WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Діюча система оподаткування підприємств - Дипломна робота

Діюча система оподаткування підприємств - Дипломна робота

До інших елементів системи оподаткування у Франції належать професійний податок, соціальні внески, податки на солідарну відповідальність майном та інші.

Більшість країн Європейського союзу (12 із 15) — унітарні країни. Організація територіальних органів структуризована досить контрастно. Так, дві країни характеризуються однорівневою територіальною структурою — це комуни. Шість країн мають дворівневу структуру: Данія, Португалія, Греція (до 1994 року мала тільки один рівень), Швеція (губернії і комуни), Нідерланди, Об'єднане Королівство. Чотири країни мають трирівневу територіальну структуру: Іспанія, Франція, Ірландія, Італія.

Як вже зазначалося, Франція має трирівневу територіальну організацію: комуни (36559), департаменти (96), регіони (22). Один із регіонів — Корсика — має власний статут. Децентралізація у Франції набула поширення із прийняттям у березні 1982 року закону "Про права і свободи комун, департаментів, регіонів". Французькі комуни, як правило, незначних розмірів і з невеликою кількістю населення, що засвідчують дані таблиці 6.

Таблиця 6

Розподіл комун в Франції за розмірами [23, с.77]

Число жителів

Число комун

У%

Менше 5000

34820

95,2

Від 5000 до 10000

898

2,5

Від 10000 до 50000

738

2,0

Від 50000 до 100000

67

0,2

Більше 100000

36

0,1

Всього

36559

100

Вагомим інструментом впливу на розвиток економіки регіону є фіскальна політика місцевих органів самоврядування, які мають право встановлювати місцеві податки і збори, надавати пільги із сплати податків, що надходять до місцевих бюджетів. Фіскальна політика у багатьох країнах — важливий інструмент впливу на розміщення продуктивних сил, на розвиток відсталих територій, залучення інвестицій, впровадження нових технологій. Поряд із зростанням ролі місцевих податків (про це свідчать дані рис. 2), доцільно поширити їх використання у ролі інструмента регулювання господарських процесів у регіоні — місцеве податкове регулювання може стимулювати розвиток корпоративних підприємств, які сприяють економічному розвиткові регіону.

Податкові надходження у Франції розподіляються між двома основними ланками: державним бюджетом та місцевим бюджетом. Джерела податкових надходжень до бюджетів місцевих органів самоврядування Франції різняться залежно від територіальних одиниць, проте найвживаніші місцеві податки представлені в таблиці 4. На сьогодні фінансова діяльність органів місцевого самоврядування Франції характеризується помірним зростанням податкових ставок, зменшенням заборгованості й зростанням витрат на управління. Безумовно, місцеві органи самоврядування мають певну автономію у вирішенні фінансових питань, проте цим т діяльність не обмежується, вони дедалі частіше порушують тему посилення децентралізації. У Франції внаслідок децентралізації регіонам і департаментам було надано нові компетенції у сфері соціальної допомоги, дорожнього господарства і управління навчальними закладами. З 1993 року по 1996 рік спостерігалося зниження інвестиційних витрат, проте вже в 1997 році воно зупинилося, а в 1998-му мало місце зростання. Щодо функціональних витрат, то на них у 2000 році припадало близько четвертої частини всіх видатків.

Розширення міжнародного співробітництва, переміщення капіталу, товарів, послуг неминуче породжують багатомірність (подвійність) оподаткування. Подвійне оподаткування корпорацій характеризує таку ситуацію, коли відбувається як горизонтальне, так і вертикальне накладання одних податків на інші, а це неминуче супроводжується негативними економічними наслідками. За умови зміцнення міжнародного економічного співробітництва та глобалізації економіки розв'язання проблеми подвійного оподаткування стає складовою міждержавної фіскальної координації.

Діаграма .1. Частка місцевих податків у ВВП в кражах — членах ЄС y-2001 році (%) [23, с.78]

Більшість країн розв'язують проблеми подвійного оподаткування корпорацій шляхом укладання міжнародних податкових угод, які не тільки дають змогу уникнути подвійного оподаткування, а й забезпечують захист вітчизняних суб'єктів господарювання, що проводять зовнішньоекономічні операції, викриття фіскальних злочинів у країні. Серед країн — членів ЄС Франція посідає друге місце після Великобританії за кількістю укладених податкових угод, що засвідчує масштабність її інтеграції в міжнародні відносини. До регіонів, які викликають у Франції найбільший інтерес, належать розвинуті країни Європи, США, Японія. Далі йдуть країни Азії та Африки. Практично не викликають зацікавленості країни Центральної та Східної Європи.

