WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Теоретичні і практичні аспекти організації і проведення ревізії фінансово-господарської діяльності бюджетних установ - Дипломна робота

Теоретичні і практичні аспекти організації і проведення ревізії фінансово-господарської діяльності бюджетних установ - Дипломна робота

Після ознайомлення з матеріалами організації, що буде ревізуватися складається програма ревізії, яка повинна бути вручена ревізору (контролеру) до виїзду на ревізію. Програма охоплює коло тих показників і ділянок роботи, які повинні бути перевірені контролером, з обов'язковою вказівкою методу перевірки (суцільного чи вибіркового). Вона уточнюється разом з контролером після вивчення ним матеріалів діяльності організації, що ревізується.

Керуючись програмою ревізії і записами в робочому зошиті, ревізор (при комплексній ревізії – кожний член бригади) складає графік ревізійної роботи або робочий план ревізії, в якому перераховуються окремі її етапи в хронологічному порядку із зазначенням строків виконання кожного з них. Такий графік допомагає ревізору завчасно розрахувати час, з метою найбільш ефективного його використання, а також запобігти не розгляду будь-якого питання програми. Робочий план (графік) має таку форму

Робочий план ревізії

ст. економіста-контролера прізвище ім'я по-батькові

на період з ( .....)

п/п

Перелік робіт

Обсяг ревізії та особи що залучаються

Вид ревізії

Термін виконання за планом фактично

1

Інвентаризація касової готівки

Гол. бухгалтер, голова ревізійної комісії

Суцільний

2

Обстеження підрозділів організації

Відділи, склади мат, гол. бухгалтер, голова

Вибірковий

В процесі підготовки до проведення ревізії керівник групи здійснює велику організаційну роботу по виконанню робочого плану:

  • дає доручення членам бригади;

  • визначає для кожного ділянку роботи, а в разі необхідності ставить питання про зміну складу бригади;

  • контролює виконання доручень за строками, що задані;

  • координує індивідуальні плани робіт;

  • визначає черговість виконання тих чи інших робіт;

  • виконує особисто ревізію окремих об'єктів;

  • знайомить всіх членів з виявленими даними по ревізії і приймає рішення про поглиблену перевірку тих чи інших фактів;

  • систематизує матеріали ревізії;

  • знайомить правління і посадових осіб з матеріалами актів ревізій і перевірок;

  • вимагає прийняття дієвих рішень за матеріалами ревізії і готує проект постанови вищестоящої організації.

Копії робочого плану бригади вручаються її членам, які після ознайомлення з ним по прибуттю на місці ревізії складають свої індивідуальні робочі плани. При їх кінцевому оформленні враховуються результати проведеного на місці дослідження і аналізу основних показників, тому що вони можуть вплинути на строки, обсяги і напрямки ревізії. В робочому плані в хронологічному порядку перераховуються етапи ревізії (інвентаризація, дослідження, документальні перевірки, оформлення матеріалів ревізії), види господарських операцій, які підлягають перевірці, ревізійний період, виконавці, спосіб перевірки документів (вибірковий чи суцільний), строки виконання робіт. З найбільшою деталізацією в плані відображають трудомістку роботу, яка пов'язана з перевіркою господарських операцій за даними бухгалтерських документів, облікових регістрів і звітів.

Для вивчення змісту фінансово-господарських операцій застосовуються відповідні метод і методичні прийоми документального і фактичного контролю.

Методи і техніка контрольно-ревізійної роботи значною мірою залежить від об'єкта контролю і умов його вивчення. Зміст об'єкта контролю за умови його дослідження визначають вибір і послідовність застосування спеціальних прийомів і методів документального і фактичного контролю при проведенні ревізії.

При здійсненні документального контролю застосовуються спеціальні прийоми.

Документальна перевірка є основним методологічним прийомом ревізії.

Перевірка документів – це не тільки ізольоване їх вивчення. З документів робиться ряд висновків та узагальнень, що ґрунтуються на взаємозв'язках різних документів, на їх групуванні, порівнянні та протиставленні. В ході ревізії вивчати документи можна в несистематизованому хронологічному порядку або в систематизованому вигляді, тобто із групуванням за типами операцій. Не можна протиставляти ці два способи документальної перевірки: кожен з них має свою цінність та область застосування.

