WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Теоретичні і практичні аспекти організації і проведення ревізії фінансово-господарської діяльності бюджетних установ - Дипломна робота

Теоретичні і практичні аспекти організації і проведення ревізії фінансово-господарської діяльності бюджетних установ - Дипломна робота

Пунктом 5 Порядку терміни подання фінансової звітності (крім зведеної і консолідованої) встановлено не пізніше 25 числа, що настає за звітним кварталом, а річної – на пізніше 20 лютого наступного за звітним року. Установи та організації (п. 6 Порядку), основна діяльність яких фінансується за рахунок бюджету та які перебувають казначейському обслуговуванні кошторисів, подають погоджену з органами Державного казначейства фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать.

Центральні органи виконавчої влади та інші головні розпорядники бюджетних коштів подають зведену фінансову звітність про виконання кошторисів доходів і видатків розпорядниками бюджетних коштів Державному казначейству та Рахунковій палаті щокварталу не пізніше 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом, та щороку не пізніше 1 березня наступного за звітним року (п.7 Порядку).

Форми та інструкції про порядок складання місячних та квартальних звітів установами й організаціями, основна діяльність яких здійснюється за рахунок коштів державного та (або місцевого бюджетів, щороку затверджується Державним казначейством України (наприклад, на 1999 рік – наказом від 18.03.99 №23, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.05.99 за №282/3575, на 2000 рік – наказом від 23.03.2000 №23 із змінами та доповненнями, внесеними наказом від 10.07.2000 №62, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.07.2000 за №460/5681). Так на 2000 рік затверджено 9 форм місячної (№2 мдб "Звіт про виконання кошторису доходів і видатків установи (загальний фонд), №2 – валюта "Звіт про використання асигнувань із загального фонду з міжнародної діяльності України", № 4-1 "Звіт про надходження і використання спеціальних коштів", №4-2 "Звіт про надходження і використання сум за дорученнями", №4-3 "Звіт про депозитні суми", №4-4 "Звіт про рух інших власних надходжень", №4-5 "Звіт про використання субвенцій, одержаних від інших бюджетів", №4-6 "Звіт про надходження і використання інших доходів (спеціальний фонд)", №7м "Звіт про кредиторську заборгованість бюджетних установ") та 13 форм квартальної звітності (№1 "Баланс", №2 "Звіт про виконання кошторису доходів і видатків установи (загальний фонд)", №2 – валюта "Звіт про використання асигнувань із загального фонду з міжнародної діяльності України", №3 "Звіт про виконання плану по штатах та контингентах", №4-1 "Звіт про надходження і використання спеціальних коштів", №4-2 "Звіт про надходження і використання сум за дорученнями", №4-3 "Звіт про депозитні суми", №4-4 "Звіт про рух інших власних надходжень", №4-5 "Звіт про використання субвенцій, одержаних від інших бюджетів", №4-6 "Звіт про надходження і використання інших доходів (спеціальний фонд)", №4-1-зведена "Звіт про надходження і використання спеціальних фондів", №4-4-зведена "Звіт про рух інших власних надходжень", №7 "Звіт про заборгованість бюджетних установ"); до складу квартальної звітності також входить пояснювальна записка.

Ревізорам потрібно пам'ятати, що форма №1 "Баланс виконання кошторису видатків" складається на підставі звірених даних аналітичного та синтетичного обліку на кінець року; залишки на рахунках обліку на початок року повинні бути тотожні відповідним даним на кінець року в балансі звіту за попередній рік. Установи складають єдиний баланс за всіма бюджетними й позабюджетними коштами, в тому числі й на мобілізаційну підготовку галузі.

Ревізору доцільно перевірити, щоб у довідці про рух коштів фінансування із бюджету були відображенні операції про виділені кошти з бюджету та кошти, що відносяться на збільшення або зменшення фінансування, а саме:

  • до оцінка матеріалів;

  • оприбуткування надлишків матеріалів;

  • курсова різниця;

  • списання дебіторської та кредиторської заборгованості тощо (п. 4 Інструкції про порядок складання річних бухгалтерських звітів..., затвердженої наказом Головного управління Державного казначейства України від 22.12.99 №120).

Після того, як ревізор впевниться у наявності всіх форм звітності, слід перевірити тотожність звітних даних на початок року (періоду) з показниками головної книги. Якщо ці залишки не співпадають (наприклад, при передачі або прийнятті частини або цілих установ), у пояснювальній записці до звіту мають бути наведені причини розходжень.

Касові видатки по установі визначаються за формулою:

З1 + Ф – З2 = КВ,

де З1 – залишок коштів на початок звітного періоду;

Ф – отримане фінансування;

З2 – залишок коштів на кінець звітного періоду;

КВ – касові видатки за звітний період.

