WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Облiк аналiз i аудит загальновиробничих витрат - Дипломна робота

Облiк аналiз i аудит загальновиробничих витрат - Дипломна робота

Відрахування на соціальні заходи здійснюються по встановлених грифах від фонду оплати праці (див. табл. 2.1.1)

Таблиця 2.1.1

Тарифи відрахування на соціальні заходи від фонду оплати праці

Види відрахувань від фонду

Тарифи відрахувань

В Пенсійний фонд

32%

На загально обов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням

2,5%

На загально обов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття

2%

з 1.07.01р. – 2,5%

Друге, за величиною, місце в складі загальновиробничих витрат на багатьох підприємствах займає амортизація необоротних активів.

П(С)БО 7 Передбачає такі методи нарахування амортизації основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів):

  • прямолінійний;

  • зменшення залишкової вартості;

  • подвійного залишку, що зменшується;

  • кумулятивний;

  • виробничий.

Розглянемо кожен із даних методів нарахування амортизації. За методом прямолінійного списання вартості об'єкта основних засобів, то амортизується, рівномірно списується (розподіляється) протягом строку його експлуатації. Щорічні амортизаційні відрахування визначаються за формулою:

Виробничий метод оснований на тому, що амортизація є тільки результатом експлуатації об'єкта основних засобів, і тимчасові строки не відіграють ніякої ролі в процесі її нарахування. Щорічна сума амортизації при цьому методі визначається так :

Амортизаційні відрахування = фактичний річний обсяг продукції (робіт, послуг) х виробнича ставка амортизації

в свою чергу:

Виробнича ставка амортизації = (первинна вартість –

ліквідаційна вартість) : загальний розрахунковий обсяг виробництва

Суть прискорених методів амортизації основних засобів по тому, що на початку експлуатації основних засобів суми нарахованої амортизації значно перевищують амортизаційні суми, нараховані, в кінці строку служби об'єкта. Використовуючи ці методи, виходять з того, що багато видів основних засобів виробничого призначення діють ефективніше. поки вони ще нові і мають, високі продуктивні здатності. І з часом витрати на ремонт збільшуються; і в кінці строку експлуатації об'єкта значно вищі. ніж на початку. Це призводить до того, що загальна сума витрат на ремонт і амортизаційних відрахувань залишається фактично постійною протягом багатьох років В результаті корисність об'єктів основних засобів залишається однаковою протягом тривалого часу.

Відповідно до методу зменшення залишкової вартості:

Річна сума амортизації = залишкова вартість об'єкта основних засобів х х річна норма амортизації

Ступінь кореня n = кількість років корисного використання об'єкта.

При методі подвійного зменшеного залишку прискореної амортизації ліквідаційна вартість об'єкта не враховується, щорічні амортизаційні відрахування визначаються за формулою :

Амортизаційні відрахування = 2 * Норма амортизації * Балансова вартість

Кумулятивний метод називають ще методом списання вартості за сумою чисел років. Амортизаційні відрахування при цьому методі розраховуються таким чином :

Амортизаційні відрахування = кумулятивний коефіцієнт * (первинна вартість – ліквідаційна вартість)

Кумулятивний коефіцієнт = число років, що залишається до кінця строку служби об'єкта : сума років строки служби об'єкта

Крім вищеперелічених методів нарахування амортизації, підприємств відповідно до 11(С)БО 7 "Основні засоби" може застосовувати норми і методи нарахування амортизації, передбачені податковим законодавством.

Згідно із П(С)БО 7 ""Основні засоби" нарахування амортизації починається з наступного місяця після визнання об'єкта основних засобів активом. Нарахування амортизації припиняється з наступного місяця після вибуття об'єкта основних засобів і призупиняється на період реконструкції, модернізації добудування (дообладнання) і консервації об'єкта основних засобів.

Нарахування амортизації проводиться щомісячно. Підприємство з сезонним характером виробництва річну суму амортизації нараховують протягом періоду роботи підприємства у звітному році. Місячна сума амортизації при застосуванні всіх методів, крім виробничої о. визначається діленням річної суми амортизації на 12.

