WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Теоретичні і практичні аспекти організації і проведення ревізії фінансово-господарської діяльності бюджетних установ - Дипломна робота

Теоретичні і практичні аспекти організації і проведення ревізії фінансово-господарської діяльності бюджетних установ - Дипломна робота

Працівники правоохоронних органів зобов'язані:

  • сприяти посадовим особам КРУ у виконанні їх обов'язків;

  • вживати негайних заходів щодо усунення протидій з боку організацій, що перевіряються;

  • притягувати винних осіб до встановленої законом відповідальності.

Працівник органу ДКРС, який здійснює (перевірку), виконує службове доручення і підпорядковується безпосередньо керівнику органу ДКРС.

Ревізор одноособно оцінює фінансово-господарські операції на предмет наявності в них невиконаних фінансово-правових норм і несе визначену законодавством відповідальність за якість і повноту виконання службового доручення. Керівник ревізійної групи в ході ревізії (перевірки), крім того, приймає ревізійні матеріали від ревізорів і несе відповідальність за повноту виконання її програми, правильність посилань ревізорів на нормативно-правові акти і достатність обґрунтування і документування виявлених ними порушень.

Посадовими особами органів ДКРС слід пам'ятати, що ніхто з представників правоохоронних органів не має права втручатись в роботу ревізора (керівника ревізійної групи): зобов'язувати його до здійснення тих чи інших контрольних заходів, впливати на оцінку ним результатів ревізійних дій, вимагати від нього надання інформації про результати ревізії (перевірки) способом, який суперечить вимогам діючої Інституції.

Ревізія, що проводиться за ініціативою органів дізнання та попереднього слідства, має декілька суттєвих відмінностей, є складною і потребує залучення до ревізії найбільш кваліфікованих спеціалістів, включаючи і начальника КРУ. За таких умов матеріали ревізії, як правило, підлягають судово-бухгалтерській експертизі, що здійснює перевірку та підтвердження за допомогою документів обсягу недостач; визначає та підтверджує обсяг матеріальної шкоди, нанесеної посадовими та матеріально відповідальними особами; встановлює правильність методики проведення документальної ревізії та достовірності її результатів.

У зв'язку з цим начальник відділу, приймаючи від керівника ревізійної групи (бригади) матеріали ревізії, що здійснена за дорученням правоохоронних органів, повинен встановити:

  • повноту обсягу виконання поставленого перед КРУ завдання;

  • проведення документальної перевірки кожного з порушених питань;

  • факти порушень господарської діяльності, на підставі яких зроблені висновки ревізора (у супровідному листі) і наскільки вони вмотивовані;

  • методи перевірки, за допомогою яких встановлені факти порушень;

  • отримання необхідних пояснень службових і матеріально відповідальних осіб, наявність заперечення ними положення акту ревізії;

  • правильність встановлення розміру заподіяної матеріальної шкоди;

  • наявність суперечностей, неточностей, помилок в акті ревізії.

Матеріали, що надсилаються до органів місцевої влади, повинні містити стислу узагальнюючу інформацію, в якій висвітлюється суть порушень та пропозиції щодо уникнення їх у майбутньому. Для розробки таких пропозицій при КРУ доцільно створити аналітичну групу у складі 2-3 – ох осіб з найбільш кваліфікованих спеціалістів.

До пакету документів, що надсилаються до правоохоронних органів за наслідками ревізії, мають входити:

  • лист про сутність зловживань або порушень із посиланням на відповідні нормативні документи, обсяг заподіяної матеріальної шкоди, а також прізвища і посади осіб, які скоїли порушення і завдали організації збитки;

  • акт ревізії;

  • оригінали або копії документів, що підтверджують факти виявлених зловживань;

  • пояснення осіб, чия діяльність перевірялась, а також інших осіб, свідчення яких мають значення для перевірки обставин скоєних зловживань;

висновки ревізора щодо цих пояснень.

2.2. Організаційно-методичні питання проведення контрольного процесу в бюджетних установах

Важливе значення має місце ревізії в системі науки про господарський контроль, адже від правильного його розуміння залежать перспективи розвитку самої ревізії та межі її застосування на практиці. Ревізія тривалий час не претендувала на самостійне наукове значення, її прийоми були примітивними, переслідували суто практичні цілі, тісно пов'язані з достовірністю ведення бухгалтерського обліку. Більшість економістів і зараз уявляють собі ревізіюяк прикладну дисципліну, що вивчає прийоми здійснення наступного контролю. Насправді все це має велике теоретичне і практичне значення.

