язками. З позицій мети наукового дослідження промислове підприємство, в рамках якого здійснюється інвестиційний процес, являє собою одне з компонентів середовища – мікросередовище (див. додаток А). В нашому розумінні промислове підприємство як підсистема зовнішнього середовища включає наступні елементи: акціонерів, керівництво і функціональні підрозділи - відділи виробництва, маркетингу і збуту, досліджень і розробок, матеріально-технічного забезпечення, управління персоналом, обліку і фінансів, а також діючу на підприємстві виробничу і інформаційну інфраструктуру.

На основі розгляду різних класифікацій можна уявити, що по цілях на промислових підприємствах всі інвестиційні процеси можна поділити на дві основні групи: підтримання прибутку і збільшення прибутку (рис. 1.4).

До першої групи відносяться інвестиції, які забезпечують безперервність виробничого процесу (оновлення і заміна основних засобів) або, які підтримують і укріплюють позиції підприємства на ринках збуту (зниження собівартості, вдосконалення і підвищення якості продукції, яка випускається). Інвестиції іншої групи пов'язані з розширенням обсягів виробництва, засвоєнням нових видів продукції, виходом на нові ринки, проникненням в інші сфери діяльності, тобто з ростом і розвитком підприємства.

Інвестиційний процес, навіть, який регулюється в спрощеній формі, неминуче виходить за рамки одного підприємства. Обов'язковими учасниками є, наприклад, постачальники сировини та обладнання, а у випадку реконструкції, будівництва і т.д. до них приєднуються проектні і будівельні організації. Найбільш часто інвестиційний процес організаційно оформлюється у формі проекту, який являє собою комплексний план заходів, що включає в себе (в залежності від типу проекту) капітальне будівництво, придбання технологій, постачання сировини і матеріалів, закупівлю обладнання, підготовку кадрів і т.д., які направляються на створення нового і модернізацію (розширення) діючого виробництва товарів і послуг. Слід відмітити деяку відокремленість проекту від поточної операційної діяльності підприємства і обмеженість його існування в часі. У зв'язку з цим в теорії управління проектами найбільш часто проект визначається як "окреме підприємство з визначено встановленою метою, виконання якої визначає його звершення ..." [22, c.91].

Зрозуміло, що інвестиційні проекти різного типу можуть реалізуватися підприємством одночасно, доповнюючи одне одного. У зв'язку з цим виникає завдання координації в часі проектів, які плануються і знаходяться на стадії здійснення. Інвестиційний процес охоплює всі функціональні області діяльності маркетингу до управління персоналом, тому в ході його реалізації необхідна також координація функцій (виготовлення, продаж, адміністративна діяльність і фінансування).

Вплив ринку на розвиток інвестиційного процесу, на нашу думку, найбільш сильно виявляється на двох фазах життєвого циклу: при формуванні задуму і в експлуатаційний період. При розгляді спонукальних мотивів інвестування визначалось, що зміни попиту є найважливішим стимулом для ініціювання інвестиційного процесу. При цьому стан ринку, тобто співвідношення попиту і пропозиції товарів і послуг, визначає не тільки мету, але й вибір засобів їх дослідження.

В умовах ринкових відносин при реалізації кожного інвестиційного проекту повинно відбуватися маркетингове дослідження, результати якого відіграють провідну роль при прийнятті інвестиційного рішення. Дослідження зосереджено на трьох основних етапах:

  • вивчення структури ринку і його сигментів;

  • прогнозування місткості ринку рівня попиту на середньострокову перспективу;

  • визначення умов конкуренції.

    На основі отриманої інформації виробляється концепція стратегії інвестиційного проекту, яка визначає цільову групу покупців, товарний діапазон і дозволяє ідентифікувати позицію товару на ринку з точки зору конкурентних переваг (ціна та унікальність). "...В залежності від стадії життєвого циклу об'єкту можна говорити про підхід до оцінки ефективності з боку розробника і виробника, а також про підхід з боку споживача і сфери експлуатації об'єкта..." [47, с.51]. Лише тільки після цього можливе визначення виробничої програми, і, відповідно, необхідних виробничих потужностей, інфраструктури, технічних і технологічних рішень, вимог до ресурсів, які використовуються.

    Значну роль в зниженні невизначеності умов проходження інвестиційних процесів, як відомо відіграє держава, яка в ринковій економіці часто виступає побічним учасником процесу. Держава, за допомогою економічної політики, повинна суттєво впливати на стан самого промислового підприємства, його оточення та інвестиційну активність. Одним з основних завдань держави є забезпечення стабільного макроекономічного середовища підприємства (див. додаток Б) і регулювання величини вартості капіталу. Однак, вплив держави на інвестиційну активність не обмежується регулюванням ринків капіталу. Він включає в якості ключових елементів також амортизаційну і фіскальну політику, які суттєві з точки зору формування на промисловому підприємстві внутрішніх інвестиційних ресурсів. Прискорена амортизація виступає як фактор, який сприяє нагромадженню і оновленню капіталу. До загальних інструментів стимулювання інвестицій відносять також пред'явлення різних податкових та митних пільг активним інвесторам та ряд інших заходів.

    Виходячи з описаних характеристик інвестиційного процесу його середовища, механізм прийняття рішення в інвестиційній сфері схематично можна зобразити наступним чином ( рис.1.5).

    На першому етапі на основі внутрішньої інформації формується перелік можливих об'єктів інвестицій, до того ж, мотиви, які спонукають до інвестування, можуть бути різними. Далі для кожної інвестиційної альтернативи здійснюється оцінка основних компонентів, які визначають рівень прибутковості: поточних витрат і прибутків, величини капіталовкладень і їх розподіл в часі. До такої оцінки необхідно залучити інформацію про поточний стан і прогнози розвитку ринків збуту, ресурсів і капіталу. Також необхідно оцінити узгодженість проекту зі всіма обмеженнями технічного, соціального, і економічного, фінансового і комерційного характеру для визначання його реалізації.

  • Loading...

     
     

    Цікаве