Враховуючи те, що Японія є унітарною державою, податкова система тут є дворівневою, тобто є загальнодержавні і місцеві податки.

Система оподаткування, яка діє сьогодні була створена в результаті податкової реформи проведеної в квітні 1989 р. До особливостей проведення реформи можна віднести побудову діючої системи вирівнювання оподаткування процесів отримання доходів та процесів споживання. Поступове збільшування частки товарів споживчого характеру сприяє цьому.

Характеризуючи податкову систему , можна відмітити, що вона носить централізований характер, оскільки 2/3 доходів зведеного бюджету припадає на поступлення загальнодержавних податків. Місцеві бюджети формуються в основному за рахунок відрахувань від загальнодержавних податків. Загальнодержавні податки включають в себе 25 обов'язкових платежів, що надходять до бюджетів різних рівнів. Є велика кількість місцевих податків, проте виділяють 30 базових місцевих податків.

Проте, не дивлячись на різноманіття податків, їх групують в З основні групи:

1. Прямі податки прибуткової групи.

2. Майнові податки.

3. Споживчі податки (прямі і непрямі).

Виключенням з цієї класифікації є окремі місцеві податки:

1. Підприємницький податок нараховується на прибуток, що оподатковується та стягується по трьох ставках, величина кожної з них може дещо відрізнятись в залежності від префектури. Так для Токіо він встановлений в межах від 6 до 12,6 % прибутку в залежності від статутного капіталу компанії та величини самого прибутку.

2. Корпоративний муніципальний податок представляє собою сукупність 2 податків: префектурного і міського, або (як у випадку з Токіо) міського і районного. Податкові ставки можуть відрізнятись в залежності від місця, але максимальна ставка для префектурного (для Токіо - міського) податку - 6 %, міського (районного) - 4,7 % (розраховується від суми загальнодержавного податку).

3. Вирівнювальний податок представляє собою суму, що підлягає сплаті і яка є фіксованою, величина якої (від 50 тис. до 3750 тис. єн) визначається по відповідній таблиці, залежить від розміру капіталу юридичної особи та числа працюючих на ньому і розподіляється між містом і префектурою у відношенні 4 до 1.

Таким чином, максимально можливий розмір всіх прямих податків, які повинно сплачувати підприємство в 1990 р. може скласти менше 58 % від об'єму річного прибутку, не враховуючи сплати фіксованої суми вирівнюваного податку.

Очікується, що ефективна ставка всіх видів корпоративних податків у сукупності складає біля 51,6 % (у 1990 р. фінансовому році -48,9 % проти 31,6 % в США, 24,3 % у Великобританії).

У зв'язку із інтернаціоналізацією господарства, ростом міжнародного поділу праці, розподілом транснаціональних монополій, зміною структури міжнародної торгівлі роль митних зборів як джерела доходів після П світової війни постійно зменшується. Рівень митних зборів на більшість сільськогосподарських товарів в Японії до середини 80-х років складала 20 % і більше.

Місцеве оподаткування є складовою частиною системи оподаткування розвинутих країн. Вся система фінансування виробничої і соціальної сфери, підготовка і перепідготовка кадрів, комунальне житлово-побутове обслуговування здійснюється через місцеві органи влади.

Соціальне забезпечення включає різні види грошових виплат (пенсій, допомог, та ін.) і надання пільгових послуг непрацеспроможним і безробітним. В залежності від джерел фінансування соціальне забезпечення поділяється на соціальне страхування - забезпечення непрацездатних за рахунок бюджетних коштів і на виробниче страхування - за рахунок коштів, фондів, створених на виробництвах для виплати пенсій.

Корпоративний податок чи податок на прибуток компаній в Великобританії був введений в 1965р. Цей податок замінив раніше діючу систему оподаткування юридичних осіб, яка полягала в обкладанні компаній нарівні з фізичними особами і крім того стягувався 15 %-ний податок на прибуток.

Loading...

 
 

Цікаве