WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Бухгалтерський облік активних операцій комерційних банків - Дипломна робота

Бухгалтерський облік активних операцій комерційних банків - Дипломна робота

Четвертий етап - ведуться переговори з клієнтом про умови кредитної угоди. Пропозиції кредитного інспектора банку можуть зовсім не співпадати з умовами кредиту, що містились у заявці клієнта, тому необхідно вишукувати компромісне рішення. На Кредитній раді кредитний інспектор аргументує корисність і прибутковість угоди. Рішення на видачу конкретного кредиту оформляється протоколом Кредитної Ради.

Кредитний договір є основним розгорнутим юридичним документом, що підтверджує права та обов'язки як банку так і клієнта. Крім цього дуже важливим документом є строкове зобов'язання, за яким банк може вимагати погашення боргу і відсотків за ним, тому що в ньому позичальник вказує конкретну дату погашення. В кредитній справі повинні зберігатись ще гарантійний лист або договір застави майна, що гарантує забезпечення кредиту, та фінансове - економічна інформація (баланси, звіти).

Завершальні етапи кредитування характерні тим, що банк здійснює контролюючі функції, перевіряє цільове використання позики, вирішує всі питання при несвоєчасному поверненні кредиту тощо.

2.1.3.Управління кредитним портфелем банку

Кожний комерційний банк повинен дотримуватись збалансованості між обережністю і ризикованістю в кредитній політиці, враховуючи прямо пропорційну залежність між доходами і ризиками банківських операцій.

Контроль за виконанням умов кредитного договору повинен здійснюватись протягом усього процесу кредитування і перші ознаки того, що кредит попадає, в небезпечну зону, такі:

• зниження нормованих витрат у позичальника;

• збільшення реалізації в кредит;

• збільшення дебіторської заборгованості;

• падіння доходів;

• низький рівень грошових статей балансу;

• збільшення складських запасів;

• падіння реалізації;

• незвично висока виплата дивідентів.

Якщо не вжити заходів з боку банку щодо погашення цього кредиту, заявляються ознаки, що вказують на дійсну небезпеку:

• порушення термінів погашення боргу і відсотків за ним, або неплатежі взагалі;

• позичальник вимагає продовження терміну погашення кредиту;

• позичальник із запізненям подає фінансову звітність або перестає

контактувати з банком.

Примусове стягнення з позичальника боргу і відсотків за ним закладені в кредитному договорі, договорах застави, поручительства, гарантії.

На кредитну політику банку впливають також зовнішні фактори, ринкова кон'юнктура.

Формуючи кредитний портфель, банк використовує такі принципи управління:

• враховує зміни ринку з моменту видачі кредиту і вплив на кредитну справу;

• виявляє вплив продукції позичальника на ринок;

• виявляє зміну ціни реалізації продукції позичальника і його конкурентів;

• виявляє, чи позичальник, не змінив власних постачальників, чи не змінилась команда менеджерів і головних спеціалістів у позичальника, його стиль управління;

• порівнює обсяг реалізації продукції позичальника, рівень

рентабельності.

Банки, для здійснення відповідного аналізу, використовують матеріали кредитного досьє позичальника, дані аудиторських перевірок, а також відвідують підприємства на місцях з метою перевірки складських запасів, кількості персоналу, оцінки заставного майна.

2.2.1нвестиційна діяльність банку 2.2.1.СуТь і мета банківських інвестицій

В Україні діє закон "Про інвестиційну діяльність', що визначає правові, економічні і соціальні умови цього процесу, забезпечує рівний захист прав, інтересів і майна суб'єктів інвестиційної діяльності незалежно від форм власності. Цей закон визначає інвестиції, як всі різновиди майнових і

інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької і інших видів діяльності, в результаті якої утвориться зиск (прибуток) або досягається соціальний ефект.

В банківській практиці під інвестиціями розуміють засоби банків, вкладені в цінні папери підприємств, організацій, установ різноманітних форм власності на порівняно тривалий період часу.

