WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Облiк аналiз i контроль iнвестицiйної дiяльностi - Дипломна робота

Облiк аналiз i контроль iнвестицiйної дiяльностi - Дипломна робота

  • оцінити надійність та ефективність системи внутрішнього контролю (або функціонування внутрішнього аудиту) у процесі реалізації інвестиційного проекту;

  • здійснити оцінку ефективності і аналіз інвестицій, які робить клієнт, дати конкретні рекомендації на майбутнє по його інвестиційній діяльності.

    Організація і методика аудиту визначається, перш за все, належним інформаційним забезпеченням аудитора про суб'єкт господарської діяльності. Під інформаційним забезпеченням слід розуміти упорядковану сукупність інформації, яку формують і використовують на різних етапах аудиту.

    Важливе місце у формуванні інформаційного забезпечення аудиту займає нормативно-правова база джерела інформації. Аудит інвестицій здійснюється на основі наступних нормативно правових актів:

  • Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні."

  • Закону України "Про аудиторську діяльність в Україні".

  • Національних нормативів аудиту.

  • Кодексу професійної етики аудиторів.

  • Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань, господарських операцій підприємств і організацій та інструкції про його застосування.

  • Положення (стандарти) бухгалтерського обліку: №1 "Загальні вимоги до фінансової звітності"; №2 "Баланс"; №3 "Звіт про фінансові результати"; №4 "Звіт про рух грошових коштів"; №7 "Основні засоби"; №8 "Нематеріальні активи"; №12 "Фінансові інвестиції".

  • Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів та розрахунків.

    До джерел інформації, які використовуються при аудиті інвестиційної діяльності належать:

    а) первинні документи по обліку інвестицій;

    б) договори підряду;

    в) титульні списки;

    г) книга обліку цінних паперів;

    д) акти прийому виконаних робіт і послуг;

    е) записи по рахунках 14 "Довгострокові фінансові інвестиції", 15 "Капітальні інвестиції", 35 "Поточні фінансові інвестиції" в Головній книзі;

    є) журнал 4 "Облік необоротних активів і фінансових інвестицій";

    ж) облікові регістри (відомість 4.1., 4.2);

    з) наказ про облікову політику;

    і) фінансова звітність за попередній період;

    й) Баланс;

    к) Звіт про фінансові результати;

    л)Звіт про рух грошових коштів.

    Об'єктами аудиту інвестицій є:

  • оцінка системи внутрішнього контролю;

  • облік наявності і збереження цінних паперів;

  • облік придбання (виготовлення, створення) основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів;

  • облік надходження і переоцінки інвестицій;

  • облік нарахування і одержання відсотків за інвестиціями;

  • облік погашення і реалізації інвестицій;

  • звітність, що стосується інвестицій.

    До основних методичних прийомів, за допомогою яких проводиться аудит інвестиційної діяльності слід віднести:

    • контрольні заміри;

    • інвентаризацію;

    • нормативно-правову і формальну перевірку документів;

    • арифметичну перевірку;

    • зустрічну перевірку;

    • порівняння тощо.

    Важливою проблемою є оцінка системи внутрішнього контролю інвестицій на підприємстві. Така оцінка може здійснюватися за такими напрямками:

    • перевірка правильності первинної документації по всіх господарських операціях, що стосуються інвестицій;

    • розподіл функціональних обов'язків посадових осіб, що відповідають за правильність обліку інвестицій;

    • забезпечення належних умов збереження цінних паперів;

    • належне ведення синтетичного і аналітичного обліку інвестицій;

    • контроль записів у журналах і відомостях, що пов'язанні з обліком інвестицій.

    Під час перевірки і оцінки системи бухгалтерського обліку аудитор повинен встановити:

    • правильність застосування рахунків бухгалтерського обліку, які

    призначені для обліку інвестиційної діяльності;

    • належне і своєчасне ведення облікових записів у відповідних журналах і відомостях;

    • рівень кваліфікації облікового персоналу.

    Для отримання інформації про стан системи внутрішнього контролю у більшості випадків використовують тести. Оцінивши ступень довіри до системи внутрішнього контролю і обліку інвестицій аудитор повинен оцінити загальний аудиторський ризик перевірки. Від нього буде залежати кількість аудиторських процедур і термін перевірки.

