WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Діюча система оподаткування підприємств - Дипломна робота

Діюча система оподаткування підприємств - Дипломна робота

Від підрядної діяльності одержано прибуток за 2001 рік в сумі 238,0тис.грн. що на 208,1тис.грн. більше, ніж у минулому році.

Одержано збитки від тепличного господарства на суму 638,6 тис.грн., що на 355,4 тис.грн. більше, ніж в 2000 році.

Також, було одержано збитки по базі відпочинку "Карпати" за 2000 рік на суму 568,9 тис.грн..

За результатами фінансово-господарської діяльності в 2000 році ДП "Прикарпаттрансгаз" отримало валового прибутку на суму 204520,0 тис.грн., належна до сплати в бюджет сума податку на прибуток склала 63614,7 тис.грн..

Підприємство здійснило відрахування у фонди по основних напрямках:

1) На виробничий розвиток звітного року використано прибутку на суму 103797,7 тис. грн., минулих років - на суму 25186,0 тис. грн.:

- на фінансування капітального будівництва - 17259,8 тис. грн.;

- на капітальний ремонт основних фондів, вартість якого пішла на збільшення цих фондів - 7926,2 тис. грн..

2) На соціальний розвиток використано прибутку на суму 10044 тис. грн..

На заохочення - 8659,3 тис. грн..

Нерозподілений прибуток за звітний період склав 5137,8 тис. грн., капітальне будівництво фінансувалося за рахунок прибутку (94034,0 тис. грн.), коштів інших організацій (476,5 тис. грн.), бюджетних коштів (3479,5 тис. грн.) та прибутку минулих років (17259,8 тис. грн.).

ДП "Прикарпаттрансгаз" в 2000 році здійснював транспортування, постачання та реалізацію газу споживачам, видобуток та зберігання газу в підземних сховищах.

Оплата здійснювалась взаємозаліками, валютними та грошовими коштами, за вексельною формою розрахунків. Так, за транзит російського газу поступило грошовими коштами лише 5%, а 95%- бартером або переуступками боргу. Саме така форма розрахунків призвела до зростання заборгованості перед бюджетом і кредиторами підприємства. Станом на 01.01.00 року недоїмка до бюджету склала 48263,2 тис. грн., в тому числі:

- по податку на прибуток до місцевого бюджету- 11609,2 тис. грн.;

- по податку на прибуток до Державного бюджету- 1463,8 тис. грн.;

- по ПДВ - 15447,5 тис. грн.;

- по різниці в ціні на газ - 2424,2 тис. грн.;

- по рентній платі за газ- 1182,7 тис. грн.;

- по відрахуваннях за геологорозвідувальні роботи - 2416,8 тис. грн.;

- по інших платежах-1117,7 тис. грн.;

по економічних санкціях-12601,3 тис. грн..

Для покращення фінансово-господарської діяльності та фінансового стану підприємства необхідно:

1) вжити дійових заходів на зменшення дебіторської заборгованості, використовуючи важелі економічного та правового впливу;

2) під час проведення розрахунків за надані послуги і спожитий газ не допускати уступок на вимоги по переведенню боргу, оскільки це не призводить до покращення фінансового стану підприємства. Робота як комплексних, так і тематичних перевірок була направлена на вивчення "вузьких місць" фінансово-господарської діяльності підвідомчих організацій, а також по популяризації позитивних результатів діяльності інших підрозділів. Особлива увага була приділена своєчасності і повноті розрахунків з бюджетом, правильності витрачання коштів згідно цільового призначення, дотриманню встановленого банком ліміту залишку грошових коштів в касах підрозділів, стану дебіторської та кредиторської заборгованості, термінам їх виникнення, а також проведення відповідної роботи по встановленню претензій до недобросовісних платників.

Видані відповідні накази і розроблені заходи, спрямовані на ліквідацію виявлених порушень і недоліків, на покращення роботи кожного з підрозділів підприємства.

Згідно Положення про, порядок нарахування сплати до Державного бюджету України рентної плати за природний газ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 лютого 1998 року №39, внесення такої плати до бюджету здійснюється, виходячи із обсягів реалізованого газу власного видобутку. Рентну плату можуть вносити безпосередньо філії нафтогазодобувних підприємств та інші відокремлені підрозділи, які мають поточні рахунки. Сума плати визначається, виходячи з фактично оплачених споживачами об'ємів газу і ставок рентної плати. Якщо газ добувається на родовищах з виснаженими запасами - суму плати визначають, залежно від обсягів видобутої сировини (в межах тих базових об'ємів, які враховуються в щомісячних розрахунках і визначаються як 1/12 річних базових об'ємів, затверджених Кабінетом Міністрів України).

