WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Бухгалтерський облік активних операцій комерційних банків - Дипломна робота

Бухгалтерський облік активних операцій комерційних банків - Дипломна робота

•Кредитний механізм, який склався все більше носить комерційний характер.

Важливе не тільки кредитування для задоволення тимчасової потреби юридичної особи, в додакових грошових ресурсах, це мало місце в старій системі, але також пріорітети в ньому, які дають основу для підвищення рентабельності кредитної установи. Саме тут проявляється той принцип комерції, який називається "подешевіле купити-подорожче продати".

•Особливістю сучасної системи кредитування є залежність не тільки від власних ресурсів, а і від економічних нормативів НБУ.

Ще декілька років тому єдиним економічним нормативом, який визначав межі кредитування банком його клієнтури був вищезгаданий ліміт

кредитування. Сучасні економічні нормативи НБУ роблять кредитний механізм залежним від ліквідності балансу КБ.

•Важливою ознакою сучасної системи кредитування є її договірна ознака.

Всі питання, які виникають з приводу кредитування, вирішуються між банком та позичальником. Згідно договору кожна із сторін приймає на себе обов'язки, набуває прав по контролю за дотриманням умов. Кредитні договори складались і раніше, але їх економічне значення проявлялось слабо. Тільки тоді, коли з'явились комерційні стимули, коли банк і підприємства пізнали наслідки розторгнення угоди між ними, кредитний договір стає тою силою, яка закріплює відповідальність як кредитора, так і позичальника.

•Сучасна система кредитування базується на традиційних принципах, в тому числі: строковість, забезпеченість, поверненість зі сплатою відсотків. враховується також платіжний характер клієнта, та цільове використання.

Разом з цим зміст цих принципів суттєво змінився. Зміни власне такого загального принципу, як диференційований режим. Відомо, що декілька років тому існувала категорія підприємств добре та погано працюючих, до яких застосовувалася диференційованість кредитування, в основі оцінки підприємства лежала сукупність виконуваних ним своїх планових показників. В наш час система яка склалась, як зазначалось, враховує кредитоспроможність, яка знижує ризик несвоєчасного повернення кредиту. -При оголошені позичальника неплатоспроможним, банк вправі поставити питання про передачу його оперативного управління, яке призначається за участю банка кредитора, а також про його реорганізацію або ліквідацію.

•Ознакою сучасної банківської системи кредитування є перехід власне до таких форм, які в більшій степені гарантують повернення банківського кредиту.

Щодо забезпеченості повернення кредиту більш надійним, з точки зору світової практики є: заклад (іпотека, застава), поручительства та гарантії, в цілому система страхування. Кредитний механізм, який органічно поєднує дані форми, дає можливість банку укріпити свою незалежність та цим знизити кредитний ризик.

Кредит виник на певному етапі розвитку людського суспільства. Спершу, як явище випадкове, зумовлене особливими взаємовідносинами між товаровиробниками - коли продавцю потрібно було продати товар, а в покупця не було грошей, щоб його купити. Виникла потреба передачі продавцем покупцеві товару з відстрочкою платежу, тобто - у кредит. Кредит-це економічні відносини між юридичними та фізичними особами і державами з приводу перерозподілу вартості на засадах повернення і, як правило, з виплатою відсотків. У кредитних відносинах беруть участь дві сторони: позичальник і кредитор. Ці сторони називаються суб'єктами кредитної угоди, а ті гроші чи матеріальні цінності на основі яких укладається кредитна угода, є об'єктами кредиту.

За суб'єктами кредитної угоди та її комбінацією можна виділити ряд основних типів кредитних відносин :

перший тип - це кредитні відносини між банками - з одного боку, та підприємствами, організаціями - з другого;

• другий тип - це кредитні відносини між банками та державою. НБУ, як і центральні банки інших країн, надає кредити уряду на покриття дефіциту державного бюджету, банки купують облігації державних позик, інші цінні папери;

третій тип - це кредитні відносини між підприємствами, організаціями та товариствами. Він набуває розповсюдження, особливо у зв'язку з введенням комерційного кредиту і вексельних розрахунків;

четвертий тип - це кредитні відносини між банками та населенням. У даному випадку банки частіше виступають як позичальники, а не як кредитори;

п'ятий тип - кредитні відносини між фізичними особами і банками -споживчий кредит.

