WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Бухгалтерський облік розрахункових операцій в комерційних банках України - Дипломна робота

Бухгалтерський облік розрахункових операцій в комерційних банках України - Дипломна робота

З огляду на це цікавою є інформація про кількість банкоматів і РОS терміналів в Україні та державах Європи і тенденції їх поширення (Таблиця 3)

Таблиця ілюструє наявність широкої інфраструктури, що забезпечує поширення використання карткових технологій у країнах Євросоюзу.

Щодо впровадження карток, то Україна перебуває у сприятливих умовах, оскільки мас можливість. здійснити стрибок від готівкових розрахунків до розрахунків електронними грошима та картками, минаючи чекову форму розрахунків. Слід зазначити, що на сьогодні український фінансовий ринок розрахункових чеків (у гривнях) вимагає по суті нового створення, оскільки внаслідок корінної реорганізації банківської й економічної системи України суб'єкти підприємницької діяльності практично втратили досвід роботи з чеками, і вкладення коштів у його відновлення та створення інфраструктури видається неефективним.

Таблиця 4

Кількість банкоматів (АТМ) і касових терміналів (РОS) в Україні та державах Європи і тенденції їх поширення

Країна

Кількість АТМ

Зростання за 1995-2000 рр., %

Кількість РОS

Зростання за 1995-2000рр.,%

Бельгія

5007

17,1

85727

8,4

Франція

27077

8,9

560000

1,6

Німеччина

41397

7,7

162794

52,4

Італія

25644

8,8

281023

35,2

Нідерланди

6401

8,0

120417

28,1

Великобританія

23200

5,4

530000

2,4

Україна

275

25,0

4423

35,0

Незважаючи на розвиток карткових технологій в Україні, спектр послуг, що надається більшістю банків індивідуальним клієнтам, залишається вузьким. Проте за відсутності високодохідних спекулятивних операцій основною проблемою для банків став пошук нових джерел доходів, а отже, вони в будь-якому разі будуть змушені повернутися до надання масових послуг індивідуальним клієнтам та малому бізнесу. Необхідність обслуговування великої кількості індивідуальних клієнтів і підприємств малого бізнесу загострить проблему масштабу пов'язаних із цим витрат, оскільки сучасний динамічний і високо конкурентний банківський бізнес диктує як необхідність зниження собівартості банківських послуг, так і підвищення їх номенклатури та якості. Розв'язанню цієї проблеми сприяє впровадження послуг дистанційного банківського обслуговування — послуг, які надаються за порогом банку. Склад таких послуг визначається складом їх споживачів:

— для клієнтів банку — юридичних осіб, у тому числі корпоративних VІР-клієнтів -— класичний "клієнт-банк";

для клієнтів банку — фізичних осіб та юридичних осіб — комп'ютерна телефонія, що передбачає як інформаційне, так і повноцінне платіжно-розрахункове обслуговування;

для клієнтів банку — фізичних та юридичних осіб — "Інтернет — банк — клієнт";

— для банків-кореспондентів і підрозділів банку (філій, відділень, агентств, обмінних пунктів) — банківська розрахункова система.

Будь-який універсальний банк у процесі свого розвитку так чи інакше буде намагатись охопити весь спектр дистанційного банківського обслуговування (рисунок 6).

Якщо системи "клієнт —банк" уже впроваджуються. Частково порядок їх застосування визначено в Інструкції НБУ. "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", то Інтернет — банк — клієнт та комп'ютерна телефонія є достатньо новими напрямами і їхня нормативно-правова база поки що не визначена.

Проте центри телефонних дзвінків (комп'ютерна телефонія) стають важливим каналом маркетингу та сервісу для багатьох банків і розвиватимуться разом із поширенням електронної комерції. Підготовленість персоналу, доступність інструментів і собівартість операцій визначають ефективність центру телефонних дзвінків. Банк, який забезпечить найкращий зв'язок представників служби підтримки клієнтів із інформацією про клієнтів та інструментами вирішення проблеми, матиме явну конкурентну перевагу.