    Далі аудитор складає план перевірки, який деталізується в програмі. Вона повинна включати: номер по порядку, об'єкти аудиту, перелік аудиторських процедур, перелік виконавців, строк виконання, назву робочих документів та примітки. Після складання програми аудитор переходить до перевірки інвестиційної діяльності.

    Аудит інвестицій складається із ряду етапів:

  • ознайомлення із бізнесом замовника інвестицій і галуззю, де він діє;

  • оцінка умов інвестиційних угод;

  • аналіз і підтвердження достовірності фінансової звітності на останню дату балансу;

  • оцінка діяльності керівництва;

  • оцінка ефективності інвестиційного проекту;

  • узагальнення результатів перевірки.

    Операції фінансово-інвестиційного циклу малочисельні, але вони вагомі у вартісному відношенні.

    На першому етапі проходить вивчення галузі, до якої належить замовник інвестиції, її структури, ліквідності інвестицій у дану галузь. Також деталізується попит на продукцію, що випускається. На даному етапі аудитор вивчає динаміку за два-три роки таких показників як: дохід (виручка від реалізації продукції), фінансові результати від інвестиційної діяльності та інші.

    На другому етапі здійснюється оцінка інвестиційної угоди, тобто підраховується величина майбутніх активів інвесторам після інвестування замовника, а також юридичне оформлення прав інвестора та обов'язки підприємства – реципієнта.

    На третьому етапі проводиться аналіз бухгалтерської звітності на останню звітну дату. І за даними звітності проводиться оцінка ліквідності, прибутковості, платоспроможності, ефективності використання активів. На цьому етапі аудитор визначає, яку частину складають матеріальні активи, тобто перевіряються результати інвентаризації, а як що у аудитора виникає певний сумнів у їх достовірності, то аудитор може особисто її провести, і також проводиться документальна перевірка операцій.

    Потім перевіряється правильність відображення у бухгалтерському обліку залишків основних засобів, виробничих запасів, довгострокових і поточних фінансових інвестицій, відповідність фактичної наявності показникам фінансової звітності.

    Перевіряється правильність оцінки інвестицій і відображення їх на рахунках бухгалтерського обліку, правильність розставлення кореспонденції рахунків по господарських операціях, що стосуються інвестиційної діяльності. Також аудитору необхідно впевнитися у порівняльності фінансових показників що до інвестицій у відповідних регістрах, Головній книзі і Балансі.

    На наступному етапі аудитор дає оцінку апарату управляння замовника (авторитет, збалансованість структури управління, кваліфікація працівників).

    Потім встановлюється особливості інвестиційного проекту:

    - чи має підприємство-замовник власний патент або "ноу-хау";

    - чи має досвід по маркетинговій і фінансовій діяльності тощо.

    На наступному етапі вивчається сам інвестиційний проект, проводиться маркетингова, технологічна, патентна, екологічна експертиза. Позитивний висновок експертизи зменшує ризик інвестора і дає підстави для прийняття рішення про фінансування.

    І на заключному етапі на основі зібраних аудиторських доказів складається звіт та висновок аудитора, які передаються підприємству-клієнту, а також даються рекомендації клієнту на майбутнє по його інвестиційній діяльності.

    В умовах науково-технічного прогресу, при застосуванні ПЕОМ на будь-яких ділянках облікової та аналітичної роботи велика увага надається економіко-математичному моделюванню, якому приділяється наступний параграф дипломної роботи.

    3.4. Економіко-математичне моделювання інвестиційного процесу

    Розвиток економіки України в сучасних умовах характеризується поширенням альтернативних форм власності, утворенням нових структур суспільного виробництва, створенням потужного науково-технічного потенціалу. Важливого значення при цьому набуває економіко-математичне моделювання.

    Застосування методу економіко-математичного моделювання, як відомо, найбільш ефективне при аналізі багатофакторних процесів, до яких відноситься і інвестування. Інвестиційні процеси охоплюють практично всі функціональні служби підприємства: маркетинг, дослідження і розробки, виробництво готової продукції, фінанси і бухгалтерський облік та аналіз господарської діяльності. В результаті, на ефективність управлінських рішень в інвестиційній сфері робить вплив велика кількість організаційно-економічних, ресурсних, часових факторів і обмежень. Потреба у створені економіко-математичної моделі виникає, перш за все, в процесі розробки і оцінки ефективності інвестиційного проекту. Щоб врахування впливу багатьох динамічно змінних в часі факторів, потрібно застосувати при розрахунках методів імітаційного моделювання.

  • Loading...

     
     

    Цікаве