WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Теоретичні і практичні аспекти організації і проведення ревізії фінансово-господарської діяльності бюджетних установ - Дипломна робота

Теоретичні і практичні аспекти організації і проведення ревізії фінансово-господарської діяльності бюджетних установ - Дипломна робота

Функції контролю - це виявлення і вивчення фактичного стану справ, зіставлення його з поставленими цілями, оцінка вивченої діяльності, прийняття заходів по усуненню виявлених порушень. Контроль мас наступні функції: сигнальна, профілактична і інструктивна.

Всі функції контролю між собою тісно пов'язані і утворюють впорядковану систему управління. Сутність контролю, як однієї з функцій управління, можна визначити як систему спостереження і перевірки процесу функціонування та фактичного стану об'єкту, яким керують з метою визначення обгрунтованості і ефективності прийнятих управлінських рішень та результатів їх виконання, виявлення відхилень від вимог цих рішень, усунення негативних ситуацій та інформування про це органів управління.

Контроль як функція управління має тісний взаємозв'язок з іншими його функціями (рис. 1.2).

Рис. 1.2. Взаємозв'язок контролю з іншими функціями управління

Господарський контроль відбувається планомірно, але виникають різного роду ситуації, причини, що зумовлюють відхилення від плану. Виникає необхідність визначення цих відхилень. І це завдання вирішується з допомогою функції контролю, який оцінює відповідність результатів діяльності встановленим плановим завданням.

План - це комплекс завдань, що впливають на об'єкт розпорядчим чином, а також економічно. Підприємство безпосередньо із об'єктів управління формує ту чи іншу систему. Такий же вплив має стимулювання та регулювання. Тому правомірно шукати форму впливу контролю. Контроль також має два значення: він не тільки дає можливість отримати інформацію про об'єкт, але й впливає на нього - покращує виконавчу дисципліну. Таким чином, приходимо до висновку, що завдяки впливу на дійсність контроль проявляється в двох основних значеннях - як функція управління і як важливий принцип управління.

Управлінський цикл може бути і буває застосований до кожної функції управління, а функції взаємодіють між собою, проникаючи одна в одну. Тому контроль планується і контролюється його організація. Тим більше, що аналітична робота - це дії, що використовуються в будь-якій функції: в плануванні і організації, стимулюванні і регулюванні.

Отже, контроль є важливим принципом управління, загальною функцією управління, методом управління та складовою частиною управлінського циклу.

Вплив контролю на стан управління розглядається в двох аспектах:

вплив контролю на конкретні функції управління і його вплив на загальні функції управління. Тут контроль проявляється в якості стадій процесу управління або в якості загальної функції у формі перевірки конкретних рішень або у формі комплексних ревізій. Як стадія процесу управління контроль частіше знаходиться (здійснюється) в процесах, які є виконанням тих чи інших конкретних функцій управління.

Загальна і конкретна функція управління, не дивлячись на схожість назви, нічого спільного на мають в суті обсягів, технологій і мети роботи. Конкретна функція – це комплексна, відносно автономна частина системи управління, а загальна функція - це один із специфічних видів управлінської роботи. Друге відноситься до першого як частка до цілого. Тому контролюючи конкретну функцію управління - її організаційну структуру і процеси, методи, обов'язково контролюють і всі загальні функції управління, що застосовують в дані] конкретній функції. Таким чином контролюється, наприклад, планування ремонту обладнання, організація складських робіт, стимулювання якості продукції і багато інших функцій управління.

Контроль як соціальна функція існує в системі державного економічного управління незалежно від суспільно-політичного ладу і типу економічних відносин. Проте зміст і місце контролю в системі управління обумовлюється характером соціально-економічних відносин та політичної організації суспільства.

