WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Державна податкова служба України в умовах переходу до ринку - Дипломна робота

Державна податкова служба України в умовах переходу до ринку - Дипломна робота

Так, завдяки сумлінній і кваліфікованій діяльності багатьох фахівців урядових установ Української Держави та, зокрема, її Міністерства фінансів, вдалося налагодити вітчизняну грошову систему. Держава отримала свій стабільний та реальний бюджет.

Нова економічна політика, проголошена більшовиками в 1920-1921 роках, докорінно змінила роль податків у фінансово-економічному житті країни

Уже через три роки перебування при владі уряд В.Леніна усвідомив, що податки повинні бути не тільки важливим знаряддям диктатури пролетаріату проти заможних верств населення, а й основним джерелом фінансування радянської держави. Податковий апарат формувався як шляхом залучення фахівців, які перейшли в роки громадянської війни на іншу роботу, так і шляхом висування та підготовки нових кадрів.

На початку запровадження НЕПУ через відсутність налагодженої податкової системи в самому оподаткуванні переважне значення мало справляння непрямих податків. Ці податки були в основному у формі акцизів і надходили значною мірою автоматично, у міру випуску оподатковуваної продукції. Таким чином, завдання податкового апарату зводилося переважно до систематичного й ретельного нагляду за місцем виробництва та оптового продажу оподатковуваної продукції. Головним було не допускати товари на ринок без попередньої оплати акцизу.

Дотримуючись класового підходу у вирішенні податкової політики, партія намагалась зменшити регресивність непрямих податків шляхом суворої класової диференціації прямого оподаткування, посиленого оподаткування предметів розкоші.

За роки НЕПУ роль непрямих податків у поповненні державного

бюджету різко збільшилась: із 170,2 мільйонів карбованців у 1922 році до 922,1 мільйонів карбованців у 1925 році.[17, ст.45]

Щодо прямого оподаткування, то виявлення платників податків, облік їхньої платоспроможності і контроль з своєчасним виконанням податкових зобов'язань дуже ускладнювалися через ряд об'єктивних (господарська розруха, громадянська війна, економічна блокада, грошова емісія, різке зниження матеріального рівня життя людей) і суб'єктивних (слабкість податкового апарату) причин.

Дуже важливим в історії радянської податкової системи стало введення 16 листопада 1922 року прибутково-майнового податку. Серед несільськогосподарських податків цьому податку відводилась найголовніша роль у податковій системі соціалістичної держави того часу. Основним об'єктом податку вважався сукупний дохід, що визначався за декларацією платника.

Не можна не відзначити, що за всіх специфічних особливостей того часу фінансова система в часи НЕПУ спиралася на практику оподаткування дореволюційної Росії і відтворювала ряд її рис.

Надалі фінансово-економічна система нашої країни зазнала різких змін. Було взято курс на перехід від податків до адміністративних методів вилучення прибутку підприємств і перерозподілу фінансових ресурсів через бюджет країни. Цілковита централізація коштів і відсутність будь-якої самостійності підприємств у вирішення фінансових питань позбавляли останніх усякої ініціативи і поступово підводили країну до фінансової кризи.

Неможливо винайти єдину форму побудови податкової системи, яка підходила б усім без винятку державам навіть на однакових етапах їх розвитку. Кожна держава шукає свій шлях, зумовлений найширшою гамою історичних, територіальних, національних, економічних та інших особливостей.

Просте копіювання чужої, навіть найдовершенішої податкової системи, не може принести очікуваних позитивних результатів. Разом з тим досвід інших держав необхідно враховувати при створенні податкового поля в країні.

До 1990 року окремих податкових органів не існувало. У складі Міністерства Фінансів та його підрозділів в областях, районах, містах, виділялись відповідно управління, відділи та інспекції держдоходів. Вони несли відповідальність за дотриманням діючого порядку справляння бюджетних доходів і за виконання плану надходжень платежів до бюджету.

Створення податкової інспекції спричинене переходом від системи платежів у бюджет до системи оподаткування у відповідності з прийнятими законами. За умов податкового методу формування доходів бюджету на законодавчій основі вкрай була необхідна самостійна, чітко організована, міцна державна служба, яка здійснює контроль у сфері оподаткування.

Постановою Ради Міністрів УРСР від 12.04.90 року №74 "Про створення Державної податкової служби в Українській РСР" була створена у системі Міністерства фінансів державна податкова служба.. Після прийняття цієї постанови стали добиратися керівники обласних податкових служб, яких було затверджено колегією Міністерства фінансів до 30 квітня 1990 року.

