WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Вiдшкодування податку на додану вартiсть в Українi - практика, проблеми та перспективи - Дипломна робота

Вiдшкодування податку на додану вартiсть в Українi - практика, проблеми та перспективи - Дипломна робота

У порівнянні з Декретом Кабінету Міністрів України " Про податок на додану вартість" у новому законі досить широко подано перелік операцій, що включаються до об'єкта оподаткування. Цей перелік розширено і за рахунок того, що до нього віднесено ряд операцій, щодо яких раніше було передбачено пільги з податку на додану вартість. Це, наприклад, плата за електроенергію, квартирна плата.

З`явилася, поряд із ставкою в розмірі 20 відсотків нульова ставка, яка застосовується до ряду операцій, які передбачені Законом України "Про податок на додану вартість", серед яких експорт товарів за кордон. Запровадження нульової ставки по відношенню до деяких операцій, дає змогу платнику відшкодувати раніше сплачений податок при купівлі матеріалів для виробництва продукції. У зв`язку з цим, нульова ставка є для платника вигіднішою, ніж отримання пільг, оскільки відшкодування з бюджету податку на додану вартість не відбувається при здійсненні операцій, включених до пільгового переліку.

Відбулися зміни в строках сплати податку , на цьому етапі податок на додану вартість сплачується, виходячи з місячного або квартального податкового періоду, в залежності від обсягу реалізації.

На даний час функціонування податку на додану вартість в Україні це останній етап його реформування й становлення, очікується, що слідуючий настане після прийняття Верховною Радою України Податкового кодексу.

1.3. Міжнародний досвід по впровадженню податку на додану вартість.

Система податків і зборів впливає на структуру і динаміку виробництва, прискорення науково технічного прогресу. За допомогою податків можна стимулювати ділову активність, проводити протекційну економічну політику чи забезпечувати повну свободу ринку. Зібраний високо розвинутими країнами досвід використання й розвитку податку на додану вартість, для забезпечень фінансових надходжень до бюджету країни. Використовувати регулюючу функцію податку, що має для України велике практичне значення. Як уже зазначалось, цей податок діє в більш ніж в 50 країнах світу. Вперше він був розроблений і введений в дію в 1954 р. у Франції[11.186].

В цій країні податок на додану вартість набув сучасної форми 1.01.1968 р. коли вступив у силу закон №66-10. Своєю метою закон ставив об`єднання, спрощення і узагальнення порядку стягнення й обчислення податку на додану вартість. У Франції цей податок є ведучою ланкою бюджетної системи, на нього припадає близько 40% доходів центрального бюджету. Податок на додану вартість стягують в доходи центрального і місцевого бюджетів. Ставки податку найбільші між усіма країнами, в яких введено податок на додану вартість. Функціонує чотири ставки: основна ставка 18,6 — на всі види товарів і послуг, підвищена ставка 28 % використовується для деяких товарів і послуг (автомобілі, алкогольні та тютюнові вироби, парфумерія, окремі предмети розкоші), понижена ставка — 7 % встановлена на товари культурного вжитку і ставка 5.5 % використовується для товарів і послуг першої необхідності.

Податок на додану вартість стягують спочатку в доходи центрального бюджету, а потім частина поступає в місцевий бюджет. Податок використовується для всіх угод промислового і торгового характеру, що заключені у Франції, включаючи території Корсики і Монако. Операції пов`язані із зовнішнім ринком звільненні від оподаткуванням податком на додану вартість. Базою оподаткування є ціна, при цьому включаються витрати, які вже були оподатковані. Тобто, справляння податку здійснюється методом часткових платежів на кожному етапі виробництва й обігу. Імпортовані товари обкладаються за внутрішньою ставкою і за ставками, які передбачені митним тарифом. Там податок на додану вартість має загальний характер охоплює всі продажі і покупки товарів, в тому числі і ті, які здійснюються для власних потреб, всі операції обігу й трансфери, що збільшують продукцію компанії, їх обладнання, нерухомість.

Оплата податку на додану вартість визначається характером здійснюваної угоди і не враховує фінансовий стан податкоплатника. Ставка податку єдина незалежно до ціни товару до якого вона використовується. Об`єктом оподаткування є продажна ціна товару чи послуги. З загальної суми вираховується розмір податку, сплаченого постачальникам сировини й напівфабрикатів.

При продажі товарів підприємство повністю компенсує всі свої затрати по сплаті податку на додану вартість і додає податок на створену на підприємстві вартість. Саме ця частина податку, що включається в продажну ціну перераховується до бюджету.

Весь тягар податку лягає не на підприємство, а на кінцевого споживача даної продукції.

