WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Державна податкова служба України в умовах переходу до ринку - Дипломна робота

Державна податкова служба України в умовах переходу до ринку - Дипломна робота

В запиті, що надсилається податковою інспекцією, основним питанням є підтвердження суми ПДВ, виділеної окремим рядком у видаткових документах на відпуск товарів (робіт, послуг), а також віднесення суми ПДВ на Кт 68 рахунка по документах. А також додаткові дані:

Чи знаходиться на обліку та є платником ПДВ підприємство, з вказівкою індивідуального податкового номера?

Чи включені підприємством перелічені накладні до книги обліку продажу товарі (робіт, послуг) та до податкового зобов'язання та в якому періоді?

Чи сплачено до бюджету ПДВ з певної операції?

Яка форма розрахунків мала місце (готівка, бартер, безготівкова)?

Чи є підприємство виробником відвантаженої продукції?

Проведення зустрічної перевірки податковою інспекцією повинно відбутися не пізніше як в десятиденний термін після відправлення (отримання) запиту.

Контрольна робота податкових органів у сфері оподаткування доходів громадян, які вони одержують не за місцем основної роботи заключається в наступному: складовою частиною цієї роботи є облік та реєстрація в податковій інспекції довідок, надісланих підприємствами про виплачені громадянам доходи та суми утриманого податку, які реєструються в податковій інспекції. Довідки зберігаються у відповідних шафах та спеціальних справах в алфавітному порядку у відділі оподаткування фізичних осіб. Громадяни, які отримали доходи не за місцем основної роботи повинні прозвітуватися, заповнивши декларацію про доходи. Якщо у встановлений строк громадяни, на яких надійшли довідки не прозвітувалися, то вони притягуються до адмінвідповідальності.

По поданих деклараціях податковий інспектор робить перерахунок прибуткового податку. У разі зайво утриманого прибуткового податку, громадянам повертається сума зайво утриманого прибуткового податку.

Дипломна робота

на тему:

"Державна податкова служба України

в умовах переходу до ринкових відносин"

План

Вступ

Розділ І. Державна податкова служба України умовах переходу до ринкової економіки.

Еволюція податкової служби в Україні.

Завдання та структура податкової служби.

Розділ ІІ. Організаційні аспекти податкової роботи в Україні .

2.1 Інформаційно-облікова діяльність підрозділів податкової служби.

2.2 Аналіз надходжень податків та податкових платежів на рівні низової ланки податкової служби.

2.3 Контрольна діяльність податкової служби та основні показники її ефективності.

Розділ ІІІ. Основні напрямки розвитку Державної податкової служби в сучасних умовах.

Висновки та пропозиції

8

Розділ І. Державна податкова служба України умовах переходу до ринкової економіки.

Еволюція податкової служби в Україні.

Податкова служба в економічному та фінансовому житті будь-якої держави займає одне з провідних місць, тому оподаткування є важливою складовою частиною фінансової політики. Шляхи встановлення, розвиток, проблеми податкової служби спостерігаються ще з давніх часів.

Податкова система виникла і розвивалась разом з державою. На самих ранніх стадіях державної організації формою оподаткування можна вважати жертвоприношення, яке далеко не завжди було добровільним, а було неписаним законом. Ще в Пятикнижжі Моісея сказано: "...і десятина на землі із насіння землі, із плодів належить Господу". Видно, що відсоткова ставка даного "податку" чітко визначена.

Трагічна доля київського князя Ігоря була передумовлена невдалою податковою політикою князя. А мудра Ольга двома роками пізніше після кривавих подій 945 року твердо регламентувала збір податків, установивши "погости" (місце збору данини), а також розміри і зміст зборів.

Найдостойніший правнук Ольги, київський князь Ярослав Мудрий, доклав руку до першого письмового зводу законів – знаменитої "Руської правди." ЇЇ невід'ємною частиною став розділ "Покон вірний", який детально регламентував діяльність податкової системи. Одиницею оподаткування був "дим" (подвір'я), що мало визначений розмір землі. За сьогоднішніми мірками це 15 гектарів. 20-30 "димів" складали "дворище". Як правило, це було об'єднання родичів, які спільно відповідали за розклад та збір податків.

В основу церковних та монастирських доходів лягли так звані десятини. Вперше десяту частину своїх доходів віддав на спорудження першої кам'яної церкви Успіння Богородиці, освяченої в 995 році, князь Володимир.

У другій половині XIV століття більшість українських земель (Волинь, Поділля, Київщина, Чернігівщина) увійшла до складу Великого князівства Литовського.

Для утримання великокнязівського двору, адміністрації, армії, поліції, ведення війн, дипломатичних відносин потрібні були величезні кошти. Для забезпечення цих коштів у Литовській державі існували інші податки: данина, подимщина, сербщина, поволощина, поголовщина та інші.[ 16, ст. 43]

У цей період основними платниками були державні селяни, тобто вільні землероби. Отже, головним об'єктом оподаткування була земля. Це були лише загальнодержавні податки.

Майже до кінця XIV століття в Україні порядок стягнення грошових податків з сільського населення було детально відпрацьовано. Дрібні поселення приписувались до великих сіл, які й становили сільську общину.

Найбільші проблеми під час збору податків виникали у населення зі сплатою їх грошової частини. Перша згадка про стягнення грошових податків литовськими князями відноситься до останньої чверті XIV століття.

Державні податки на території України мали різні назви. Це залежало від місцевих традицій, характеру податку, особливостей господарювання населення. Розглянемо деякі види податків цього періоду.

Поголовщина. У XV столітті поголовщину сплачували селяни та міське населення, які володіли та користувалися державними землями. Якщо раніше об'єктом оподаткування був голова двору, то згодом за основу бралося ланове господарство.[16, ст.44]

Сербщина. Це один з найдавніших податків. Почали його збирати з часів татарського іга, коли ханські баскаки стягували з підвладного населення данину срібними грошима. Сербщина витрачалась на військові потреби. У XV столітті сербщина поділялась на велику та малу, на тимчасову та періодичну.

Подимщина. Цей податок збирався великокнязівськими урядовцями на Київщині і Поділлі. Сама назва говорить про те, що населення сплачувало його від кожної хати (диму). Подимний податок, як і поголовщина накладався на село. Визначеної норми цього податку не було і збирався він переважно грошима. Розмір податку залежав від стану господарства, давніх місцевих традицій, кількості і якості землі.

Крім зазначених податків населення України в деяких волостях платило "ясак", "татарщину", "ямщину" та інші податки.[16, ст.45]

Україна пройшла досить довгий шлях, поки податки ввійшли до економіки і стали джерелом формування бюджету та регулятором підприємницької діяльності.

Українська держава на початку XX століття зароджувалась та розвивалась в умовах революційних подій в Росії у 1917 році. Лютнева революція та повалення царизму, утворення Тимчасового уряду та прихід до влади більшовиків позначились на соціально-політичних процесах, які відбувались тоді в Україні.

Революція та хаос, який вона спричинила в економіці, призвели до того, що податки перестали надходити до державної казни і обігові кошти до держави не поверталися.

За час свого існування уряд Центральної Ради так і не розпочав жодних реформ і не вжив ніяких заходів щодо покращення фінансового та економічного стану країни. У сфері податків він обмежився лише підвищенням акцизних ставок та введення податку на вино. Податкового і взагалі фінансового плану не було. Звіти про прибутки та видатки не складалися. Вводилися окремі податки, попередні відмінялися, але це відбувалося хаотично і випадково.

На весну 1918 року стан економіки України став катастрофічним. 28-29 квітня 1918 року до влади прийшов П. П. Скоропадський, проголошений гетьманом всієї України. Його уряд повів більш активну роботу з розбудови української держави. Для чіткої роботи по налагодженню, зміцненню фінансової бази України та її стабільності у структурі Міністерства фінансів було створено Департамент Загальної Канцелярії, Департамент Простих податків, Департамент Посередніх Податків та інші.

В умовах війни та розрухи ситуація в Україні стала стабілізуватись, податки почали надходити з кожного місця у всезростаючих сумах. За даними Енциклопедії українознавства, загальна сума видатків дорівнювала 5 мільярдів 346 мільйонів 735 тисяч карбованців.

Loading...

 
 

Цікаве