WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Теоретичні і практичні аспекти організації і проведення ревізії фінансово-господарської діяльності бюджетних установ - Дипломна робота

Теоретичні і практичні аспекти організації і проведення ревізії фінансово-господарської діяльності бюджетних установ - Дипломна робота

Крім балансомісяців, тривалість ревізії характеризується і кількістю людино-днів, що необхідні для її проведення (але не більше 30). Час на ревізію слід відводити з урахуванням якісного проведення, можливості правильного оформлення матеріалів та обговорення результатів в колективі організації. Період проведення ревізій повинен узгоджуватися з передбачуваними відрядженнями спеціалістів відомства на підвідомчі підприємства, враховувати участь ревізорів у засіданнях, різних зборах, семінарі, навчанні тощо.

План ревізії повинен бути гнучким. Це означає, що при плануванні слід брати до уваги ймовірні події. Наприклад, можливе проведення ревізій на вимогу слідчих органів, вивчення причин недостач і марнотратства, тематичні перевірки з актуальних питань фінансово-господарської діяльності тощо. Отже, план може доповнюватися та уточнюватися виходячи із конкретних обставин. При плануванні слід уникати шаблонного підходу, враховуючи, що фінансово-господарська діяльність однотипних підприємств є індивідуальною.

План ревізії повинен бути конкретним та передбачати виконавців, термін виконання дій, етапи ревізії, заходи та прийоми досягнення цілей. План складається так, щоб можна було здійснити контроль за його виконанням.

Необхідно також, щоб план контрольно-ревізійної роботи забезпечував нормальний режим праці та відпочинку ревізорів.

При складанні плану контрольно-ревізійної роботи передбачається рівно мірне завантаження працівників ревізійного апарату, а також виділення резерву часу для позапланових завдань і контролю за виконанням рішень, що прийняті на підставі результатів раніше проведених ревізій і перевірок. При плануванні слід виходити з того, щ кожний ревізор повинен провести за рік 6-8 ревізій, тобто приблизно 2/3 часу бути зайнятим на ревізіях і перевірках. Час, що залишився, відводиться на підготовку до ревізій, проведення позапланових ревізій і перевірок, навчання, участь у семінарах, відпустку тощо.

Під організацією контрольно-ревізійної роботи розуміють комплекс заходів, направлених на здійснення наступного господарського контролю безпосередньо в підвідомчих або інших організаціях та установах. Організація ревізій безпосередньо – це комплекс взаємопов'язаних етапів здійснення наступного господарського контролю на конкретному об'єкті та за його межами.

Ревізії фінансово-господарської діяльності організацій та установ проводяться шляхом перевірки дотримання чинних законів та інших нормативного-правових актів; уважного і всебічного вивчення наявних бухгалтерських та інших документів, перевірки правильності відображення (проведення) в обліку операцій з готівкою і матеріальними цінностями; проведення зустрічних перевірок в установах банків, постачальників і споживачів; перевірки зберігання готівки і матеріальних цінностей, організації їх інвентаризації; перевірка дотримання методики оцінки майна при реалізації та приватизації, проведення індексації тощо.

Ревізійний процес – це ряд послідовних етапів (стадій) перевірки. Він містить підготовку до ревізії, співставлення її програми, планування і організацію інвентаризацій та контрольно-ревізійної роботи на об'єктні ревізії, перевірку стану господарства, документальну перевірку операцій та облікових даних.

Рекомендується наступний порядок підготовки до проведення ревізій: а) збір та накопичення матеріалів по всіх закріплених за ревізором організацій на майбутній рік; б) підготовка ревізора до проведення ревізій по конкретній організації та установі з моменту отримання наказу (для цього необхідно відводити не менше 3-5 днів); в) складання програми ревізій; г) складання вступної частини акту ревізій та заготівля макетів описів, відомостей та інших документів, необхідних для узагальнення матеріалів ревізій; д) отримання спеціального посвідчення на право проведення ревізій; е) пред'явлення повноважень керівнику господарства на місці ревізій.

У ревізуємій одиниці рекомендується така схема технологічного процесу ревізій: а) вирішення організаційних питань з керівництвом ревізуємої організації; б) обстеження організації і її підрозділів, матеріали якої використовуються для складання робочого плану або сітьового графіку ревізії; в) кожний учасник ревізії у відповідності з програмою та результатами обстеження складає робочий план (індивідуальний графік ревізії).