Щоденна господарська діяльність породжує велику кількість різних за змістом та призначенням документів та природою, кожен їх вид маж свої специфічні властивості. Документи, що є носіями матеріальних наслідків здійснених на організації операцій, використовуються в ревізії для оцінки законності та ефективності діяльності ланки, яка ревізується. Вони представляють собою доказ фактів виявлених порушень. Виступаючи засобами відображення господарських операцій, документи в той же час можуть бути і засобами приховування порушень. Письмові документи, які вивчає ревізор, відрізняються від інших носіїв інформації своїм походженням та способами функціонування. Перші відображають конкретні факти безпосередньої діяльності осіб, закріплені в матеріальній формі засобами мови. Інше призначення мають фотознімки, ксерокопії тощо, виготовлені за допомогою технічних засобів. Проте їх теж відносять до документів ревізійного характеру. Всі види документів виникають та функціонують в суспільному житті тому, що за певних умов (здійснення зловживань, виникнення суперечок тощо) можуть виступати засобом пізнання істини. Ця властивість документів в ревізії стає їх спеціальною функцією.

До документів в ревізії відносять будь-який письмовий акт спеціально виготовлений з метою закріплення відомостей про факти, що здійснилися, які відповідним чином закріплюють факти, дійсності. В якості документів ревізором можуть бути прийняті будь-які надані зацікавленими особами письмові відомості, включаючи дані позасистемного обліку, листування особистого характеру тощо. Всі вони можуть підтверджувати, доводити або спростувати події. Доказова природа документа визначається не технікою його виготовлення та відображення дійсності, а характером і сутністю відображених фактів, які мають значення для ревізії.

В процесі ревізії розглядається та вивчається велика кількість різних документів, кожна однорідна сукупність яких має свої особливості і потребує специфічних прийомів їх вивчення. З цією метою розробляється класифікація документів, за допомогою яких відображаються факти дійсності.

Документ, який є об'єктом дослідження, повинен бути перевірений ревізором за формою і за змістом відображених в ньому операцій. Після перевірки його можна характеризувати як доброякісний або недоброякісний.

Рис.2.2 Класифікація документів в ревізії [40,cт 237]

Перевірка документів по окремих операція або ділянках фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю проводиться суцільним або вибірковим методом. При відсутності сигналів про зловживання, крадіжки, суцільним методом перевіряються касові і банківські операції, розрахунки з підзвітними особами та інші напрямки діяльності ревізійного об'єкта відповідно до затвердженої програми ревізії. При вибірковій перевірці окремих напрямків діяльності об'єкта вивчається частина документів за ревізійний період (квартал, півріччя).

Обов'язково необхідно перевірити документи за грудень місяць. При виявленні вибірковою перевіркою грубих порушень фінансово-господарської дисципліни або зловживань суцільній перевірці за весь ревізійний період підлягають документи, які мають відношення безпосередньо до напрямку діяльності, де виявлено такі факти.

Документи вивчаються в хронологічному або систематизованому порядку.

Вивчення документів по здійсненню господарських операцій в хронологічному порядку не раціональне, тому що увага працівника контрольно-ревізійного органу відволікається завдяки великій кількості різних об'єктів контролю та операцій. Цей спосіб може застосовуватися в невеликих організаціях чи установах.

Найбільш раціональним і економічним є систематизований спосіб змісту фінансово-господарських операцій, при якому перевірка ведеться по однорідних операція незалежно від час ї здійснення. Такий метод дає можливість працівникові контрольно-ревізійного органу вивчити взаємозв'язок окремих операцій за різні періоди часу і підвищує якість і глибину перевірки.

Перевіряючи зміст документів, працівник контрольно-ревізійного органу повинен пам'ятати, що часто зловживання і порушення завуальовані за зовнішньо правильно оформленими документами (фіктивні наряди, трудові угоди, рахунки, акти, розписки і т.д.). При виявленні найменших ознак зловживань ревізор зосереджує свою увагу на їх повному розкритті.

По змісту фінансово-господарської операції, яка відображена в документі, працівник контрольно-ревізійного органу встановлює її законність та доцільність. Фінансово-господарська операція вважається законною, якщо її зміст не суперечить діючому законодавству.

Loading...

 
 

Цікаве