WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Теоретичні і практичні аспекти організації і проведення ревізії фінансово-господарської діяльності бюджетних установ - Дипломна робота

Теоретичні і практичні аспекти організації і проведення ревізії фінансово-господарської діяльності бюджетних установ - Дипломна робота

  • за кошторисом міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, їхніх управлінь і відділів, виконавчих органів місцевих рад, незалежно від суми по кожному випадку недостач або псування матеріальних цінностей – відповідно, з дозволу керівників міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, голів місцевих державних адміністрацій, начальників управлінь (відділів), голів виконавчих органів місцевих рад;

  • за кошторисами установ, які утримуються за рахунок бюджету:

  • а) на суму до 75 неоподаткованих мінімумів доходів громадян включно за кожним випадком недостач або нарахувань матеріальних цінностей – з дозволу керівника установи;

  • б) на суму від 75 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів з громадян включно за кожним випадком недостач або псування матеріальних цінностей – з дозволу керівника вищестоящої установи;

  • в) на суму понад 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожним випадком недостач або втрат матеріальних цінностей – з дозволу керівників міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, голів місцевих державних адміністрацій, голів виконавчих органів місцевих рад.

У документах, які установи подають для списання недостач понад норми природних втрат і втрат від псування матеріальних цінностей, слід вказати заходи, яких вжито для попередження таких втрат.

Списання з балансу установи витрат на припинене будівництво, витрат на проектно-розвідувальні роботи з нездійсненого будівництва проводиться на підставі документів інвентаризації.

3.2. Ревізія зобов'язань та розрахунків

В умовах ринкової економіки своєчасність проведення розрахунків та виконання договірних зобов'язань відіграє важливу роль в діяльності бюджетних установ та організацій.

Основні завдання ревізії розрахункових операцій в установах та організаціях:

  • перевірка правильності і своєчасності виконання договірних зобов'язань постачальниками, підрядчиками та замовниками за виконані роботи і надані послуги;

  • перевірка повноти і своєчасності розрахунків по платежах до бюджету і державних позабюджетних фондів;

  • перевірка законності і доцільності здійснення розрахункових операцій, причин виникнення претензій і сум матеріального збуту та реальності його відшкодування;

  • перевірка достовірності і реальності дебіторсько-кредиторської заборгованості;

  • перевірка дотримання правил і стану розрахунків з підзвітними особами;

  • перевірка дотримання встановленого порядку списання нереальної дебіторської заборгованості;

  • перевірка правильності організації і ведення бухгалтерського обліку розрахунків;

  • перевірка своєчасності внесення до бюджету кредиторської і дебіторської заборгованості, по якій пройшов строк позовної давності.

Ревізію розрахункових операцій в бюджетних установах і організаціях необхідно розпочати з аналізу інвентаризації дебіторсько-кредиторської заборгованості по відповідних звітних періодах на найближчу дату до початку ревізії.

Дані інвентаризації необхідно звірити з фактичними даними, відображеними в Головній книзі та балансі об'єкта, який підлягає ревізії. Підлягають звірці залишки дебіторсько-кредиторської заборгованості на початок звітного періоду, відображені в регістрах бухгалтерського обліку, з залишками в попередньому звітному періоді.

Після цього уточнюється реальність дебіторської і кредиторської заборгованості.

Ревізору доцільно перевірити наявність актів звірки за усіма розрахунками установи, та шляхом направлення запитів і проведення зустрічних перевірок перевірити реальність заборгованості.

По кожному факту списання з балансу установи дебіторської заборгованості ревізору необхідно впевнитися, що керівництвом установи вжито всі необхідні заходи для своєчасного повернення коштів (відшкодування шляхом постачання товарів, виконання робіт, надання послуг). Слід також приділити увагу питанню, чи встановлювалися керівництвом установи особи, винні у минуванні строків позовної давності, чи зверталася установа до судових органів з позовами тощо.

При перевірці списання з балансу кредиторської заборгованості, терміни позовної давності якої минув, слід проаналізувати, з яких причин утворилася така кредиторська заборгованість:

  • внаслідок недофінансування;

  • внаслідок взяття зобов'язань у розмірах, що перевищували затверджені кошторисом і планами асигнувань (або лімітами).

Зобов'язання – це будь-яке розміщення замовлення, укладення контракту (угоди), придбання товару, послуга чи здійснення інших ідентичних операцій протягом бюджетного року, згідно з якими необхідно буде здійснити платежі до бюджету цього ж бюджетного року або у майбутньому.

