WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Вiдшкодування податку на додану вартiсть в Українi - практика, проблеми та перспективи - Дипломна робота

Вiдшкодування податку на додану вартiсть в Українi - практика, проблеми та перспективи - Дипломна робота

Бартер при зовнішньоекономічній діяльності має втратити привабливість. Для держави вигідніше, коли право на відшкодування мають тільки підприємства, які сплачують податки грошима, оскільки при бартерних розрахунках між підприємствами до бюджету не надходять гроші у вигляді тимчасово сплаченого податку на додану вартість, а нарахований за документами податок потрібно відшкодовувати. Але для підприємств це обмежує можливості при розрахунках із партнерами.

Важливим для експортерів є питання про порядок відображення розрахунків, здійснених не в грошовій формі, бо на суму податкового кредиту вони зменшують свої податкові зобов`язання з податку на додану вартість. І якщо застосувати такий порядок, коли при бартері не лише не виплачується відшкодування, а його навіть не можна включити до податкового кредиту, експортером при застосуванні бартеру доведеться платити податок на додану вартість двічі.

Отже, для удосконалення механізму податку на додану вартість на сьогодні дуже важливо разом із спрощенням порядку отримання відшкодування, в першу чергу для виробників технологічної продукції й експортерів, обмежити можливості зловживань і незаконного отримання відшкодування.

Порядок відшкодування ускладнюється й тим, що схема взаємозаліку на суму понад 300 тис. грн.слід узгоджувати Держказначейством і Державною податковою Адміністрацією України, а не з їх територіальними органами. Порядок і строки такого узгодження залишаються не визначеними, і названими організаціями, ймовірно, доведеться видати роз`яснення. Після виконання перелічених формальностей у казначействі відкривається спеціальний рахунок, через який і здійснюватиметься взаємозалік. Отже, тепер всі розрахунки проводитимуться живими грошима, а не тільки на папері. Значним прогресом є встановлення обмеження кількості кредиторів, які можуть брати участь у проведенні операції з відшкодування податку, що їхнім боржником.

Однак, незважаючи на постійні спроби реформування, чинний механізм виплати бюджетного відшкодування є серйозною перешкодою ефективному виконанню фіскальної функції податку на додану вартість, призводить до того, що в деяких регіонах обсяги відшкодування перевищують обсяги надходжень податку на додану вартість. Це відбувається, зокрема, через не обґрунтовано широке застосування нульової ставки, яка надає право на отримання відшкодування податку, сплаченого постачальникам, і не передбачає включення податку на додану вартість до ціни при продажі товарів і великої кількості свідомих зловживань платників податків із метою незаконного отримання відшкодування.

При надто широкому застосуванні нульової ставки для бюджету може бути обтяжливим своєчасно виплачувати відшкодування підприємствам, які користуються згаданою пільгою. Останнім часом унаслідок значного зростання сировинного експорту виплати відшкодування податку на додану вартість експортерам надто великі.

Суперечить сутності податку на додану вартість застосування нульової ставки на будь-які операції, крім експортних : відносно операцій із продажу, що здійснюються на території України ( продаж переробним підприємствам молока, м`яса, продукції виробленої підприємствами суднобудівної промисловості за рахунок державного бюджету).

Державний бюджет України зазнав суттєвих втрат унаслідок дії нульової ставки податку на додану вартість при продажі вугілля, транспортуванні й продажі електроенергії, імпортованого газу. Існування цієї пільги зумовлювало нерівномірний розподіл податкового тягаря між суб`єктами підприємництва, стимулювало енергоємні підприємства. Скасування її мало на меті: збільшення доходів бюджету, створення однакових умов як для великих підприємств, які споживають велику кількість енергоносіїв, так і для малих і середніх підприємств, в яких виробництва енергоємні, скорочення потреби в імпорті газу , переорієнтацію виробництва на енергозберігаючі технології.

На жаль, більшість спроб реформування механізму відшкодування призводить лише до обмеження кола суб`єктів, які мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість. Забезпечити грошові надходження виробникам експортної продукції й обмежити обсяги бартеру важко. Якщо експортер хоче отримувати відшкодування податку на додану вартість, він повинен розрахуватись з виробником грошима. Але коли між виробником і експортером є посередник, виробника не цікавить, як розраховується експортер, — за продукцію йому заплатить посередник. А посередник у будь-якому разі не має права на відшкодування податку на додану вартість із бюджету , отже, при виборі порядку розрахунків для нього взагалі немає обмежень.

Розв`язання проблеми виплат відшкодування податку на додану вартість можливе за рахунок перенесення суми перевищення податкового кредиту над податковим зобов`язанням з податку на додану вартість на наступні 6 місяців, після чого платник податку може вимагати відшкодування. Вимога виплати відшкодування податку посередникам повинна містити дані про основних його постачальників. Однак експортери можуть вимагати відшкодування негайно, хоча експортерам-посередникам необхідно надавати право на податковий кредит за умови фактичного проведення грошових розрахунків із постачальниками товарів, що експортуються. Відшкодування повинно виплачуватись протягом 30 днів після одержання вимоги.