Створення державної податкової служби було зумовлено тим, що ми стали на шлях ринкових перетворень, стали запроваджуватись приватна власність, комерціалізація торгівлі, розпочався розвиток підприємницької діяльності.

Це зумовило збільшення кількості підприємців і платників податків у два-три рази. Так, лише за 1991 рік кількість підприємців збільшилась майже вдвічі, потім потроїлась. Отже, виникла потреба збільшити майже вдвічі кількість податківців – до 12 тисяч працівників. Адже податківці мали нести небачене досі навантаження, внаслідок чого вони встигали перевіряти лише третину суб'єктів господарювання. Несвоєчасність перевірок, у свою чергу, викликала і занепад підприємств.

Проте нова податкова система створювалась не на порожньому місці, а на базі структури Міністерства фінансів і, зрештою, виділилась як юридична особа. Для організації діяльності цієї служби слід було вирішити низку питань, починаючи з приміщення, печатки тощо. Тому вже у 1990 році велику роботу слід було здійснити з добору кадрів.

Станом на 01.01.95 року податкова служба України здійснювала контроль по 82 видах податків і зборів, в тому числі по 19 загальнодержавних і 63 видах місцевих податків та зборів, внесків, платежів і відрахувань до бюджету, державних цільових фондів. В 1994 році до бюджетів всіх рівнів забезпечено надходження 520,6 трлн. карбованців доходів. Про обсяг роботи податківців (близько 50 тисяч чоловік) свідчать такі цифри. В 1994 році ними перевірено 296317 господарських органів – платників податків або 60,5 % від їх загальної кількості. З числа перевірених майже 70% допускали порушення податкового законодавства, внаслідок чого до бюджету додатково нараховано 17,5 трлн. карбованців.

В діяльності податкових органів йшов постійний пошук нових, більш ефективних форм роботи. До цього спонукало як стрімке зростання кількості платників податків, так і урізноманітнення видів і форм діяльності підприємницьких, господарських структур.

На початку 1994 року податкова служба перейшла на організацію роботи за так званою функціональною ознакою. Якщо раніше підрозділи, що існували в податкових інспекціях, виконували кожен весь обсяг робіт – від перевірок до аналізу стану оподаткування, підготовки проектів законодавчих актів, проведення консультаційної та роз'яснювальної роботи, то потім ці функції чітко розділилися.

Це наочно видно хоча б на прикладі структури Головної державної податкової інспекції.

До 1994 року структура податкових інспекцій всіх рівнів засновувалася на розмежуванні діяльності окремих підрозділів за видами податків і платежів з урахуванням форм власності. При цьому кожний підрозділ здійснював розробку проектів законодавчих актів та інструктивних матеріалів, організовував та здійснював перевірки з питань правильності справляння податків, давав роз'яснення з питань оподаткування, організовував роботу підпорядкованих податкових інспекцій, тобто виконував весь комплекс роботи з кожного виду податків, що не давало змоги чітко розмежувати функції між управліннями і відділами.

Починаючи з 1994 року структура Головної державної податкової інспекції була побудована за функціональними напрямками діяльності – блоками, в яких концентрується виконання певних функцій.

На функціональний блок законодавчої та методичної роботи покладалася розробка проектів законодавчих актів та інструктивних матеріалів з усіх видів податків і податкових платежів, вивчення світового досвіду організації податкової системи і податкової справи, здійснення міжнародних зв'язків із податковими службами країн світу. Вказана діяльність є виключно прерогативою вищої ланки. Це серцевина як Головної державної податкової інспекції, так і всієї податкової служби держави, оскільки саме тут формуються напрями податкової політики.

Структура податкових інспекцій середньої ланки вцілому була ідентична структурі Головної державної податкової інспекції, за винятком законодавчої й методичної роботи.

Чітке розмежування функцій дало можливість уникнути дублювання в роботі, дозволило вивільнити більше часу для аналізу.

Вдосконаленню роботи податкової служби, підвищенню її ефективності значною мірою сприяла комп'ютерна база, яка була створена на всіх рівнях – від Головної державної податкової інспекції до районів. Вона, зокрема, дала змогу здійснити таке важливе завдання, як введення у практику державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів. Завдяки комп'ютеризації вдалося вцілому непогано налагодити таку важливу справу, як організація декларування доходів громадян.

Loading...

 
 

Цікаве