Аналогічно визначається розмір касових видатків по кожній статті.

Для перевірки узгодженості фактичних витрат, показаних у формі №2, з даними головної книги, слід також враховувати дебетові та кредитові залишки на рахунок бухгалтерського обліку на початок та кінець звітного періоду.

При аналізі відхилення проведених установою витрат слід мати на увазі:

  • Якщо фактичні витрати перевищують кошторисні призначення – це свідчить про невжиття з боку керівника установи необхідних заходів щодо проведення видатків у відповідність до бюджетних асигнувань (кошторисних призначень). В цьому випадку суму перевищення слід кваліфікувати як інші фінансові порушення. Однак в кожному окремому випадку таких відхилень слід з'ясувати причини і фактори, що вплинули на них. Тут можуть бути і такі, які не залежать від діяльності установи (наприклад, затвердження вищестоящою організацією кошторису в сумах, що не забезпечують реальної потреби установи у відповідних коштах; підвищення цін та тарифів тощо). Крім того, причиною перевищення фактичних видатків над кошторисними призначеннями може бути використання наявних на початок звітного періоду товарно-матеріальних цінностей, резервів або дебіторської заборгованості.

  • Якщо фактичні видатки менші за кошторисні призначення – це може свідчити про економне та раціональне використання бюджетних коштів. Проте там відхилення може також свідчити про планування зайвих асигнувань (наприклад, на медикаменти, харчування, придбання м'якого інвентарю і обмундирування тощо). Економія фактичних видатків може бути пов'язана також з невиконанням плану щодо розвитку чи утриманню мережі, штатів та контингенту, не проведенням видатків все одно можуть бути видатки, без яких можна було обійтися (не першочергові), та такі, які суперечать вимогам законів, Указів Президента, постановами Уряду України, іншими документами нормативно-правого характеру. У такому випадку також доцільно проаналізувати зміни у розрахунках, що відбувалися за звітний період, та обґрунтованість накопичення матеріальних запасів.

  • Якщо фактичні випадки перевищують касові – це може свідчити про погашення дебіторської заборгованості, що обліковувалась на початок звітного періоду, або про утворення (внаслідок отримання товарів, робіт, послуг без здійснення попередньої оплати) кредиторської заборгованості на кінець звітного періоду. Крім того, по статтях видатків на харчування, медикаменти, капітальний ремонт, придбання обладнання, м'якого інвентарю (інших видатків, пов'язаних безпосередньо з виробничими запасами), перевищення фактичних видатків над касовими може утворитися внаслідок списання у звітному періоді майна, яке було придбано раніше.

  • Якщо фактичні видатки менші за касові – це може свідчити про погашення кредиторської заборгованості, що облікувалась на початок звітного періоду, або про утворення (внаслідок здійснення попередньої оплати) дебіторської заборгованості на кінець звітного періоду. В останньому випадку необхідно пересвідчитися в доцільності і законності таких авансових платежів (коли і кому перераховано кошти, чи немає серед одержувачів коштів фіктивних чи бездіяльних структур, чи дотримується установою обмеження попередньої оплати місячним терміном, встановлене наказом Міністерства фінансів України від 06.04.98 №83).

  • Якщо касові видатки перевищують кошторисні призначення – це може свідчити про порушення кошторисної дисципліни та/або нецільове використання бюджетних коштів, або (як мінімум) зайве отримання чи відволікання бюджетних коштів. В таких випадках необхідно з'ясувати, за рахунок яких статей видатків проведено такі витрати, як це вплинуло на діяльність установи, якість обслуговування населення, підопічних, учнів тощо. Необхідно детально вивчити причини допущених перевитрат, одержати вичерпні пояснення посадових осіб, оскільки такі порушення можуть нести за собою кримінальну відповідальність.

Якщо касові видатки менші кошторисних призначень – це може свідчити про завищення кошторисних призначень, а також про порушення фінансової дисципліни, оскільки в умовах недостатнього фінансування повинні, в першу чергу проводитися видатки на соціальні потреби, розрахунки за енергоносії, як цього вимагають закони, Укази Президента та постанови Уряду України, інші документи нормативно-правового характеру.

Висновки та пропозиції

В результаті проведених досліджень, можна стверджувати, що Державна контрольно-ревізійна служба України є важливим контролюючим органом держави, який займає важливе місце в системі органів державного фінансового контролю і від роботи якого залежить фінансова безпека держави. Свою специфіку роль ДКРС відіграє у викритті і запобіганні "тіньової економіки", шляхом виявлення ухилення від сплати податків, зборів, обов'язкових платежів, фактів розкрадань, шахрайства, нецільового використання бюджетних коштів, корупції.

Loading...

 
 

Цікаве