WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Теоретичні і практичні аспекти організації і проведення ревізії фінансово-господарської діяльності бюджетних установ - Дипломна робота

Теоретичні і практичні аспекти організації і проведення ревізії фінансово-господарської діяльності бюджетних установ - Дипломна робота

- сума 260,98

також виявлено інших порушень фінансової дисципліни на суму 28623,25грн /в тому числі в бюджетних установах на суму 17619,17грн./.

за наслідками ревізій і перевірок: передано правоохоронним органам кількість матеріалів 621, на сум збитків 3096731 грн; притягнуто до дисциплінарної відповідальності

- всього кількість осіб 110

в тому числі звільнено з займаних посад – 7;

притягнуто до адміністративної відповідальності

- кількість осіб 306

- сума 44,77грн.

середньо облікова чисельність ревізорів – 128,5

Контрольно-ревізійне управління в Тернопільській області постійно працює на д удосконаленнями методів і форм контрольно-ревізійної роботи, підвищенням її якості і ефективності, максимальної реалізації матеріалів ревізій і перевірок, зміцненням виконавської дисципліни кадрів.

ІІІ. Методика проведення контрольно-ревізійної роботи

3.1. Ревізія активів бюджетної установи.

Ревізію операцій з основними засобами та товарно-матеріальними цінностями необхідно розпочинати з їх інвентаризації.

Єдині вимоги щодо порядку інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, матеріальних цінностей грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу міністерствами, іншими центральними установами і організаціями, які утримуються за рахунок коштів бюджетів усіх рівнів встановлено Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу (далі – Інструкція з інвентаризацій), затвердженою наказом Головного управління Державного казначейства України від 30.10.98 № 90 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.11.98 за №728/3168. Відповідно до п.12 Інструкції з інвентаризації вона проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку шляхом їх зіставлення з фактичною наявністю майна. Інвентаризації підлягає все майно установи, незалежно від його місцезнаходження, і всі види фінансових зобов'язань (п. 1.3 Інструкції з інвентаризації). Інвентаризація майна проводиться за його місцезнаходженням та за матеріально відповідальними особами. Під час інвентаризації в обов'язковому порядку проводиться констатація наявності об'єктів.

Основним завданням інвентаризації є:

  • виявлення фактичної наявності основних засобів, матеріальних цінностей, бланків суворої звітності, грошових коштів у касах, на реєстраційних, бюджетних та поточних рахунках;

  • виявлення невикористаних матеріальних цінностей;

  • дотримання умов зберігання матеріальних цінностей і грошових коштів, а також правил утримання та експлуатації матеріальних цінностей;

  • перевірка реальної вартості облікованих на балансі матеріальних цінностей, сум дебіторської та кредиторської заборгованості, в тому числі щодо тих, термін позовної давності яких минув, та інших статей балансу.

Ревізор повинен пересвідчитися, що інвентаризацію своєчасно (тобто в терміни, передбачені підпунктом 1.5 Інструкції з інвентаризації) охоплено абсолютно всі статті балансу, в тому числі і позабалансові статті (підпунктом 13 Інструкції з інвентаризації встановлено, що інвентаризація позабалансових статей проводиться за порядком, встановленим для інвентаризації статей балансу). Для цього необхідно:

  • порівняти підсумкові облікові дані, наведені в інвентаризаційних описах, з даними аналітичного і синтетичного бухгалтерського обліку по кожному рахунку (субрахунку) обліку основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу;

  • звірити прізвища та кількість матеріально відповідальних осіб наведених в інвентаризаційних списках з даними аналітичного бухгалтерського обліку. Доцільно взяти у відділі кадрів установи довідку про дати зарахування на роботу (звільнення з роботи) матеріально відповідальних осіб, щоб з'ясувати чи не рахуються матеріальні цінності за звільненими працівниками;

  • звірити найменування дебіторів / кредиторів, суми заборгованостей, наведених у інвентаризаційних описах (актах звірки розрахунків), з даними аналітичного бухгалтерського обліку;

  • звірити залишки коштів на всіх відкритих установі рахунках, наведених в інвентаризаційних описах (довідках-підтвердженнях сальдо), з даними аналітичного бухгалтерського обліку тощо.