Персонал, що безпосередньо контактує з клієнтами, повинен швидко отримувати всі дані про них, а отже, представники банку потребують можливості заглибитися в деталі в міру взаємодії з клієнтом, що телефонує, аби запропонувати найкращу комбінацію продуктів і послуг; відповіді клієнтам повідомляються факсом чи електронною поштою того самого дня. Для зменшення вартості це має здійснюватися автоматично.

Що стосується сервісу "Інтернет — банк — клієнт", виконання грошових зобов'язань з використанням мережі Інтернет може здійснюватись такими способами.

Шляхом доступу до рахунку та переказу коштів через банківський рахунок. Цей спосіб частково регулюється вимогами Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", щодо здійснення розрахунків із застосуванням систем "клієнт — банк"; постановою Правління НБУ "Про затвердження Правил організації захисту електронних документів" у частині передачі повідомлень між банками. через СЕП. Для повнішого врегулювання цього питання в проекті Закону України "Про переказ", над яким зараз працює Національний банк України, визначені поняття електронного цифрового підпису (ЕЦП) та визнання юридичної сили платіжних документів підписаних електронним цифровим підписом, можливість використання для створення ЕЦП програмно-технічних та інших засобів, обов'язковість ведення електронних архівів протягом строків, установлених діючим законодавством тощо.

Використання платіжних карток і передплачених платіжних карток ("електронних гаманців") регулюється Положенням про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням (затверджене постановою Правління НБУ № 479 від 24.09.1999). Воно визначає платіжну картку як ідентифікаційний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки, що містить обов'язкові реквізити, визначені платіжною організацією, які

Система дистанційного обслуговування

Підсистема клієнт - банк

Підсистема Інтернет - клієнт

Комп'ютерна телефонія

Транспортні шлюзи

Інтернет - інформ-сервіс

Голосова плата

Робочі станції

Інтернет

Міські та сотові телефони, факси

Інтернет броузер клієнта

Рис. 6. Система дистанційного банківського обслуговування.

ідентифікують платіжну систему та його емітента , представляє картку як засіб для складання розрахункових документів, що підлягають оплаті за рахунок клієнта, та дозволяє використовувати її в рамках технологічної схеми електронної комерції (п. 4.1 "Операції із застосуванням платіжних карток"). Платіжні картки можуть застосовуватись для здійснення операцій як фізичними, так і юридичними особами.

Згідно з цим Положенням платіжна організація має розробити Положення про внутрішню платіжну систему, що визначало б правила її діяльності. Це Положення має визначити організаційну структуру платіжної системи, умови членства, порядок вступу та виходу із системи, опис платіжних засобів, правила виконання розрахунків за операціями з цими платіжними засобами, управління ризиками та безпекою в системі, порядок вирішення спорів та інше, визначене платіжною організацією. Положення про внутрішню платіжну систему має бути узгоджене платіжною організацією цієї платіжної системи з Національним банком України. Тобто банки можуть самостійно встановлювати вимоги до функціонування систем електронної комерції у внутрішніх платіжних системах, проте це питання вимагає доопрацювання.

Важливою проблемою при впровадженні електронної комерції є система забезпечення Інтернет-продавцем своїх зобов'язань з поставки товару, надання послуги покупцю (отримувачу послуги), тобто слід вести мову про систему контролю, яка даватиме змогу користувачу системи електронної комерції з'ясовувати чи був поставлений товар (надана послуга).

На жаль, системи електронної комерції переважно орієнтовані на забезпечення переказу грошових коштів, тоді як механізм підтвердження поставки товару відсутній. На нашу думку, при розробці даного механізму може бути використаний принцип, що застосовується в документарних акредитивах: надання документів, які свідчать про поставку товару, складених особою відмінною від продавця. Отже, повноцінне функціонування системи контролю за поставкою стане можливим тільки після включення в систему електронної комерції не тільки продавця, а й підприємств зв'язку, транспортних та інших організацій.

Loading...

 
 

Цікаве