Сукупність цінних паперів, придбаних банком в ході активних операцій, складає його інвестиційний портфель. В цю сукупність входять зобов'язання, що мають обіг на ринку у вигляді акцій, облігацій і векселів. Цінні папери можуть бути об'єктом банківських інвестицій, якщо вони:

• мають обіг на ринку цінних паперів;

• служать борговими зобов'язаннями. Основною метою банків, як інвесторів, є забезпечення заощадження засобів, тобто небезпека вкладень, прибутковість банківських інвестицій, їхня ліквідність і зростання. Під безпекою розуміється незалежність вкладень від потрясінь на фондовому ринку і стабільність отримання прибутку. Найбільш небезпечними вважаються вкладення в облігації державних позик, що забезпечуються всією економічною потужністю і платоспроможністю держави.

Якщо банк є більше зацікавлений в прибутковості ціних паперів, тобто зацікавлений в прибутковості цінних паперів, тобто в отриманні максимально можливих дивідендів по акціях і відсотків по боргових зобов'язаннях, то йому, прийдеться пожертвувати безпекою, оскільки вважається, що більш прибутковими є цінні папери акціонерних товариств з низьким інвестиційним рейтингом. Однак це не означає, що менш надійні цінні папери, мають підвищену дохідність. Прибутковість залежить і від інших факторів. Оптимальне поєднання безпеки і прибутковості досягається ретельною і періодичною перевіркою і підбором цінних паперів.

Ліквідність цінних паперів означає, що при певній ціні завжди знайдуться покупці, що придбають дані цінні папери.

Особливу увагу комерційні банки приділяють якості цінних паперів при їхній покупці, хоча надійного засобу визначення захисту вкладених коштів на тривалий період не має, бо інколи мають місце ситуації, що не можна передбачити.

Отже, коли визначена мета інвестування, необхідно вибрати цінні папери, що відповідають цій меті. Для цього спочатку проводять галузевий аналіз, відбір галузей, діяльність яких за певний період дасть найкращі результати. За допомогою такої оцінки прогнозують перспективи розвитку галузі, роблять висновки про взаємозв'язок обсягу продажу, прибутку, рівня цін, і інше. Після цього виконують аналіз фінансової звітності і порівнюють результати за ряд років в процентному і вартісному вираженні. Основними показниками, що розглядаються при такому аналізі, є обсяг продажу і

загальний виторг, балансовий прибуток, чистий прибуток, ставка податку, розподіл активів, тощо.

Основними цінними паперами у відповідності із законом України "Про цінні папери і фондову біржу" є акції і облігації, інші - похідні від неї.

Акція - це цінний папір без встановленого терміну погашення, який свідчить про внесення певного паю в капітал акціонерного товариства, підтверджуючий членство в цьому товаристві і право її володаря на отримання частини прибутку у вигляді дивідендів, а також на участь в розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.Нині банкам дозволено створювати дочірні підприємства, яким вони можуть передавати частину своїх функцій. Так, деякі банки передають свої операції по оренді обладнання дочірнім лізинговим компаніям.

Дуже вигідно банку бути засновником страхового акціонерного товариства, що буде страхувати клієнтів цього банку, що забезпечило б повернення виданих кредитів. Банк також може придбати акції товарних і фондових бірж, якщо вони створені у формі акціонерного товариства. Це дає банкам членство на біржі, де вони можуть проводити біржові операції від свого імені або по дорученню своїх клієнтів.

Вкладення в облігації (свідоцтва про внесення їхнім власником грошових коштів і підтверджуючі зобов'язання виплати йому номінальної вартості цього цінного паперу в передбачений в ньому термін з виплатою фіксованого відсотка) є менш ризикованими у порівнянні з вкладеннями в акції.

Найнадійнішими і безпечними на фондовому ринку вважаються державні боргові зобов'язання. В Україні сьогодні тяжко гарантувати ліквідність урядових позик через економічну нестабільність і хронічний дефіцит державного бюджету.

Активні операції комерційних банків включають також облік і дисконт векселів. Вексель являє собою цінний папір, що свідчить про безумовне грошове зобов'язання векселедавця оплатити після настання терміну певну суму грошей власнику векселю (векселедержателю).

Якщо векселедержатель зацікавлений в достроковому поверненні засобів - він може продати боргове зобов'язання комерційному банку. Вексель передається банку за наявності повного передавального напису -індосаменту, що означає перехід права отримання платежу по борговому зобов'язанню до банку.

Головною умовою прийняття векселів до обліку в комерційному банку є ліквідність векселя, що визначається надійністю платника по векселю і терміном погашення боргового зобов'язання.

Loading...

 
 

Цікаве