WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Бухгалтерський облік у цукровій галузі - Дипломна робота

Бухгалтерський облік у цукровій галузі - Дипломна робота

Друга група: до витрат виробництва і обігу віднесені витрати, які повинні бути покриті джерелами, відображеними в пасиві балансу (спеціальні фонди і засоби цільового призначення, ремонтні фонди і ін.). Станом на кінець звітного періоду завищується величина залишків резерву, який утворюється за рахунок основної діяльності.

Третя група. В витрати виробництва і обігу включені витрати, які належать до відшкодування за рахунок прибутку.

Облік витрат на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг), які включаються в собівартість продукції (робіт, послуг) ґрунтуються на первинних документах, які складаються у встановленому порядку і якими оформляють всі операції по виробництву і випуску продукції (робіт, послуг).

Первинні документи, в тому числі і на паперових носіях, повинні містити наступні обов'язкові реквізити: назва документу (форма), код фірми, дата складання, зміст господарської операції: виміри господарської операції (в кількісному і вартісному виразі); назву посадових осіб, відповідальним за господарську операцію і правильність її оформлення; особисті підписи та їх розшифровка.

При проведенні контролю виходять з того, що собівартість продукції є одним з оціночних показників, які визначають якість роботи підприємства. В ній відображаються результати всіх основних частин діяльності підприємства, в тому числі використання техніки, матеріальний і трудовик ресурсів. Величина собівартості продукції впливає на формування прибутку і рентабельність, розміри резервного і спеціального фондів.

При здійсненні контролю потрібно мати на увазі, що витрати групуються за такими елементами: матеріальні витрати (за вирахуванням вартості зворотних відходів); витрати на оплату праці; витрати на соціальні заходи; амортизація основних фондів та інші витрати.

Перевіряючи фактичні матеріальні витрати необхідно пам'ятати, що на їх величину впливають ціни на сировину, матеріали, паливо, покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати, тарифи на електроенергію, розмір транспортно-заготівельних витрат, ріст чи зниження витрат сировини, матеріалів, палива на одиницю окремих видів виробленої продукції. Слід орієнтуватися на договірні ціни.

Оскільки величина матеріальних витрат визначається встановленими на підприємстві нормами витрат, то потрібно встановити наскільки ці норми сировини і матеріалів відповідають рівню технічного стану і технології виробництва даних видів продукції. Для цього залучаються експерти.

У випадку росту матеріальних затрат необхідно визначити чи не викликаний цей ріст зміною якості сировини і матеріалів, недотриманням технології обробки сировини і матеріалів і ін.

Із затрат на матеріальні ресурси, які включаються у собівартість продукції, повинні виключатись залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, теплоносіїв і інших видів матеріальних ресурсів, які утворилися в процесі виробництва продукції, які втратили повністю чи частину споживчої якості вихідного продукту. Зворотні відходи оцінюються як по повній ціні, вихідного матеріального продукту, якщо вони реалізується на сторону для використання в якості повноцінного продукту, так і по зниженій ціні, якщо вони використовуються для виробництва, але з підвищеними затратами.

При цьому не відносяться до відходів залишки матеріальних продуктів, які згідно з встановленою технологією передаються в інші цехи, підрозділи в якості повноцінного продукту для виробництва інших видів продукції. Затрати на підготовку і освоєння виробництва нових видів продукції серійного і масового виробництва і технологічних процесів не відносяться на собівартість продукції і відшкодовуються за рахунок позабюджетних фондів фінансування галузевих і міжгалузевих науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт і заходів по освоєнню нових видів продукції.

Не відносяться до витрат освоєння нових підприємств, виробництва, цехів та агрегатів і відшкодовуються за рахунок засобів, направлених на капітальні вкладення, витрати: на індивідуальне оприбуткування окремих видів машин і механізмів; на шеф-монтаж, який здійснюється заводами - постачальниками; на утримання дирекції підприємства, яке будується; по усуненню недоробок в проектах і будівельно-монтажних роботах.