Наприклад, ревізіями встановлюються непоодинокі випадки не проведення науково-дослідними установами та навчальними закладами інвентаризацій незавершених науково-дослідних робіт, внаслідок чого допускається завищення фактичних витрат за бюджетними темами за рахунок заниження вартості науково-дослідних робіт, що виконувалися за договорами на умовах господарського розрахунку. Слід мати на увазі, що інвентаризація (підпункти 7.3 Інструкції з інвентаризації) проводиться за темами (договорами), при цьому інвентаризаційною комісією вивіряється кошторисна (договірна) вартість виконаної частини кожної теми, а в бухгалтерії – фактичні витрати.

Особливу увагу ревізору необхідно приділити питанням перевірки правильності оформлення результатів інвентаризації, а саме перевірити:

  • чи правильно виведено розходження між даними інвентаризаційних описів і даними обліку (шляхом зіставляння таких даних);

  • чи надіслане іншими організаціями – власниками цінностей, які охоплені інвентаризацією бюджетної установи, результати цієї інвентаризації з додатком копії опису;

  • чи містить протокол засідання інвентаризаційної комісії висновки та пропозиції щодо результатів інвентаризації;

  • чи наведено в протоколі докладні дані про причини та осіб, винних у нестачах, витратах і надлишках, а також про вжиті заходи стосовно винних осіб;

  • чи затверджено у 10-денний строк керівником установи (керівником установи при якій утворена централізована бухгалтерія) протоколи інвентаризаційної комісії;

  • чи включено результати інвентаризації у звіт за той період, в якому закінчена інвентаризація, а також у річний звіт.

Поширеними прикладами недодержання вимог Інструкції з інвентаризації є:

  • відсутність у протоколах висновків і пропозицій щодо результатів інвентаризації;

  • незатвердження (або несвоєчасне затвердження) керівником установи результатів інвентаризації;

  • невідображення (або несвоєчасне відображення) в бухгалтерському виявлених інвентаризацією недостач, витрат та надлишків;

  • відображення в обліку недостач, втрат майна в облікових (балансових) сумах замість сум збитків, розрахункових відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.01.96 №116 "Про затвердження порядку визначення від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей" та Закону України "Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння або валютних цінностей" (217/95-ВР).

Відповідно до підпункту 15.1 Інструкції і інвентаризації, виявлені під час інвентаризації розходження між фактичними залишками матеріальних цінностей і грошових коштів з даними бухгалтерського обліку регулюється установою в такому порядку:

  • основні засоби, матеріальні цінності, цінні папери, грошові кошти та інше майно, які виявлені в надлишку підлягають оприбуткуванню та зарахуванню відповідно на збільшення фінансування установи з подальшим установленням причин виникнення надлишків і винних у цьому осіб;

  • втрата матеріальних цінностей в межах затверджених норм природних втрат списується на розпорядження керівника установи на зменшення фінансування. Норми природних втрат можуть застосовуватися лише у разі виявлення фактичних недостач і після заліку недостачі цінностей надлишками при пересортуванні. За відсутності норм природних втрат втрата розглядається як недостача понад норми;

  • недостача цінностей понад норми природних втрат, а також втрати від псування цінностей відносяться на рахунок винних осіб за цінами, за якими обчислюється розмір шкоди від крадіжок, недостач, знищення і псування матеріальних цінностей;

  • втрати і недостачі понад норми природних втрат матеріальних цінностей, включаючи готову продукцію, у тих випадках, коли винні не встановлені або у стягненні з винних осіб відмовлено судом, зараховуються на зменшення фінансування.

При встановленні недостач і втрат, які виникли внаслідок зловживань, відповідні матеріали протягом п'яти днів після встановлення недостач і втрат підлягають переданню до слідчих органів, а на суму виявлених недостач і втрат подається цивільний позов (підпункт 15.3 Інструкції з інвентаризації).

Недостачі матеріальних цінностей понад норми природних втрат, втрати від псування, стихійного лиха (повені, пожежі та інше), а також, якщо конкретні винуватці не встановлені, та втрати від нерозкритих крадіжок списуються з балансів на зменшення фінансування лише після ретельної перевірки дійсної відсутності винних осіб і вжиття необхідних заходів задля недопущення фактів втрат в подальшому у наступному порядку (підпункт 15.4 Інструкції з інвентаризації):

Loading...

 
 

Цікаве