WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Облік і аудит. Облік, аналіз і аудит матеріалів при АРМ бухгалтера (на прикладі Червоноградської швейної фабрики ВАТ “Калина”) - Курсова робота

Облік і аудит. Облік, аналіз і аудит матеріалів при АРМ бухгалтера (на прикладі Червоноградської швейної фабрики ВАТ “Калина”) - Курсова робота

За даними табл. 3.3.3. вихідні матеріали дорожчі від повернених відходів у 4,5 раза (504 : 112).

Щоб визначити вплив надпланових відходів на зменшення обсягу виробництва, величину цих відходів треба оцінити за вартістю вихідних матеріалів і поділити на їх планові витрати на 1 грн. товарної продукції. На підприємстві, що аналізується, надпланові повернені відходи становлять 18 тис. грн. (4х4,5), а планові витрати сировини і матеріалів — 0,33 грн. (29794:90805) на 1 грн. товарної продукції.Отже, надпланові повернені відходи сировини і матеріалів в сумі 18 тис. грн. знизили можливий обсяг товарної продукції на 54,5 тис.грн. (18000 : 0,33).

Використання сировини і матеріалів у виробництві перевіряється з урахуванням типів і галузевої специфіки виробництва, особливостей організації і технології виробництва, номенклатури спожитих матеріалів і продукції, що випускається, застосовуваних методів оперативного контролю використання матеріалів, обліку витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції на підприємстві на який проводиться аудит.

Економне використання сировини і матеріалів у виробництві в значній мірі залежить від розробки і впровадження прогресивних технологічних норм їх витрати. Перевіркою з'ясовується існуюча система нормування витрати матеріалів на виробництво: які служби здійснюють нормування, які норми застосовуються на підприємстві, у якому стані знаходиться нормативна технологічна документація, відповідність застосовуваних норм досягнутому рівню організації і технології виробництва, питома вага корисного використання сировини і матеріалів. Особлива увага приділяється обґрунтованості розробки індивідуальних норм витрачання матеріалів для визначених видів виробів з урахуванням конкретних особливостей роботи даного підприємства або цеху. Шляхом порівняння застосовуваних індивідуальних норм на підприємств яке перевіряється зі середньогалузевими нормами або застосовуваними нормами на аналогічних підприємствах виявляються відхилення, що характеризують прогресивність і ефективність цих норм. Перевірці піддаються норми, що передбачають більше витрачання сировини і матеріалів на виріб у порівнянні з порівняльними. Аудитор перевіряє групові і галузеві норми витрати сировини і матеріалів, тобто розроблені для групи чи підприємств усіх підприємств галузі, що випускають однорідну продукцію в однакових умовах. При цьому звертається увага на своєчасність запровадження на підприємстві розроблених норм, а також на їхню прогресивність у порівнянні з раніше застосовуваними на підприємстві і досягнутому рівні організації і технології виробництва. Особливо пильно варто перевірити можливість застосування завищених норм витрачання сировини і матеріалів, що приводять до необґрунтованого списання сировини і матеріалів, створення неврахованих резервів для розкрадань, покриттю втрат і безгосподарності за рахунок виробництва. Завищені норми витрачання сировини і матеріалів, як правило, є результатом застосування дослідно-статистичних норм замість розрахунково-технічних, використання застарілих норм, установлення норм на базі фактичних витрат минулих років із включенням непродуктивних витрат, браку, псування, нестач і втрат матеріалів. В умовах науково-технічної революції, систематичного удосконалювання технології й організації виробництва, масової участі працівників у раціоналізації і винахідництві повинний проводитися періодичний перегляд норм витрачання. Тому економію матеріальних витрат за планом організаційно-технічних заходів від упровадження досягнень науки і техніки, нової технології, раціоналізаторських пропозицій потрібно зіставити з переглядом діючих норм. Ефективним методом виявлення завищених норм є зіставлення діючих норм на підприємстві, що перевіряється, з нормами витрачанням за минулі роки, з фактичним витрачанням сировини і матеріалів за ряд попередніх років, з діючими нормами і фактичною витратою матеріалів на родинних підприємствах.

Позитивні результати при перевірці завищених видаткових норм дає контрольний запуск сировини і матеріалів у виробництво чи контрольний розкрій матеріалів. При проведенні його потрібно мати на увазі, що на окремих підприємствах допускається завищення припусків на обробку, завищення можливих втрат і в результаті цього неправильне визначення норм витрачання. У процесі комплексного аудита потрібно з'ясувати правильність розрахунку або застосування норм витрачання сировини, основних і допоміжних матеріалів по галузевих інструкціях, нормативам. Для перевірки нормування витрачання і використання матеріальних цінностей у виробництві доцільно залучати дані відділів нормування сировини і матеріалів, бюро матеріальних нормативів технічного відділу і відділу головного технолога.