Як вже зазначалося, у Франції самі високі ставки цього податку, але є тенденція зниження їх до середньоєвропейських (14- 20 %).

В законодавстві Франції передбачено два види звільнення від податку на додану вартість: кінцеве і можливе. До кінцевого відноситься компенсація податку по експорту товарів і компенсація в результаті різних ставок при купівлі і продажу. Згідно закону підприємства можуть звільнятися від сплати податку на додану вартість в тому випадку, якщо за попередній фінансовий рік їх, оборот не перевищив 70 000 франків. Крім того, від податку на додану вартість звільняються: діяльність державних установ, направлена на здійснення адміністративних, соціальних, виховних, культурних і спортивних функцій; медицина і освіта; деякі "вільні професії": приватна викладацька діяльність, приватні лікарні, люди які займаються духовною творчістю; всі види страхування; казино, лотереї.

Є види діяльності де передбачено можливе звільнення від податку на додану вартість, тобто платнику надається можливість вибирати, що платити: податок на додану вартість чи прибутковий податок. Це здача в оренду приміщень для економічної діяльності, фінансова і банківська справа, літературатурна, артистична, спортивна діяльність і муніципальне господарство.

Пільги з податку на додану вартість у Франції не багаточислені і в основному надаються малим підприємствам. Якщо сума податку складає менше 1350 франків — підприємства звільнені від його сплати (таких підприємств біля 54 тис., з 3 млн. платників). При сумі податку на додану вартість 1350 - 5400 франків надається знижка. А також, пільги по податку на додану вартість мають підприємства, що здійснюють інвестиції.

Підприємство, що оподатковується даним податком щомісячно подає декларацію, що містить перелік товарів, що підлягають продажу і розмір обороту. Сума податку на додану вартість нараховується в момент подання декларації, раз в місяць. Продавець вносить податок з виручки після реалізації товарів. Існують також квартальні і річні терміни сплати податку в залежності від обсягу товарообороту.

У Франції використовуються два види відстрочки: при поставці товарів на експорт; при поставці кольорових металів.

По самій своїй суті французька податкова система досить сприятлива для експорту товарів, звільнення від тягаря податку на додану вартість, яким в свою чергу обкладається імпорт іноземної продукції.

Податок на додану вартість використовується, як засіб регулювання економіки. Механізм справляння податку надає державі інформацію про фінансовий стан держави, галузі, фірми.

Ще однією країною яка використовує податок на споживання є Японія — унітарна держава, тому податокова система є двохрівневою, тобто складається із загальнодержавних і місцевих податків.

Система оподаткування, яка діє сьогодні в Японії була створена в результаті проведеної в квітні 1998 р. податкової реформи. Центральною ланкою якої було введення нового непрямого споживчого податку. Який нагадує по своїй суті податок на додану вартість (value - addeol tax). В Японії цим податкокм обкладаються будь-які (за виключенням ряду прямо зазначених в законодавстві випадків) угоди по продажу товарів і наданні послуг. Перші практичні кроки до введення даного податку зроблені і в Японії.

Податок сплачується на різних етапах виробництва і реалізації товарів, обкладається лише додана вартість. Виділення доданої вартості в кожній ланці виробництва, мало своє вахливе значення: чітко розмежовуються всі елементи ціни товару, що закликає виробника знижувати видатки виробництва; в процесі розрахунку по податку держава отримує відомості про темпи оборотності промислового та торгового капіталу, тим самим полегшуються задачі макроекономічного програмування; державі поступають доходи ще до реалізації товару населенню — єдиному і кінцевому платнику повної суми податку.

Цей податок викликав незадоволення японського населення, так як він став тягарем для робітників і може викликати інфляційні наслідки.

Ставка податку на додану вартість 3% , незважаючи на таку низьку ставку, податок є найважливішим джерелом поповнення бюджету. Податком обкладаються всі етапи проходження товару через виобничу та збутову мережу, але при цьому на кожному наступному етапі податок вираховується лише з суми, доданої у вартість товару в результаті його подальшої обробки або руху до споживача.

Схема обкладання споживчим податком передбачає кілька пільгових варіантів з метою створення певних переваг для малого бізнесу. Повністю від оподаткування звільняються компанії чий об`єм продажу не перевищує 30 млн. єн.

Розповсюджений також на операції з імпорту товарів. Податок сплачує отримувач імпортного вантажу, а експорті операції, так як в Україні, звільняються від оподаткування цим податком. Сюди включають експорт товарів, міжнародні транспортні і теплокомунікаційні послуги, ремонт іноземних суден та інші.

Loading...

 
 

Цікаве