Ревізія є складовою частиною науки про контроль, про методику і технічні прийоми вивчення законності господарських явищ, виявлення відхилень у господарюванні, їх обґрунтування та опис, визначення та відшкодування матеріальної шкоди, способів профілактики та попередження порушень. Вона виникла і розвивається на основі творчого застосування сучасних досягнень обліково-економічних та юридичних наук і спирається на теоретичні положення науки про господарський контроль. В ній широко використовуються методи та прийоми, запозичені з обліку, статистики, економічного аналізу, фінансів та інших наук, що не виключає існування власних способів контролю, але це не перетворює ревізію на бухгалтерську, статистичну чи фінансову науку.

Для правильного розуміння сутності ревізії важливо розмежувати використання нею готових даних інших наук від їх активного застосування в практиці здійснення ревізії. Методи інших наук не механічно переносяться в ревізію, а науково оброблюються та пристосовуються до її мети та функцій. Методика ревізії – це не сукупність розрізнених способів та прийомів, що взяті із різних наук, а якісно нова методика. В той же час ревізією не можна розуміти як вчення про щось незмінне, зведення ревізійних постулатів. Вона постійно розвивається, поглиблюється та удосконалюється під впливом науково-технічного прогресу та удосконалення професійної підготовки і матеріальності ревізорів.

Максимальний ефект в ревізійній діяльності досягається при правильному її планування. Планування ревізій є першим і найбільш важливим етапом організації контрольно-ревізійної роботи, тому що від цього здебільшого

залежить раціональне використання контрольно-ревізійного апарату, правильна організація ревізій та їх ефективність.

План ревізій – це документ, в якому вказується перелік контрольно-ревізійних робіт, які необхідно виконати, кількість часу, спосіб ревізії, дата початку і закінчення конкретної роботи та виконавці.

Планування контрольно-ревізійної роботи базується на ст. 2 та ст.11 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", відповідно до яких органи державної ревізійної служби проводять ревізії та перевірки за своєю ініціативою не частіше одного разу на рік. Як правило, між черговими ревізіями або перевірками не менше ніж три місяці.

Плани роботи повинні містити два розділи: контрольно-ревізійну діяльність та організаційні заходи. У першому розділі передбачаються ревізії, перевірки, обстеження, рейди, контроль за виконанням прийнятих рішень, у другому – питання щодо керівництва підзвітними ланками, вивчення та узагальнення досвіду їх роботи та надання практичної допомоги; проведення нарад, організації навчання контролерів. В ревізійному процесі велике значення має вирішення організаційних питань, до яких, зокрема, відносять: визначення об'єкту ревізії та частоти проведення ревізій у календарному році з врахуванням кадрової забезпеченості.

Ефективність, раціональне та цільове використання бюджетних коштів на утримання організацій, установ та закладів бюджетної сфери багато в чому залежить від організації фінансового контролю та якості проведення ревізій їх фінансово-господарської діяльності.

Основними питаннями при ревізії фінансово-господарської діяльності організацій, установ та закладів бюджетної сфери є перевірка:

  • правильності планування видатків та утримання бюджетних установ, закладів та організацій;

  • дотримання фінансової дисципліни;

  • законності витрачання коштів згідно з затвердженим кошторисом видатків і доходів у відповідності з кодами структури економічної класифікації видатків бюджету України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12.02.1998 р. №164;

  • дотримання встановлених штатів, ставок і фонду заробітної плати;

  • законності утворення і витрачання позабюджетних коштів;

  • дотримання касової дисципліни та законності операцій по рахунках в банку;

  • забезпечення повноти оприбуткування та законності витрачання товарно-матеріальних цінностей;

  • правильності ведення бухгалтерського обліку та достовірності фінансово-господарської звітності;

  • перевірка забезпечення керівництвом бюджетної установи, організації, закладу виконання чинних законодавчих та інших нормативних актів щодо фінансів та фінансової діяльності, зокрема указів Президента України, Постанов Верховної Ради, Кабінету Міністрів України, які стосуються підвищення ефективності витрачання бюджетних коштів, оплати праці працівників, посилення фінансово-бюджетної дисципліни.

Loading...

 
 

Цікаве