WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Вiдшкодування податку на додану вартiсть в Українi - практика, проблеми та перспективи - Дипломна робота

Вiдшкодування податку на додану вартiсть в Українi - практика, проблеми та перспективи - Дипломна робота

Перенесемося тепер до Великобританії — батьківщини науки про оподаткування. Адже лише тут Адам Сміт і Девід Рікардо вперше заговорили про державну теорію державотворення.

Сучасна податкова система Великобританії сформувалася в основному ще в ХІХ ст., хоча зазнала з цього періоду значних змін.

У цій країні також одним із податків на споживання є податок на додану вартість, який був введений з 1 квітня 1983 р. В цьому ж році Великобританія вступила в Євросоюз. Усі прийняті законодавчі документи по відношенню до цього податку були зведені в єдиний законодавчий Акт про податок на додану вартість. Цей прийнятий документ поширювався на територію Англії, Північної Ірландії, Шотландії, Уельсу, і включаючи острів Мен.

Суб'єкти висилається декларацію в місячний термін після закінчення кварталу. За погодженням із міністерством цей строк строк може бути продовжений ще на сім днів.

Слід відмітити, що платниками податку на додану вартість є як юридичні так і фізичні особи, що займаються підприємницькою діяльністю. Реєстрації для сплати податку підлягають всі підприємці, які мають чи очікують оборот по реалізації, що перевищує 22 100 фунтів стерлінгів за рік або 7 500 я. с. за календарний квартал.

Про всі зміни, що стосуються місця знаходження, виду діяльності й інші, підприємець повинен повідомити відповідні органи.

На даний час у Великобританії діють дві ставки податку на додану вартість — 15 і 0 відсотків. За нульовою ставкою оподатковуються такі види товарів і послуг: продовольчі товари, книги, медикаменти, імпортні й експортні товари, паливо та енергія для домашнього користування, плата за воду, будівництво житлових будинків, транспортні послуги, дитяча одежа, страхування, поштові та банківські послуги.

Надходження від податку на додану вартість становлять 19,3 млрд. фунтів стерлінгів, що ставить 51,7 % від усіх податкових надходжень.

Ще однією країною серед країн, які використовують податок на додану вартість, є Росія. Там він функціонує з 1992 р. у зв`язку з прийнятим законом.

У Росії податок на додану вартість обчислюється й сплачується на підставі Інструкції №39 від 11.10.1995 року Державної податкової служби Російської Федерації.

Платниками податку на додану вартість є: організації незалежно від форм власності і відомчої приналежності, що мають відповідно до законодавства Російської Федерації статус юридичних осіб (державні й муніципальні підприємства; господарські товариства; інші види організацій), що здійснюють виробничу й іншу комерційну діяльність; підприємства з іноземними інвестиціями; індивідуальні (сімейні) підприємства; філії, відділення й інші відособлені підрозділи організацій (підприємств), що знаходяться на території Російської Федерації, самостійно реалізуючи товари (роботи, послуги); міжнародні об'єднання й іноземні юридичні особи, що здійснюють виробничу й іншу комерційну діяльність на території Російської Федерації.

Об'єктами оподатковування є: обороти по реалізації на території Російської Федерації товарів, виконання робіт і надання послуг; товари, ввезені на територію Російської Федерації відповідно до митних режимів, установленими митним законодавством Російської Федерації.

Для визначення оподатковуваного обороту приймається вартість реалізованих товарів (робіт, послуг) обчислена: виходячи з вільних (ринкових) цін і тарифів, без включення в них податку на додану вартість; виходячи з державних регульованих оптових цін і тарифів, без включення в них податку на додану вартість.

