WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Теоретичні і практичні аспекти організації і проведення ревізії фінансово-господарської діяльності бюджетних установ - Дипломна робота

Теоретичні і практичні аспекти організації і проведення ревізії фінансово-господарської діяльності бюджетних установ - Дипломна робота

Муніципальний контроль здійснюється відповідно до Закону України про місцеві ради народних депутатів і місцеве регіональне самоврядування.

Незалежний контроль є аудиторським контролем, який здійснюється на умовах самофінансування.

Контроль власника (керівника) поділяється на внутрішньосистемний та внутрішньогосподарський і регулюється самим власником.

Державний контроль є досить широким поняттям, він здійснюється усіма суб'єктами державного управління в межах їх повноважень, при цьому слід зауважити, то в діяльності суб'єктів управління контроль може виділятися як самостійна функція або бути лише похідною від їх основної діяльності.

В економічній літературі і в законодавстві України можна спостерігати поряд з терміном "державний контроль" вживання терміну "державний нагляд". В одних випадках вони протиставляються один одному, а в інших - нагляд або контроль розглядаються як більш широка категорія, що включає інший термін. Проте поглиблені вивчення цього мигання свідчать, що контроль є ширшою категорією і включає перевірку виконання рішень і адміністративний нагляд. Державний нагляд є складовою частиною контролю і може здійснюватися самостійно, а також бути частиною контрольної діяльності.

Державний контроль у сфері управління здійснюється уповноваженим органом як за підпорядкованими йому суб'єктами, так і за такими, що не знаходяться у його безпосередньому підпорядкуванні. При здійсненні контролю предметом його є не лише виконання встановлених правил і стандартів, але й законність дій, аналіз доцільності та ефективності управлінських рішень.

Державний контроль в Україні здійснюють органи державної влади та управління. Зовнішні суб'єкти контролю відносяться до "домінуючих" суб'єктів, наділених владними повноваженнями в процесі контролю. Тут контролюючий суб'єкт в процесі здійснення І наданих йому повноважень діє в "чужому" матеріальному інтересі, виконуючи свої службові функції.

Органи державного контролю, що здійснюють і адміністративний нагляд, можуть застосовувати заходи адміністративного впливу щодо суб'єктів, які порушують встановлені правила.

Адміністративний нагляд, на відміну від державного контролю, здійснюється лише по відношенню до суб'єктів не підпорядкованих органу, що здійснює нагляд. Він стосується питань дотримання норм, правил і стандартів.

Парламентський контроль - це система нагляду і перевірки процесу створення, функціонування, встановлення відповідальності за діяльністю (бездіяльністю), припинення повноважень об'єкта контролю.

Парламентський контроль існує в країнах з парламентською формою правління.

В залежності від ролі парламенту в управлінні державою, парламентський контроль поширюється на сфери суспільного життя. Так, відповідно до Конституції України основними сферами парламентського контролю є контроль за:

  • забезпеченням конституційних прав і свобод громадян;

  • виконанням бюджету і загальнодержавних програм;

  • виконанням законів та постанов Верховної Ради;

  • наданням Україною позик, економічної та іншої допомоги іноземним державам;

  • укладенням угод про державні позики і кредити, що одержуються з іноземних джерел.

В системі державного контролю парламентський контроль має істотні відмінності, які обумовлені статусом контрольно-представницького органу держави - Верховною Радою. Це - підстава для визначення парламентського контролю як вищої форми державного контролю, який виходить за межі традиційного уявлення про державний контроль, як засіб забезпечення законності в державному управлінні.

Верховна Рада України виконує визначені Конституцією представницькі, законодавчі, установчі, контрольні функції. Але контрольна діяльність парламенту регламентована фрагментарне, неповно.

Верховна Рада України здійснює парламентський контроль на підставі Конституції і законів України, в межах власної компетенції стосовно будь-яких об'єктів за винятком судів та правоохоронних органів. Щодо них застосовується непрямий парламентський контроль - призначення суддів Конституційного Суду України, обрання судців у системі судів загальної юрисдикції та спеціалізованих судів, надання згоди Верховної Ради України на затримання чи арешт судді, призначення трьох членів Вищої ради юстиції.