Рентна плата вноситься до Державного бюджету щодекадне авансовими платежами, виходячи із фактично оплаченого споживачами природного газу за минулу декаду, 15 і 25 числа поточного місяця – власне, за першу і другу декаду, 5-того числа наступного місяця - за решту днів звітного місяця. В розрахунок по рентній платі за природний газ, що добувається на території України, також включаються його об'єми, відпущені за товарообмінними (бартерними) операціями. Платники зобов'язані представляти податковим органам за своїм місцезнаходженням розрахунки по рентній платі за нафту і природний газ (окремо) щомісячно до 20-го числа місяця, наступного за звітним. Кінцева сплата в Державний бюджет сум рентної плати проводиться платником до 25-го числа місяця, наступного за звітним. Суми рентної плати, що не були внесені у встановлений строк, сплачуються до бюджету з нарахуванням пені, яка, згідно статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про стягнення не внесених в строк податків і неподаткових платежів" від 21 січня 1993 року №8-93, нараховується із суми недоїмки з розрахунку 120% річної облікової ставки НБУ від суми недоплати, розрахованої за кожний день прострочки платежу, починаючи з наступного дня після настання строку оплати і по день оплати включно.

В Україні в ціні реалізації газу затрати на його видобування і транспортування разом з прибутком підприємств займають менш як 50%. Решта - це усілякі вилучення до держбюджету, причому значна їх частина (особливо рентні та близькі до них за економічною природою платежі) не мають переконливих тлумачень. Принципова відмінність ціноутворення в газовидобуванні від практики інших галузей промисловості полягає у визначальному впливі на внутрішню ціну природного газу та її структуру трьох факторів - рівня світової ціни на імпортований газ, великих рентних платежів державі за видобування газу та штучного заниження поточних виробничих витрат шляхом покриття їх частини за рахунок прибутку підприємства.

Насамперед, надмірно високою є рентабельність газовидобування (відношення прибутку до виробничих затрат) - 256%. У 1997 році по газовій промисловості вона становила 110 %, що є значно вищим від рентабельності продукції по промисловості в цілому (5,7%). Неважко здогадатися, що в основі цих відмінностей не лежать ні природні, ні організаційно-економічні, ні технічні умови виробництва, ні якість роботи трудових колективів, ні її інтенсивність. Вирішальною мірою такі відмінності зумовлені особливостями обліку поточних затрат у газовидобуванні, які ведуть до їх заниження і штучного "розбухання" валового прибутку підприємств.

Ще один недолік ціноутворення - встановлення внутрішньої ціни реалізації (для вітчизняних споживачів) на рівні ціни імпортованого газу (з урахуванням транспортного тарифу). Інакше кажучи, рівень ціни газу визначається не за витратами виробництва і незалежно від співвідношення попиту і пропозиції в умовах вільної конкуренції (як у ринковій економіці): у нас він відповідає надмірно високій ціні імпортованого з Росії газу. Тому після визначення собівартості газовидобування, встановлення валового прибутку (за надто великим нормативом рентабельності), сплати транспортного тарифу, вилучення до бюджету ПДВ і рентних платежів за затвердженими нормативами між цією сумою і ціною реалізації газу все одно утворюється чималий "зазор" (24% від обсягу його реалізації), який під назвою "відрахування різниці в цінах на газ до бюджету" привласнюється державою.

Економічна природа двох елементів ціни - "рентних платежів" і "відрахувань різниці в цінах" - збігається або є дуже близькою. В обох випадках це частина ціни товару, яку вилучає держава за правом власника природного ресурсу, тобто, по суті, це різновид ренти. Відмінності спостерігаються тільки в методі обрахунку: "рентні платежі" нараховуються за спеціальними, заздалегідь встановленими нормативами, тоді як "відрахування різниці в ціні" - величина мінлива і слабо передбачувана, залежна від верхньої межі ціни імпорту, собівартості продукції і прибутку підприємства.

Loading...

 
 

Цікаве