Контроль затрат, пов'язаних з управлінням виробництвом, враховує наступне:

- витрати на відрядження, пов'язані з виробничою діяльністю, і компенсації за використання для службових поїздок особистих легкових автомобілів відносяться на собівартість тільки в межах встановлених законодавством норм, а додаткові виплати за рішенням керівника підприємства понад норму відшкодування, передбачених законодавством, здійснюється за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства, представницькі витрати, пов'язані з комерційною діяльністю підприємства (витрати на проведення офіційного прийому представників інших підприємств, включаючи закордонні, на відвідування культурно-видовищних заходів, оплата послуг перекладачів, які не є в складі підприємства), або витрати по проведенню засідань правління і ревізійної комісії підприємства, включаються в собівартість в рамках затверджених правлінням кошторису на звітний рік, виходячи із встановлених законодавством норм і нормативів; при їх відсутності представницькі витрати здійснюються за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства. При цьому при перевірці слід звернути увагу на обґрунтованість виконаних розрахунків і наявність виправдних документів (рахунки, чеки і т.д.).

Оплата консультаційних, інформаційних і аудиторських послуг відносяться на собівартість. Витрати, пов'язані з ревізією фінансово-господарської і комерційної діяльності підприємства, яка проводиться за ініціативою одного з учасників (власника) цього підприємства, не включаються в собівартість продукції.

В статті "Витрати на оплату праці" відображають витрати на оплату праці основному виробничому персоналу виробництва, включаючи премії робітникам і службовцям, в тому числі компенсації по оплаті праці в зв'язку з підвищенням цін і індексацію доходів в межах норм, передбачений законодавством.

При контролі потрібно визначити причини росту чи зниження витрат по оплаті праці. Відхилення в затратах по оплаті праці виникають під дією зміни об'єму продукції, яка випускається, її структури і трудомісткості. В цей же час ріст заробітної плати може бути викликаний доплатами у вихідні дні, оплатою приписаних робіт; оплатою браку, допущеного не з вини робітників; оплатою простоїв і ін.

При проведенні контролю необхідно знати, що не всі виплати робітникам в грошовій і натуральній формах відносяться на собівартість продукції. До таких виплат відносяться, наприклад, премії, які виплачуються за рахунок засобів спеціального призначення і цільових призначень (надходжень); оплата додатково наданих по колективних договорах відпусток робітникам; оплата проїзду що місця роботи транспортом загального користування; цінові різниці по продукції, яка надається робітникам підприємства і ін.

Одним із основних завдань при дослідженні виробничої діяльності підприємств, собівартості виробленої ними продукції є виявлення резервів для збільшення випуску продукції, покращення її якості, зниження собівартості, освоєння і введення нових видів продукції. В першу чергу на підприємствах досліджуються показники ефективності виробництва, дотримання ритмічності роботи і норм використання сировини. Виробнича діяльність оцінюється також за обсягом реалізації продукції і виконанням договорів по загальній сумі доходів (рентабельності). Також вивчається система обліку й контролю, перевіряється бухгалтерська звітність на предмет її відповідності нормативним документам і фактичному стану справ на підприємстві.

Джерелами інформації для вивчення затрат на виробництві служать реєстри аналітичного і синтетичного обліку (журнали-ордери 10.1 с.-г., 10.2 с. г. , допоміжні відомості 10, 12, 14, 15 або машинограми, які її заміняють, аналітичне групування затрат за видами продукції, калькуляція важливих видів продукції, звіт по собівартості продукції).

При контролі виробничих підприємств необхідно провести інвентаризацію матеріалів, сировини, напівфабрикатів, готової продукції незавершеного виробництва, грошових засобів, основних засобів і малоцінних та швидкозношуваних предметів. Інвентаризацію цінностей бажано провести раптово й одночасно, оскільки рух цінностей на одному об'єкті (склад, цех, майстерня) впливає на інші об'єкти. Інформацію оформляють таким чином, щоб у списках показати фактичні залишки незавершеного виробництва, а також перерахунок їх по встановлених нормах витрат матеріалів, які списуються на виготовлення продукції.

Однією з найбільших ділянок контролю є вивчення руху сировини і матеріалів на складах, перевірка виробничих звітів про використання матеріалів і випуск готової продукції. При контролі показники, відображені в залишках порівнюють з прихідними і розхідними документами із записами в журналі-ордері. Спочатку виявляють чи проводиться реєстрація цих документів і перевіряють документи на закупівлю сировини, матеріалів, напівфабрикатів, здійснюють контроль за виданими дорученнями. Після цього уточнюють чи повністю були оприбутковані матеріальні цінності, співставляючи їх з документами постачальників. Поширеним методом перевірки достовірності здавальних накладних є метод співставлення їх з рапортами і іншими документами, в яких відображена оплата укладених заключних операцій по відпуску продукції.

Loading...

 
 

Цікаве