Водночас доцільно проаналізувати, чи не витрачалися установою кошти на не першочергові витрати (з їх оплатою), внаслідок чого першочергові витрати залишилися не оплаченими і облікуються у складі кредиторської заборгованості з ризиковими термінами позовної давності (близько до 3 років).

Крім того, слід переконатися, що на позабалансовому рахунку 07 "Списані активи та зобов'язання" належним чином ведеться облік заборгованості на протязі п'яти років з моменту описання для нагляду за можливістю її стягнення у разі змін майнового стану неплатоспроможних дебіторів та кредиторська заборгованість, якав виникла через недофінансування.

Ревізуючи операції розрахунків (рахунок 36, субрахунок 362) з підзвітними особами, необхідно перевірити:

  • список підзвітних осіб;

  • дотримання діючого порядку видачі підзвітних сум на операційні та адміністративно-господарські витрати, службові відрядження;

  • своєчасність здачі авансових звітів про використання підзвітних сум і виконання завдань по службових відрядженнях;

  • законність і доцільність проведених витрат на правильність оформлення оправдовуючи документів та арифметичних підрахунків в них;

  • правильність бухгалтерської кореспонденції рахунків по отриманню і використанню підзвітних сум;

  • своєчасність повернення невикористаних підзвітних сум.

Підставою для перевірки розрахунків з підзвітними особами є накази, розпорядження по ревізованому об'єкті, які мають безпосереднє відношення до цих операцій, авансові звіти та додатки до них, записи в регістрах аналітичного і синтетичного обліку по рахунках 36, субрахунку 362 "Розрахунки з підзвітними особами", звіти касира та інші.

Ревізія розрахунків з підзвітними особами проводиться суцільним порядком. Розпочинати її необхідно з перевірки дотримання встановленого порядку видачі готівки в підзвіт. Видача готівки в підзвіт дозволяється при відсутності у підзвітних осіб заборгованості по раніше отриманих авансах, у визначених розмірах та встановлені строки.

За даними аналітичного обліку субрахунку 362 "Розрахунки з підзвітними особами" необхідно встановити, чине було випадків видачі авансів зверху встановленого обсягу, а також видачі їх до повного розрахунку за раніше отримані аванси, передачі авансів однією підзвітною особою іншій, прихованого авансування на особисті потреби і т.ін.

Своєчасність здачі авансових звітів перевіряється шляхом співставлення дати закінчення роботи по виконаному завданню з датою здачі звіту.

Перевіряючи авансові звіти використання підзвітних сум на операційні і адміністративно-господарські витрати, перш за все необхідно вияснити, чи не можливо було оплатити такі витрати безготівковим способом та визначити законність і доцільність витрат. При цьому необхідно уважно вивчити документи, прикладені до авансових звітів на підтвердження проведених витрат, на оплату готівкою вантажно-розвантажувальних робіт та послуг, придбанню матеріальних цінностей і т.п.

Якщо було оплачено готівкою особами, які виконували певні роботи, то поряд з перевіркою підстави для таких виплат необхідно встановити, за якими розцінками проведено розрахунки і чи утримано прибутковий податок.

Перевіряючи операції по придбанню матеріальних цінностей, працівник контрольно-ревізійного органу ретельно вивчає всі виправдовувальні документи і при виникненні сумнівів в їх достовірності проводить зустрічну звірку. Значну частину розрахунків з підзвітними особами складають операції по відшкодуванню витрат на службові відрядження.

Грошові кошти на службові відрядження видаються в попередньо розрахункових нормах оплати праці вартості проїзду, норми оплати добових та квартирних.

Працівник контрольно-ревізійного органу перевіряє правильність оформлення службового відрядження в частині проставлення дати вибуття та прибуття в пункт призначення, відповідність дозволеної кількості днів службового відрядження з кількістю фактичних днів. Днем виїзду в службове відрядження вважається день відправлення потягу, літака, автобуса чи іншого транспортного засобу з місця постійної роботи. Протягом трьох днів після прибуття із службового відрядження підзвітній особі необхідно здати затверджений авансовий звіт про використання підзвітної суми. При перевірці використання підзвітних сум на службові відрядження необхідно користуватися "Інструкцією про службові відрядження в межах України і за кордон", яка затверджена наказом Міністерства фінансів України №59 від 13 березня 1998 р. з наступними змінами і доповненнями, внесеними наказом від 13.08.98 р. №165.

Loading...

 
 

Цікаве