WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Діюча система оподаткування підприємств - Дипломна робота

Діюча система оподаткування підприємств - Дипломна робота

Відзначені деформації в ціні газу, що стали наслідком ігнорування в процесі ціноутворення важливих природних, економічних і технічних умов газовидобування і розподілу чистого доходу, наполегливо вимагають перегляду структури ціни газу і принципів її формування з урахуванням саме цих обставин. Треба вивчити теорію і практику формування виробничих затрат, а також обчислення чистого доходу і прибутку газовидобувних підприємств.

Основною проблемою є обґрунтування необхідності та порядку розрахунку диференціальної ренти. Як відомо, згідно з економічною теорією, ця рента характеризується такими елементами: по-перше, її джерелом слугує надлишкова додаткова вартість, створена більш продуктивною працею працівників підприємств, які перебувають у більш сприятливих природних умовах виробництва порівняно з підприємствами, "обділеними" природою; по-друге, причина сталості та постійності її одержання полягає в обмеженій кількості родовищ з кращими природними умовами видобування та в необхідності експлуатувати гірші родовища; по-третє, підставою для її привласнення державою слугує державна монополія на родовища корисних копалин як на об'єкт господарства; по-четверте, її величина визначається різницею між суспільною та індивідуальною цінами газовидобування.

Нині рентні платежі встановлюються на однаковому рівні - у вигляді стабільної суми в складі ціни реалізації продукції. Так, у 1997 році вони досягали 13,7 дол. США за 1000 куб.м природного газу, а в 1998році - відповідно, 4,3 дол. США (величина рентних відрахувань зменшилась, головним чином, у зв'язку із зростанням собівартості газу майже у 2 рази).

Всупереч подібній практиці, величина ренти повинна коренитися у виробничих умовах конкретного підприємства, а також залежати від природних і економічних особливостей. Звідси напрошуються два методологічних положення принципової важливості:

- рента (принаймні її частина) має бути особливою для кожного окремо взятого підприємства (а не єдиною для всіх), тобто диференціальною;

- необхідно розрізняти і розчленовувати диференціальну ренту на частину, що залежить від природних умов видобування (рента І), і частину, що залежить від так званої "економічної родючості родовища" (рента II).

Диференціальна рента II виникає як результат підвищеної (економічної) родючості родовищ газу, викликаної або додатковими капіталовкладеннями (виробничими затратами), більш ефективними порівняно з вкладеннями при найгірших природних умовах, або більш інтенсивною та результативною роботою трудового колективу, що і призводить до виробництва додаткового прибутку, який дорівнює різниці між фактичною ціною підприємства на реалізований газ і величиною суспільної ціни виробництва газу по підприємству. Ця рента привласнюється державою і дорівнює лише тій частині одержаного з економічних

причин додаткового прибутку, що відповідає її частці у загальній масі інвестицій, вкладених у родовище протягом попередніх років. Частина додаткового прибутку, пропорційна частці власних коштів підприємства, витрачених на розвиток виробництва, надходить у його розпорядження і використовується на технічне оснащення родовища. В Україні видобувне підприємство сплачує "абсолютну ренту", яка, згідно "теорії ренти" К.Маркса, не залежить від природного фактора, причиною її виникнення є монополія приватної власності на землю (надра), її величина визначається різницею між ринковою ціною видобутого з надр продукту і суспільною ціною його виробництва. У сучасних умовах гіпертрофоване "роздування" ціни газу порівняно із затратами на його видобування, транспортування і реалізацію не має коріння в особливостях виробничої сфери. Його причину слід шукати у сфері обігу, так як у видобувній галузі відсутня основна умова виникнення абсолютної ренти - утворення надлишку вартості (ціни продажу) газу над суспільною ціною його видобування, який зумовлюється нижчою озброєністю живої праці засобами виробництва в одному виробничому циклі.

Величина рентних платежів, які включаються до оптової ціни, не повинна перевищувати суми диференціальних рент І і II, величини яких, у свою чергу, визначені природними факторами і виробничими умовами (зараз перевищують утричі).

Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" при розрахунках з бюджетом (див. табл.) сплачує такі види податків та обов'язкових платежів :

- податок на прибуток підприємства;

- податок на додану вартість ;

- плата за воду ;

- збір за забруднення навколишнього середовища;

- плата за землю;

- податок з власників транспортних засобів;

- збір на обов'язкове соціальне страхування;

- збір на обов'язкове Державне пенсійне страхування;

- комунальний податок;

- готельний та курортний збори;

- плата за спецвикористання природних ресурсів;

- рентна плата за природний газ.

Податок на прибуток на підприємстві УМГ "Пиркарпаттрансгаз".

Цей податок введено в дію Законом України "Про оподаткування прибутку підприємства" від 22.05.1997 року.

Платниками податку є суб'єкти підприємницької діяльності, бюджетні організації в частині здійснення госпрозрахункової діяльності, банки (крім НБУ), які є юридичними особами, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами. Також, платниками такого податку є філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншій, ніж платник, територіальної громади.

Сума податку на прибуток філії за відповідний звітний період визначається розрахункове, виходячи із загальної суми податку, нарахованого платником податку, розділеного пропорційно питомій вазі суми валових витрат філії та амортизаційних відрахувань, нарахованих по основних фондах такого платника податку, які розташовані за місцезнаходженням філії, у загальній сумі валових витрат та амортизаційних відрахувань цього платника податку.

Ставка податку на прибуток становить 30%, об'єкт оподаткування - прибуток підприємства. Необхідно зазначити, що якщо платник податку має збитки, дозволяється зменшення оподаткованого прибутку на суму збитків.

Особливість цього податку в західних державах полягає в тому, що вони, з одного боку, стабілізують економіку на рівні всієї країни, а з другого - регулюють ефективність діяльності окремого підприємства. Ця група податків значно більше, ніж будь-яка інша, переобтяжена завданнями нефіскального характеру. Прибуткові податки - це головні "делегати" держави в господарській системі. Вони впливають на прибутковість господарювання, загальну ефективність економіки, реальні грошові доходи населення. Вони ж використовуються, як коригувальний фіскальний інструмент антимонополістичної політики та засіб стимулювання капіталоутворень і капіталовкладень. Прибуток визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат і амортизації.

Сукупний валовий доход підприємства у 2000 році склав 828073,1 тис. грн (за наростаючим підсумком з початку звітного року), у 2001 році-755665,6 тис. грн., що на 72407,5 тис. грн. менше, ніж у 2000 році. Основними видами доходів є:

-доходи від продажу товарів (робіт, послуг);

-доходи від операцій з цінними паперами, валютними цінностями та борговими зобов'язаннями;

-доходи від операцій з основними фондами, нематеріальними активами та капітальний доход, пов'язаний з видобутком корисних копалин ;

-доходи від здійснення операцій лізингу ;

-інші види доходів.

Необхідно також зазначити, що у 2000 році (4-й квартал) підприємству була надана безповоротна фінансова допомога на суму 2024,7 тис. грн.

Загальна сума валових витрат у 2000 році склала 573429,8 тис. грн., у 2001 році - 471901,7 тис. грн., що на 101528,1 тис. грн. менше, ніж у попередньому році. Основну питому вагу у витратній частині займають витрати, пов'язані з придбанням матеріальних активів, виконанням робіт, наданням послуг для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Амортизаційні відрахування у 2000 році склали 42891,3 тис. грн., у 2001-на 13969,9 тис. грн. більше (тобто 56861,2 тис. грн.). Прибуток, що підлягає оподаткуванню за ставкою 30% до перенесення збитків на наступні податкові квартали, склав:

-у 2000 році-211752,0 тис. грн.;

-у 2001 році-226902,7 тис. грн. .

Сума податку, що підлягає нарахуванню за особовим рахунком платника, розраховують так:

1) обчислюють 30% від суми прибутку, що підлягає оподаткуванню;

2) за рахунок зниження амортизації-в результаті отримаємо податкове зобов'язання;

3) від суми податкового зобов'язання віднімають суму зменшення нарахованого податку. Результат - податок, який повинно сплатити підприємство до Державного та місцевого бюджетів.

2000 рік:

30% від 211752,0 - 63525,6 тис. грн.;

6525,6 - 2144,1 = 61381,5 тис. грн.;

Loading...

 
 

Цікаве