Непрямий парламентський контроль Верховна Рада України здійснює також за діяльністю Президента України.

Прямий (безпосередній) контроль Верховна Рада України здійснює за забезпеченням конституційних прав, свобод та обов'язків людини і громадянина; за діяльністю Кабінету Міністрів України, Генерального прокурора України, інших державних органів та посадових осіб, яких обирає, призначає, затверджує Верховна Рада України або на призначення яких потрібна її згода; за фінансово-економічною діяльністю держави.

Верховна Рада України здійснює загальний контроль за діяльністю органів виконавчої влади через заслуховування звітів Кабінету Міністрів на днях уряду в парламенті, інформації з поточних питань, що надходить в комітети і повідомляється на сесіях, перевірки виконання законів тощо. Такий контроль стосується діяльності і системи органів виконавчої влади в межах повноважень парламенту. Отже, межі такого контролю визначаються саме повноваженнями і не мають ні конкретно закріплених та визначених форм, ні прямих наслідків.

Народні депутати України беруть участь у парламентському контролі безпосередньо на підставі Закону України "Про статус народного депутата України", а також у складі органів Верховної Ради України, за дорученням спеціальних суб'єктів парламентського контролю.

Поряд із зовнішнім контролем Верховна Рада України здійснює внутрішній парламентський контроль стосовно діяльності Голови Верховної Ради України, першого заступника Голови Верховної Ради України, органів і структурних підрозділів, комітетів та комісій Верховної Ради, народних депутатів, уповноважених Верховною Радою осіб для виконання доручень з підготовки та проведення контрольної діяльності, а також щодо безпосередньо підпорядкованих об'єктів контролю.

Таким чином, види парламентського контролю за спрямованістю не відрізняються від інших видів державного контролю.

Рахункова палата створена Верховною Радою України, це постійно діючий вищий орган державного контролю, який Їй підпорядкований і підзвітний. Рахункова палата здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від будь-яких інших органів держави. Рахункова палата контролює виконання Державного бюджету.

В розвинутих країнах світу є спеціальні органи парламентського контролю за витрачанням державних коштів. У США це Головне контрольне управління Конгресу, яке очолює генеральний контролер; у Великобританії - Національна ревізійна Рада, яку очолює головний ревізор; у Канаді - Генеральний контролер; у Індії - парламентські комітети державної звітності, бюджетних передбачень, комісії у справах державних підприємств; у ФРН, Франції, Росії та Угорщині - Лічильні палати.

При здійснені діяльності Рахункова палата має свій апарат управління (рис.1.6 ).[39,ст 45]

Структура і штатний розклад апарату Рахункової палати затверджує Колегія Рахункової палати за поданням Голови Рахункової палати в межах бюджетних коштів, передбачених па її утримання.

Завданнями Рахункової палата є:

  • здійснення контролю за виконанням законів України та прийнятих Верховною Радою України постанов, виконанням доходної та видаткової статей Державного бюджету України, фінансуванням загальнодержавних програм;

Рис.1.6. Структура управління Рахункової палати

  • здійснення контролю за дорученням Верховної Ради України за своєчасним і повним надходженням доходів до Державного бюджету України та використанням за призначенням органами виконавчої влади коштів загальнодержавних цільових та позабюджетних фондів та подання Верховній Раді України висновків за наслідками перевірки;

  • падання консультацій органам і посадовим особам з питань використання бюджету України;

  • здійснення за дорученням Верховної Ради України, комітетів Верховної Ради контрольних функцій щодо фінансування загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціальної о і національно-культурного розвитку та інших програм;

  • контроль інвестиційної діяльності органів виконавчої влади, перевірка законності та ефективності використання фінансових ресурсів;

  • здійснення контролю за виконанням рішень Верховної Ради України про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам;

  • підготовка і надання висновків та відповідей на звернення органів виконавчої влади, органів прокуратури і суду з питань, то належать до її відання.

Повноваження Рахункової палати згідно закону поширюються на Верховну Раду України, органи виконавчої влади, в тому числі їх апарати. Національний банк України, Антимонопольний комітет України, Фонд державного майна України та інші державні органи та установи, створені згідно із законодавством України.

Loading...

 
 

Цікаве