WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Облiк аналiз i аудит загальновиробничих витрат - Дипломна робота

Облiк аналiз i аудит загальновиробничих витрат - Дипломна робота

Рис.1.1.3. Схема класифікації витрат за періодами віднесення на фінансові результати.

Крім наведених класифікацій витрати можна прокласифікувати за такими ознаками:

за видами діяльності;

за періодами віднесення на фінансові результати:

в залежності від економічної ролі у процесі виробництва:

по відношенню до обсягів виробництва;

в залежності від способу включення в собівартість продукції;

за ємністю складу;

за місцем виникнення.

за економічним змістом:

за доцільністю:

за календарним періодом,

з точки зору можливості впливу менеджера на витрати;

Загальна класифікація витрат представлена в таблиці 1.1.1

Виходячи із загальної класифікації витрат можна зробити характеристику загальновиробничих витрат.

Загальновиробничі витрати мають такі ознаки:

  • вони є витратами звичайної діяльності, накладними в залежності;

  • від економічної ролі в процесі виробництва;

  • комплексними за своїм складом;

  • непрямими в залежності від способу включення в собівартість продукції (в управлінському обліку при визначенні повної собівартості продукції);

  • за доцільністю загальновиробничі витрати в основному є продуктивними витратами.

Загальновиробничі витрати в більшій своїй величині (змінні і розподілені на постійні) списуються на собівартість реалізованої продукції, тобто на витрати діяльності одночасно із визнанням доходу від реалізації.

Загальновиробничі витрати є витратами конкретного цеху чи одного виробничого.

Таблиця 1.1.1

Загальна класифікація витрат

ОЗНАКИ КЛАСИФІКАЦІЇ

ГРУПИ ВИТРАТ

За видами діяльності

Звичайна і надзвичайна діяльність

За періодами віднесення на фінансові результати

Витрати, які списуються одночасно і визначенням доходу: витрати, які списуються на фінансові результати у І період їх виникнення

В залежності від економічної ролі у процесі виробництва

Основні і накладні витрати

По відношенню до обсягів

виробництва

Постійні і змінні витрати

В залежності від способу

включення в собівартість продукції

Прямі і не прямі витрати

За єдністю складу

Одноелементні і комплексні витрати

3а місцем виникнення

Витрати основного виробника: витрати допоміжного виробництва: витрати обслуговуючого виробництва

За економічним змістом

Витрати з економічними елементами; витрати зі статтями калькуляції

За доцільністю

Продуктивні і непродуктивні витрати

За календарним періодом

Поточні і одноразові витрати

З точки зору можливості виникнення менеджера витрати

Підконтрольовані витрати: непідконтрольовані витрати

Щодо можливості впливу менеджера на величину загальновиробничих витрат, то це залежить від якості управління витратами на конкретному підприємстві. на нашу думку, більші можливості контролю за виробничими витратами.

Отже наведена класифікація витрат дає нам уявлення про те, які несе підприємство з точки зору різних класифікаційних ознак. Така інформація є дуже важливою для організації контролю і управління витратами з метою ефективного регулювання собівартості продукції.

1.2. Поняття про загальновиробничі витрати, їх характеристика

Методологію обліку витрат підприємства визначає НП(С)БО 16 ""Витрати" він затверджений наказом Міністерства фінансів України від31 Грудня 1999 року №318 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 19 січня 2000 року №27/4248.

Загальновиробничі витрати накопичуються та розподіляються між об'єктами обліку витрат відповідно до певного чинника. Об'єкти обліку витрат – це продукція, роботи або вид діяльності підприємства, які вимагають визначення пов'язаних з їх виробництвом витрат. Згідно п.15 П(С)БО 16 "Витрати" до загальновиробничих витрат відносяться:

1. Витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями; відрахування на соціальні заходи й медичне страхування апарату управління цехами, дільницями; витрати на плату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо).

2. Амортизація основних засобів загальновиробничого цехового дільничого, лінійного) призначення.