В ході комплексної ревізії паралельно і послідовно виконуються багато різних ревізійних дій і найбільш ефективним способом координації робіт тут є метод сітьового планування. Перевагами сітьових графіків порівняно зі звичайним плануванням є детальне відображення всього технологічного процесу ревізії у його взаємозв'язку та взаємозумовленості, в технологічній та ресурсній послідовності, а отже, стає легше вносити корективи, уточнення та доповнення в робочий план, що підвищує гнучкість керівництва ревізійною бригадою, дозволяє безперервно контролювати діяльність ревізорів; г) здійснюється ревізійний аналіз основних показників діяльності підприємства, встановлюються контакти з громадськими організаціями, вивішується оголошення про проведення ревізій; д) на підставі вивчення матеріалів проведених на організації інвентаризацій складається оперативний план їх проведення в період поточної ревізії.

Відомча ревізія кожного підприємства, організації в кожному окремому випадку призначається письмовим розпорядженням чи наказом керівника організації, що ревізує, не пізніше за 10 днів до початку ревізії. Наказ (розпорядження) про призначення ревізії – це розпорядчий документ типової форми.

Розпорядження (наказ) реєструється в журналі обліку ревізій, який містить в основному ті ж реквізити, що і звичайні розпорядження. При призначенні ревізії з участю декількох ревізорів та спеціалістів у розпорядженні перелічують всіх членів бригади із зазначенням бригадира, що відповідає за проведення ревізії.

Наказ може бути загальним для декількох ревізій. Тоді він поділяється на параграфи, кожен із яких є самостійним наказом про призначення ревізії окремої організації та установи. Ці накази (розпорядження) зберігаються як документи, що не підлягають розголошенню.

Копії наказів вручаються посадовим особам, яким доручено проведення ревізії, за 4-5 днів до її початку. Якщо наказом призначена ревізія тільки однієї організації чи установи, то завірена належним чином копія наказу може служити документом, який засвідчує повноваження контролера (ревізора) на право проведення ревізій. Якщо одним наказом призначаються ревізії декількох організацій, то копію такого наказу не можна пред'являти керівникові однієї із організацій, що ревізуються, у якості засвідчення повноважень ревізора, тому що стануть відомими строки і порядок проведення ревізій на інших організація і вони втратять свою раптовість. У таких випадках контролерами (ревізорами) обов'язково видаються посвідчення на право проведення ревізії із посиланням на номер і дату наказу, яким призначена ревізія.

Ревізія проводиться ревізором в обсязі, що зазначений у завданні або програмі. Завдання містить наступні дані: найменування організації та установи, що підлягає ревізії; перелік основних питань, які вимагають перевірки. Розширення обсягів ревізії можливе тільки з дозволу керівника організації, що її призначила.

Завдання (програма) конкретизує зміст, обсяг та порядок проведення ревізії і складається у двох примірниках. Перший видається на руки ревізору, а другий зберігається у справах організації, що призначила ревізію.

Для успішного проведення ревізії, глибокого і всебічного вивчення фінансової діяльності організації, ревізор повинен до від'їзду на об'єкт ознайомитися з наступними документами: актами попередніх ревізій і пропозицій по них; квартальними і річними звітами організації, що ревізується; законами, положеннями, стандартами обліку, відомчими наказами та інструкціями, які стосуються діяльності організації, що ревізується.

Ревізія проводиться з відома керівника організації та з обов'язковою присутністю головного бухгалтера чи його заступника. При цьому керівник дає вказівки працівникам про надання необхідних документів, даних і пояснень, які вимагає ревізор.

Порядок і методи проведення ревізії залежать від багатьох конкретних обставин. Прийоми і методи, що застосовуються в одному випадку, в інших випадках можуть бути непридатними. Ревізія – це процес, що вимагає виявлення творчої ініціативи, знання і поглибленого аналізу стану економіки підприємства.

Основною фігурою ревізійного процесу є ревізор – посадова особа вищестоящої організації, діяльність якої полягає: у дослідженні документального відображення господарських операцій; у роботі в основному над задокументованими фактами та записами в облікових регістрах; у використанні та застосуванні під час ревізії знань в області бухгалтерського обліку, економіки, фінансів, статистики, планування, а також спеціальних способів та прийомів, якими він володіє, як спеціаліст ревізор. Робота ревізора заздалегідь визначена чітко сформульованими питаннями та завданнями у затвердженій програмі ревізії і здійснюється в контакті зі спеціалістами підприємства, організації та установи, що ревізується, з обов'язковою участю зацікавлених осіб.

Loading...

 
 

Цікаве