На підставі п. 27 П(С)БО 7 "Основні засоби" амортизація інших необоротних матеріальних активів нараховується з використанням тільки прямолінійного або виробничого методу. Крім цього, амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів може нараховуватися у першому місяці використання об'єктів у розмірі 50% вартості що амортизується, а решта 50% вартості, що амортизується, - у місяці їх виключення з активів (списання з балансу) у результаті невідповідності критеріям визнання активом, або у першому місяці використання об'єкта 100% його вартості. Тобто за суттю для малоцінних необоротних активів залишається раніше існуюча система нарахування зносу.

До складу елемента "Інші операційні витрати" включаються витрати операційної діяльності, які не увійшли до складу названих елементів, зокрема оплата вартості продукції (робіт і послуг), одержаних зі сторони, витрати на відрядження, на послуги зв'язку, плата за розрахунково-касове обслуговування, винагороди за юридичні, й аудиторські послуги, послуги оцінки майна, тощо. Величина цих витрат визначається у відповідності з ; встановленими договірними цінами, нормами і тарифами.

Згідно з наказом №88 кіл 12.11.1993 року Міністерства фінансів України. Міністерства економіки України "Про затвердження норм коштів на представницькі цілі, рекламу та виплату компенсації за використання особистих легкових автомобілів для службових поїздок та порядок їх витрачання". Представницькі витрати це – затрати підприємств на прийом та обслуговування іноземних представників і делегацій та представників інших підприємств, які прибули за запрошенням для проведення переговорів з метою здійснення міжнародних зв'язків, становлення і підтримання взаємовигідного співробітництва та вирішення питань, пов'язаних з комерційною діяльністю.

Представницькі витрати можуть включати:

  • затрати, пов'язані з проведенням офіційного прийому (сніданку, обіду, вечері). При цьому обмежень щодо алкогольних напоїв у даних випадках чинні нормативні акти не містять.

  • транспортне забезпечення делегації;

  • заходи культурної програми;

  • буфетне обслуговування під час переговорів;

  • оплату послуг перекладача, який не перебуває у штаті підприємства;

  • оплату номерів у готелях;

  • витрати, пов'язані з бронюванням номерів у готелях (але не більше 50 відсотків вартості номера за добу).

Кошти, витрачені на ці цілі повинні мати обов'язкове документальне підтвердження. Це дуже важливо як для податкового, так і для бухгалтерського обліку.

Крім первинних документів, безпосередньо пов'язаних з витрачанням грошових коштів (рахунків готелів, ресторанів тощо). необхідно оформити наказ про організацію проведення переговорів, запрошення для учасників, програму проведення ділової зустрічі, кошторис витрат на проведення заходу. У цих документах повинні бути зазначені: дата. місце і програма проведення ділової зустрічі (прийому), запрошені особи, представники підприємства, яке приймає делегацію, розмір витрат.

Наказом по підприємству або іншим документом підприємства визначається коло осіб, які мають відношення до прийому представників інших організацій з питань комерційної діяльності. В наказі №88 обумовлено, що кількість учасників від сторони, яка проводить офіційний прийом, не повинна перевищувати кількості учасників, які прибули від запрошеної сторони. У випадках, коли представницькі заходи організовуються з метою реклами, витрати на їх проведення включаються до складу витрат на збут.

Що стосується податкового обліку, то основою базою, на якій ґрунтується правильне відображення так званих представницьких витрат, є підпункти 5.3.1 і 5.4.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97р. №283 97-ВР.

Не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, а саме: організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначеним пунктом 7.11 цього Закону, та витрат, пов'язаних з проведенням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 5.4.4 цієї статті). Обмеження частини другої цього підпункту Закону про прибуток не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є організація прийомів презентацій і свят на замовлення та за рахунок інших осіб (кафе, ресторани. бари).

Loading...

 
 

Цікаве