У процесі аудита окремо виявляються кількісні відхилення фактичного витрачання сировини і матеріалів від затверджених планових показників і норм і вартісні відхилення. Перевіркою використання сировини і матеріалів у виробництві досліджуються кількісні відхилення (економія або перевитрата) витрачання матеріалів на одиницю окремих видів продукції і загальний випуск. По багатьом видах штучних матеріалів, деталей і напівфабрикатів нема відходів у виробництві, фактичне витрачання повинна відповідати нормативному. Усяке відхилення від норм повинне бути вивчене з виявленням причин і винних осіб.

Аудитор порівнює нормативні і фактичні коефіцієнти використання окремих видів сировини і матеріалів або коефіцієнт виходу кожного виду продукції, установлює факти значної перевитрати чи економії матеріальних цінностей і з'ясовує їхні причини. Перевитрати сировини і матеріалів іноді є результатом списання нестач, втрат, псування і браку на витрати по виготовленню продукції; можливих випадків неповного оприбуткування продукції, що випускається, розкрадань продукції, сировини і матеріалів. Значна економія у витрачанні матеріальних цінностей на виробництво може вказувати на наявність завищених норм витрачання, несвоєчасний перегляд норм, створення неврахованих і залишків сировини і матеріалів у цехах і на складах.

У процесі вивчення виробничих звітів цехів про витрату сировини і матеріалів, документів періодичних інвентаризацій незавершеного виробництва і первинних видаткових документів виявляються факти списання матеріальних цінностей на виробництво по завищених нормах, а не по нормативній величині. Систематична відсутність відхилень у виробничих звітах цехів між нормативним і фактичним витрачанням сировини і матеріалів на виготовлення продукції звичайно свідчить про застосування завищених норм і списання матеріальних цінностей в більшому обсязі. Критичне дослідження причин економії чи перевитрати сировини і матеріалів, зіставлення фактичної витрати їх за період, що перевіряється, з витратою за минулі звітні періоди, з фактичною витратою на споріднених підприємствах дозволяють установити випадки порушень державної дисципліни і безгосподарності. Потрібно зіставити діючі затверджені норми витрачання сировини і матеріалів на виготовлення продукції, що є у відділі головного технолога чи виробничо-технічному відділі, з нормами, зазначеними в картах розкрою матеріалів, у калькуляціях собівартості окремих виробів, у виробничих звітах цехів і т.п. При виявленні розбіжностей варто установити причини, винних осіб і зажадати пояснення. Потрібно мати на увазі, що у виробничих звітах, картах розкрою й інших документах можуть проставлятися завищені норми в порівнянні з діючими для штучного зниження розміру перевитрат матеріальних цінностей на підприємстві.

Перевірці піддається правильність застосування норм у залежності від типорозмірів виробів, що випускаються. Одночасно зіставляють кількість отриманих комплектів заготівель визначених видів виробів по типах, розмірам, ростам і т.п. з відповідними параметрами виготовленої й оприбуткованої готової продукції, приймаючи на увазі залишки незавершеного виробництва. Фактично списана сировина і матеріали на виготовлення окремих видів продукції зіставляються з тими видами, марками, артикулами і сортами матеріальних цінностей, що передбачені стандартами і технічними умовами. Для виявлення необґрунтованого і неправильного списання матеріальних цінностей на виробництво варто практикувати в необхідних випадках інвентаризацію залишків незавершеного виробництва за участю членів аудиторської групи. Вірогідність і обґрунтованість списання по документах фактичного витрачання сировини і матеріалів на виробництво можуть бути встановлені за допомогою контрольного запуску сировини і матеріалів у виробництво чи контрольного розкрою матеріалів. Для проведення виробничого експерименту потрібно вибирати види продукції, що виготовляється, і матеріалів, що витрачаються сировини і, по яких є найбільш значні відхилення фактичних витрат від нормативних, маються ознаки списання витрат не по фактичних витратах, а по завищених нормах, і які займають велику питому вагу в загальному випуску продукції і витратах сировини і матеріалів на виробництво.

Методи аудита використання матеріалів у виробництві застосовуються з обліком прийнятих на підприємстві методів оперативного контролю: обліку розкрою за партіями, інвентарним методом, документування відхилень від норм.

Loading...

 
 

Цікаве