Слід розглядати незаконне отримання бюджетного відшкодування внаслідок свідомого завищення суми податкового кредиту, укладання фіктивних угод, створення фіктивних фірм із метою незаконного отримання відшкодування не як ухилення від оподаткування, а як розкрадання державного майна.

Аналіз чинного механізму відшкодування податку на додану вартість засвідчив, що певні його деформації негативно позначаються на загальній економічній ситуації і потребують негайного усунення, хоча в цілому механізм прийнятий і потребує удосконалення, а не скасування. Його недоліки, зумовлені труднощами перехідного періоду, а основні засади функціонування податку на додану вартість в Україні вже відпрацьовані і виправдовують себе. Треба удосконалювати цей податок на основі досвіду розвинутих країн, адаптації його до європейських норм, однак з урахуванням особливостей вітчизняної економіки. Тоді податок на додану вартість можна буде розглядати не лише як важливе джерело доходів бюджету, а й як важливий інструмент регулювання економіки.

7

Розділ І . Теоретико-організаційні засади справляння податку на додану вартість.

1.1 Економічна суть , призначення та фіскальна роль податку на додану вартість.

Одним із різновидів універсальних акцизів є податок на додану вартість.

Акцизи — це непрямі податки, які встановлюються у вигляді надбавки до ціни. Вони характерні для системи ринкового ціноутворення, при якому держава прямо майже не втручається в цей процес. Вона встановлює тільки надбавку до ціни, що характеризує її дохід, яку відсікає від обсягу реалізації товарів. Саме слово "акциз", що походить від латинського "accido", означає відрізати, відсікати. Залежно від охоплення товарів оподаткування, акцизи поділяються на: специфічні й універсальні.

Специфічні акцизи виникли набагато раніше ніж універсальні. Характерними їх, рисами є обмежений перелік товарів по яких вони стягуються, та диференційовані ставки по окремих групах товарів.

Історія універсальних акцизів, бере свій початок лише в нашому столітті, від специфічних вони відрізняються універсальними ставками на всі товари та широкою базою оподаткування. Поширення універсальних акцизів зумовлене рядом чинників. Широка база оподаткування забезпечує стійкі надходження в бюджет , які не залежать від змін в уподобаннях споживачів та асортименті реалізованих товарів. Універсальні ставки полегшують контроль податковим органам, за правильністю сплати податку. Такі акцизи доволі нейтральні до процесів ціноутворення, оскільки податковий тягар рівномірно розподіляється між усіма групами товарів. Недоліком універсальних акцизів є підвищення під їхнім впливом загального рівня цін у країні, де вони вводяться або, де на них підвищуються ставки, а також регресивність у соціальному аспекті. Тобто, податок на додану вартість зменшує загальний обсяг споживання товарів і у свою чергу, зменшуючи виробництво.

Податок на додану вартість сплачується на всіх етапах руху товарів, об`єктом оподаткування виступає додана вартість, яка є часткою повної вартості товару чи послуги. Повна вартість має такі складові частини : по-перше, вартість сировини, матеріалів та послуг виробничого характеру, що відносяться на собівартість; по-друге, заробітна плата працівників, які займаються виготовленням цього товару чи наданням послуг; по-третє, прибуток. Очевидно, що перша складова частина вартості товару чи послуги не залежить від зусиль виготовлювача, вона суто арифметично включається в повну вартість товару чи послуги. У свою чергу, заробітна плата й прибуток є тими частинами повної вартості, які створюються на цьому етапі в процесі виробництва, а тому є доданою вартістю [12.165].

Податок на додану вартість поширений у країнах Західної Європи. В Україні податок на додану вартість був введений в 1992 р. Чому саме він , набув такої популярності? Розглянемо його переваги та недоліки.

Податок на додану вартість має високу ефективність із фіскальної точки зору. Широка база оподаткування, яка включає не тільки товари, але й роботи й послуги, забезпечує надійність та стабільність бюджетних надходжень від цього податку. Універсальні ставки полегшують, як обчислення податку для його платників, так і контроль податкових органів за правильністю та своєчасністю сплати останнього. Стягнення податку на додану вартість на всіх етапах руху товарів, робіт , послуг має наслідком рівномірний розподіл податкового тягаря між усіма суб`єктами господарської діяльності. Крім того, оподаткування доданої вартості, а не обсягу реалізації, сплата податку пропорційна вартості, знову створеної саме на цьому етапі виробництва товару, наближають податок на додану вартість до прямих податків із точки зору прогресивності об`єкта оподаткування.


 
 

Цікаве

Загрузка...