Не обкладаються податком: обороти по реалізації продукції, напівфабрикатів, робіт і послуг одними підрозділами організації (підприємства) для промислово-виробничих потреб іншим підрозділам цього ж підприємства (внутрішньозаводський оборот); обороти вуглевидобувних і вуглепереробних підприємств по реалізації вугілля і продуктів вуглезбагачення; засоби засновників, внесенні в статутні фонди в порядку, установленому законодавством Російської Федерації; засоби, отримані у виді паю (частки) у натуральній і грошовій формі при ліквідації чи реорганізації підприємству розмірі, що не перевищує їхній статутний фонд, а також частка юридичних осіб при виході з організації; засоби, що перелічуються головними організаціями, відособленим підрозділам з прибутку, що залишилася в їхньому розпорядженні після остаточних розрахунків з бюджетом по податках, для здійснення централізованих функцій по управлінню всіма структурними підрозділами, що входять до складу головної організації (підприємства), а також для формування централізованих фінансових фондів. А також звільненні від податку на додану вартість бюджетні засоби, надані на поворотній і безповоротній основі з бюджетів різних рівнів на фінансування цільових програм і заходів, а також доходи, отримані бюджетами різних рівнів за надання бюджетних коштів; засоби, надані в благодійних цілях організаціям на потреби незаможних, соціально незахищених категорій громадян, що є реальними одержувачами таких коштів, а також грошові (спонсорські) кошти, що направляються на цільове фінансування некомерційних організацій, що не займаються господарською діяльністю і не мають обороти по реалізації продукції (робіт, послуг), крім вилученого майна, за умови, що дані засоби враховуються на окремому рахунку і про їхнє цільове використання представлені звіти у податкові органи.

Ставки податку на додану вартість встановлюються в наступних розмірах:10 відсотків по продовольчих товарах (за винятком підакцизних) по переліку, затвердженим Урядом Російської Федерації, і товарам для дітей по переліку, затвердженим Урядом Російської Федерації. При реалізації для промислової переробки і промислового споживання зазначених продовольчих товарів (за винятком підакцизних) також застосовується ставка податку в розмірі 10 відсотків; 20 відсотків — по інших товарах (роботах, послугах), включаючи підакцизні продовольчі товари.

При реалізації товарів (робіт, послуг) за цінами й тарифами, що включає в себе податок на додану вартість по ставках 20 відсотків і 10 відсотків з 1 квітня 1995 р. застосовуються розрахункові ставки з урахуванням спеціального податку відповідно 16,46 і 8,97 відсотка.

Сума податку на додану вартість, що підлягає внесенню в бюджет, визначається як різниця між сумами податку, отриманими від покупців за реалізовані ними товари (роботи, послуги), і сумами податку, фактично сплаченими постачальникам за матеріальні ресурси (роботи, послуги), вартість яких відноситься на витрати виробництва.

Організації (підприємства), що випускають і реалізують товари, оподатковувані по ставках податку на додану вартість у розмірах 10 і 20 відсотків, повинні вести окремий облік реалізації товарів і сум податку по них у розрізі застосовуваних ставок, крім організацій роздрібної торгівлі і суспільного харчування.

У випадку перевищення сум податку, фактично сплачених постачальникам за придбані (оприбутковані) товарно-матеріальні ресурси (роботи, послуги), а також основні засоби і нематеріальні активи, введені в експлуатацію і прийняті на облік, над сумами податку, обчисленими по реалізації товарів (робіт, послуг), включаючи й інші засоби, що підлягають оподаткуванню, то така сума відшкодовується з бюджету за рахунок загальних платежів податків податковими інспекціями на підставі представлених розрахунків і по письмовій заяві платника податків у десятиденний термін із дня одержання розрахунку за відповідний звітний період. При цьому повернення податку не відбувається по розрахунках, наданих платником податків після закінчення трирічного терміну.

Податок на додану вартість сплачується: що місяця, виходячи з фактичних оборотів, по реалізації товарів (робіт, послуг) за минулий календарний місяць у термін не пізніше 20 числа наступного місяця — організаціями (підприємствами) із середньомісячними платежами від 3000 тис. карбованців до 10000 тис. карбованців, крім підприємств залізничного транспорту , що сплату податку роблять до 25-го числа наступного місяця.

При цьому організації із середньомісячними платежами більш 10000 тис. карбованців сплачують по термінах 15-го, 25-го і 5-го числа наступного місяця декадні платежі в розмірі однієї третини суми податку, що приєднується до сплати в бюджет по останньому місячному розрахунку з наступними перерахунками по терміну 20-го числа (для підприємств залізничного транспорту - 25-го числа) місяця, що випливає за звітним, виходячи з фактичних оборотів по реалізації.

Loading...

 
 

Цікаве