3. Амортизація нематеріальних активів загальновиробничого дільничого, лінійного) призначення.

4. Витрати на утримання експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів інших необоротних активів загальновиробничого призначення.

5. Витрати на вдосконалення технологій й організації виробництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології й організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому персоналу: відрахування на соціальні заходи, медичне страхування та апарату управління виробництвом: витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт. послуг ).

6. Витрати на охорону праці, техніку безпеки й охорону навколишнього природної о середовища.

7. Інші витрати (внутрізаводське переміщення матеріалів, деталей, напівфабрикатів, інструментів зі складів до цехів і готової продукції на склади: поточні нестачі незавершеного виробництва: нестачі і втрати від псування матеріальних цінностей у цехах: оплата простоїв) [37,С. 194].

В першому варіанті П(С)БО 16 "Витрати" в складі інших загальновиробничих витрат передбачалося відображення втрат від браку. Пізніше, на нашу думку зовсім правильно, останні були виключені із складу цих витрат, так. як вони є прямими витратами.

Таким чином, в складі загальновиробничих витрат відображаються витрати, пов'язані з організацією і управлінням виробництвом у виробничих підрозділах, а також витрати, пов'язані з утриманням і експлуатацією устаткування і транспортних засобів внутрівиробничого значення. Таке об'єднання названих витрат, на нашу думку пояснюється єдиною причиною, що ці витрати є накладними виробничими витратами. Подібний склад загальновиробничих (загальноцехових) витрат мав місце в нашій економіці до 1972 р., після чого витрати на утримання і експлуатацію устаткування були виділені в окрему облікову групу. Порівняння складу загальновиробничих (загальноцехових) витрат в різні періоди нашої економіки показано, що різниця полягає як у підході до виділення окремих статей (в останній час спостерігається їх округлення), так і у виділенні нових статей наприклад, амортизація матеріальних активів; витрати на охорону навколишнього природного середовища і т. д ).

Першу тенденцію у підході до класифікації загальновиробничих витрат могла пояснити тим. що конкретний перелік і склад статей калькулювання собівартості підприємство може встановлювати самостійно. Другою - появою нових об'єктів обліку у відповідності до міжнародної практики.

Крім сказаного, зміни в складі загальновиробничих витрат полягають ще в тому, що на величину цих витрат не впливають лишки матеріальних цінностей і незавершеного виробництва. Останні відносини на збільшення доходу підприємства.

Загальновиробничі витрати складаються з постійних і змінних витрат. До змінних загальновиробничих витрат належать витрати, що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності. Постійні виробничі накладні витрати залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Постійні та змінні витрати можна відобразити графічно (див. рис 1.2.1)

Рис. 1.2.1 Постійні та змінні загальновиробничі витрати.

Слід зазначити, що абсолютно точного поділу витрат на постійні та змінні досягти важко, тому що існує ще й такий вид витрат, як змішані витрати, тобто витрати, які містять в собі постійну та змінну частини. Наприклад, оплата праці апарату управління цехами може включати до себе постійну частину – оклад, та змінну частину – преміальні винагороди за збільшення обсягів виробництва понад певний показник – 95 (чим більший відсоток збільшення обсягів, тим вищі преміальні). Окрім цього, затрати, що для одного підприємства є постійними, для іншого - змінними. Підприємству буде надано право відповідно НП(С)БО 7 "Основні засоби" обрати прийнятний для нього метод нарахування амортизації основних засобів (з-поміж чотирьох запропонованих). Якщо підприємство обере виробничий метод, за яким сума амортизації визначається залежно від кількості виробленої продукції, то дані витрати будуть відноситися до змінних витрат. Якщо підприємство обере добре відомий в минулому прямолінійний метод, то витрати на амортизацію будуть відноситися до постійних витрат. Все вищезгадане стосується лише бухгалтерського обліку, в податковому обліку визначається відповідно до чинного законодавства.

Loading...

 
 

Цікаве