Так, в Україні система контролю сформувалася на фундаменті командно-адміністративного устрою, де через сильну централізацію управлінських структур увага зверталася на політичні функції контролю і його масовість, що негативно позначалося на компетентності та об'єктивності. В результаті чого об'єкти управління поступово стали відходити від реального контролю, а процес контролю ставав все більш формальним, що передусім, позначилося на темпах розвитку економіки. В умовах ринкових відносин стали формуватися нові органи державного контролю. Тільки в останні роки були створені Рахункова палата Верховної

Ради України, Міжвідомча комісія з питань демонополізації економіки. Ліцензійна палата. Державне казначейство України тощо. Система критеріїв, яка дозволяє порівняти якісні характеристики реального і формального контролю, наведена в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1.

Порівняльна характеристика формального і реального контролю

Критерій

Формальний контроль

Реальний контроль

Забезпечення заданого рівня норм функціонування

Не забезпечує

Забезпечує

Сприйняті я об'єктом

В більшості випадків як негативна діяльність

Як конструктивна діяльність

Масштабність

Орієнтований на часткові сторони діяльності об'єкта і проводиться нерегулярно

Орієнтований на комплексний стан об'єкту в цілому здійснюється регулярно

Часовий аспект

Звернений в минуле, оцінює завершену діяльність

Орієнтований на майбутнє, сприяє виконанню завдань

Психологічний фактор

Не враховує психологію та реакцію осіб, які перевіряються

Враховує психологію осіб, які перевіряються

Система оцінок

Використовує приблизні оцінки

Ґрунтується на точних оцінках

Наявність зворотного зв'язку

Не створює регулярний зворотній зв'язок з об'єктом управління

Здійснює постійний зворотній зв'язок з об'єктом управління

Точність і оперативність інформації

Отримує інформацію з запізненням

Отримує достовірну інформацію

Надійність

Ненадійний

Представляє надійну систему

Нові законодавчі та інші правові акти значно обмежили державний контроль за господарською діяльністю підприємств, організацій і установ, а в окремих сферах взагалі виключали можливість його застосування, що призвело до різкого скорочення відомчого контрольно-ревізійного апарату.

Численні порушення і зловживання в державі в значній мірі є результатом дуже слабкого контролю з боку міністерств і відомств. Причина такого становища в тому, що положеннями про податкові, казначейські, митні та інші державні контрольні органи не передбачено проведення ними ревізій збереження державного майна і коштів. Тим більше таке завдання не ставиться і для аудиторських фірм, оскільки, як і підприємці, аудитори піклуються лише про інтереси замовників, встановлюючи достовірність їх звітності, охороняючи від претензій податкових інспекцій.

Отже, зміни, які відбулися за останні роки в економіці України вимагають докорінної перебудови управлінських функцій держави, а контроль господарської діяльності необхідно зосередити на виконанні таких завдань:

  • забезпечення виконання державних замовлень, планових завдань та платежів до державного і місцевого бюджетів;

  • виявлення внутрішньогосподарських резервів збільшення виробництва і підвищення конкурентноздатності продукції, зниження витрачання матеріальних, трудових і грошових ресурсів;

  • зниження невиробничих витрат і втрат, попередження і виявлення недостач, розкрадань і випадків нецільового використання засобів;

  • контроль за достовірністю даних бухгалтерського обліку та звітності.

Таким чином, постає завдання вирішення протиріч між необхідністю чіткої регламентації діяльності контролюючих органів та дублювання функцій, що виникають на цін основі. Існуюча в теперішній час роз'єднаність контролюючих органів саме і є відображенням глибокої диференціації та жорсткої структуризації в самій системі контролю, За таких умов кожен орган не викликає об'єктивної потреби в яких би то не було узгодженнях їх дій. Але так як зараз кожен орган діє ізольовано, питання про те, що вони входять в одну систему, вимагають не тільки свого обґрунтування, але й розв'язання цієї проблеми в організаційному плані, тобто розробки пропозицій по створенню інтегруючого компоненту.

Першим кроком до становлення нових контролюючих структур, характерних для ринку, стало прийняття в 1990 p. Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та в 1996 p. Указу Президента України "Про утворення Державної податкової адміністрації"'.

Проте, створення податкової служби не вирішувало всіх проблем здійснення державного господарського контролю, тому в 1993 p. був прийнятий Закон України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні".

Loading...

 
 

Цікаве