WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Облік і аудит. