WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Облік і аудит. Облік, аналіз і аудит матеріалів при АРМ бухгалтера (на прикладі Червоноградської швейної фабрики ВАТ “Калина”) - Курсова робота

Облік і аудит. Облік, аналіз і аудит матеріалів при АРМ бухгалтера (на прикладі Червоноградської швейної фабрики ВАТ “Калина”) - Курсова робота

Таким чином, постачання кожного підприємства матеріальними ресурсами, а також їх продаж стороннім організаціям являє собою єдність трьох процесів:

  • транспортування і доставку на підприємство замовлених і закуплених матеріальних ресурсів на підставі відповідної первинної документації;

  • транспортування підприємством (або самовивоз з підприємства) проданих матеріальних цінностей на підставі накладних на відпуск на сторону;

  • оформлення заборгованості й оплати постачальникам одержаних від них матеріальних цінностей, а також оплата замовниками одержаних ними матеріалів.

Підприємство-покупець зобов'язане проконтролювати доставку вантажу, організувати його приймання і розвантаження, відповідне зберігання на складі або в інших місцях. Відповідальність за доставку вантажу та його зберігання в дорозі несе організація, що перевозить вантаж на підставі належно оформлених транспортних документів.

Покупець приймає вантаж за кількістю якістю на своєму складі. Можливе також одержання вантажу самовивозом, коли представник покупця одержує вантаж на складі постачальника за дорученням, вивозить його своїм транспортом. Відповідальність покупця за одержані матеріальні цінності виникає з моменту підписання його представником товарних документів на одержання вантажу.

Придбання матеріальних цінностей в натурі завершується після їх надходження і оприбуткування на склад покупця. [47, с. 217].

Зі складу матеріали відпускають у виробництво, на сторону, а також в комори цехів, дільниць. При цьому відпуск цінностей з одного складу підприємства на інший прийнято називати внутрішнім переміщенням цінностей.

Відпуск матеріальних цінностей у виробництво обов'язково здійснюється відповідно до встановлених норм. Для відпуску матеріалів у виробництво використовують лімітно-забірну картку (ф. №М-8), яку використовують ля багаторазового відпуску одного номенклатурного номера матеріалів на один місяць. Лімітно-забірні картки також використовують для поточного контролю за додержанням встановлених лімітів відпуску матеріалів на виробничі потреби та є виправдувальним документом для списання матеріальних цінностей зі складу.

Лімітно-забірні картки виписуються відділом постачання або плановим відділом на одне або декілька найменувань матеріалів (номенклатурних номерів) у двох примірниках. Один примірник до початку місяця передається цеху (дільниці) – споживачу матеріалів, другий – складу або коморі цеху (дільниці). Відпуск матеріалів у виробництво здійснюється складом при пред'явленні представником цеху свого примірника лімітно-забірної картки. Комірник відмічає в обох примірниках дату та кількість відпущеного матеріалу, після чого визначає залишок ліміту за кожним номенклатурним номером матеріалів. В лімітно-забірній картці цеху (дільниці) розписується комірник, а в лімітно-забірній картці складу – представник цеху (дільниці).

Для скорочення кількості первинних документів, там, де це доцільно, рекомендується оформляти відпуск матеріалів безпосередньо в картках складського обліку. В цьому випадку видаткові документи на відпуск матеріалів не оформлюються, а сама операція здійснюється на основі лімітних карток, які виписуються в одному примірнику та не мають характеру бухгалтерських документів. Ліміт відпуску можна вказати і в самій картці. Представник цеху при одержанні матеріалів розписується безпосередньо в картках складського обліку, а в лімітно-забірній картці розписується комірник.

По лімітно-забірній картці ведеться також складський облік матеріалів, що не були використані у виробництві (повернення). При цьому інших додаткових документів не складається.

Зміна ліміту на відпуск матеріалів здійснюється тими ж особами, яким надано право його встановлення. Здача складом лімітно-збірних карток в бухгалтерію здійснюється після використання ліміту.

Зразок заповнення лімітно-забірної картки у пошивний цех на Червоноградській швейній фабриці ВАТ "Калина" за січень 2001 р. наведено у додатку 4.

Якщо на підприємстві здійснюються будівельні роботи (при капітальному ремонті або будівництві нового виробничого об'єкту) використовують спеціальні лімітно-забірні картки (форми №М-28 і №М-28а). Обидві лімітно-забірні картки складають одночасно. При цьому форму №М-28 ведуть протягом усього будівництва і зберігають у виконавця робіт, тоді як форму №М-28а складають щомісяця і вона знаходиться на складі. Наприкінці місяця лімітно-забірні картки разом із первинними документами та матеріальним здають до бухгалтерії. На підставі цих документів перевіряється правильність використання матеріалів. Після чого лімітно-забірні картки за незавершеними роботами (за роботами, які переходять на наступний місяць) повертають виконавцеві.

Розглянуті лімітно-забірні картки застосовують при використанні матеріалів у межах встановленого ліміту. Однак не виключені ситуації понаднормативного використання матеріалів. У цих випадках для обліку матеріалів використовують акт-вимогу на заміну (додатковий відпуск) матеріалів (ф. №М-10), який одночасно є підставою для заміни одних матеріалів іншими. Понадлімітний відпуск матеріалів або їх заміна здійснюється тільки з дозволу керівника підприємств, головного інженера або осіб, ними на те уповноважених.

При внутрішньому переміщенні матеріалів використовують накладну-вимогу на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (ф. №М-11).

Типова форма №М-11 "Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів" використовується для обліку руху матеріальних цінностей в середині підприємства та їх відпуску господарствам свого підприємства, що розташовані за межами його території, а також стороннім організаціям.

Накладна-вимога виписується в двох примірниках і підписується головним бухгалтером або особою, на те уповноваженою.

У випадку відпуску матеріалів господарствам свого підприємства один примірник передається одержувачам (цеху, дільниці тощо), другий – складу, який потім передається до бухгалтерії.

У випадку внутрішнього переміщення матеріалів накладну-вимогу складає матеріально-відповідальна особа складу (цеху), що здає цінності. Один примірник служить складу (цеху), що здає, як основа для списання цінностей, а другий – складу (цеху), що приймає для оприбуткування цінностей.

У випадку відпуску матеріальних цінностей господарствам свого підприємства, що розташовані за межами його території, або стороннім організаціям накладну-вимогу виписують на основі договорів, нарядів і інших відповідних документів. Перший примірник передають складу як основу для відпуску матеріалів, другий – одержувачеві матеріалів. При відпуску матеріалів само вивозом накладну-вимогу підписану одержувачем, комірник передає в бухгалтерію для виписки розрахунково-платіжних документів, якщо матеріали відпускалися із наступною оплатою. [11, с. 218]

Зразок її заповнення на Червоноградській швейній фабриці ВАТ "Калина" за 16 січня 2001 р. наведено у додатку 5. Цю накладну виписують на ВАТ "Калина" по мірі потреби на підставі розпорядження відділу постачання підприємства. Деколи з метою зменшення кількості первинних документів при невеликій потребі у матеріалах внутрішнє переміщення на ВАТ "Калина" оформлюють прямо на картках складського обліку (ф. №М-12). Накладну ф.№М-11 на ВАТ Калина" використовують і під час відпуску матеріалів на сторону. При цьому її виписування здійснюється на підставі договорів, нарядів тощо при пред'явленні одержувачем належно оформленого доручення на отримання цінностей. При перевезенні цінностей автотранспортом підприємства одночасно з накладною на Червоноградській швейній фабриці ВАТ "Калина" виписується товарно-транспортна накладна.

Окремо слід виділити ще один документ для складського обліку матеріальних цінностей – це матеріальний звіт (ф. №М-19). Матеріальні звіти складаються матеріально відповідальними особами тільки у кількісному виразі та в одному примірнику і подаються до бухгалтерії по закінченню місяця. Розцінка надходження та використання матеріалів проводиться бухгалтерією безпосередньо у матеріальному звіті.

До матеріальних звітів, як правило, повинні включатися всі матеріали, які були та є у наявності на складі (коморі), незалежно від того був чи не був рух цих матеріалів за звітний місяць. [11, с. 221]

Разом із матеріальним звітом до бухгалтерії подаються всі первинні документи на прибуток та видаток матеріалів з вказівками про кількість документів та їх номерів окремо за прибутком та видатком. Форма №М-19 призначена для будівельних організацій, але вона настільки універсальна, що цілком може застосовуватися усіма підприємствами незалежно від їх виду діяльності.

Дещо інша картина з документальним оформленням складського обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП). Починаючи з 1 січня 2000 року, поняття малоцінні та швидкозношувані предмети змінилося докорінно. При цьому змінився не тільки код бухгалтерського рахунка (з 12 на 22), але й критерії віднесення того або іншого предмета до МШП. Якщо раніше до "малоцінних" предметів належали предмети, які відповідали одному з двох критеріїв: або вартості (не більше 500 грн.), або строку служби (не більше за один рік або один операційний цикл), то тепер залишився лише один – строк служби. Про це свідчить п. 6 ПСБО 9 "Запаси", згідно з яким для цілей бухгалтерського обліку запаси включають: малоцінні і швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року. [39, п. 6].


 
 

Цікаве

Загрузка...