Зовнішньоекономічні кредитні відносини виникають тоді, коли суб'єктами кредитної угоди виступають держави, банки та окремі фірми. Регулюються вони як правовими нормами держав, що в них вступають так і нормами міжнародного права.

В умовах ринкової економіки об'єктом кредитних відносин переважно є гроші, як загальний ресурс, з допомогою якого можна придбати всі інші ресурси: матеріальні, технічні, правові та інші. Матеріальні блага об'єктом кредиту виступають рідко. Розрізняють три основні форми кредиту:

товарний, що виникає між продавцями і покупцями, коли покупці одержують товари з відстрочкою платежу;

грошовий, що найбільш характерний у банківській практиці;

• зобов'язання банку гарантувати платіж клієнту у випадку, коли він не зможе оплатити свої рахунки-авальний кредит.

Залежно від суб'єктів кредитних відносин кредит поділяється на такі види: національний, міжнародний, банківський, державний, комерційний, споживчий, лізинговий, консорціумний.

Кредити поділяються за: методами надання та строками погашення, за характером сплати процентів, за ступенем ризику, за кількістю кредиторів, за строками користування, за забезпеченням, за сферами спрямування.

Слід відзначити певну особливість державного кредиту. Кредиторами в цьому випадку найчастіше є фізичні та юридичні особи, позичальниками -міністерство фінансів, державні та місцеві органи влади. Державний кредит виступає у вигляді зовнішніх і внутрішніх облігаційних позик, або безоблігаційної позики - випуск зобов'язань державної скарбниці.

При визначенні функції кредиту треба мати на увазі, що при зміні економічної суті кредиту в процесі історичного розвитку змінюються і його

функції. За допомогою кредиту відбувається перерозподіл вартості на засадах повернення, отже - кредит виконує перерозподільчу функцію. Наступною функцією кредиту є створення грошей для грошового обігу - емісійна функція. Кредиту властива контрольна функція. Вступивши в кредитні відносини, позичальник і кредитор повинні здійснювати контроль за своєю діяльністю.

Таблиця 2.1. Класифікація коедитів

За строками користування

1) короткострокові- до 1 року ( на уникнення тимчасових фінансових труднощів у зв''язку із витратами виробництва та обігу 2) середньострокові від 1-3 років( на оплату обладнання, поточні витрати, на-фінансування капітальних вкладень); 3) довгострокові- більше 3 років ( для формування основних фондів, на приватизацію, нове будівництво, тв інші цілі).

За забезпеченням

1) забезпечені заставою ( майном або майновими правами, цінними паперами); 2) гарантовані ( банками, фінансами чи майном третьої особи); 3) з іншим забезпеченням (поручительство, страховий поліс); * 4) незабезпечені ( бланкові) .

За строками погашення

1) водночас; 2) на виплат; 3) після закінчення обумовленого періоду; 4) достроково; 5) з реєстрацією платежів.

За методами надання

1) у разовому порядку; 2) відповідно до відкритої кредитної лінії ( згода банку надати кредит у майбутньому у розмірах, які не перевищують обумовленої суми на певний відрізок часу без додаткових переговорів); 3) гарантовані ( банк надає зобов''язання про надання кредиту в обумовлений термін).

За ступенем ризику

1) стандартні; 2) з підвищеним ризиком.

За кількістю кредиторів

1) надані одним банком; 2) консорціумні кредити; 3 ) паралельні (один клієнт бере кілька кредитів у декількох банках) .

За сферою спрямування

1) спрямований в сферу обігу; 2) спрямований у сферу виробництва.


 
 

Цікаве

Загрузка...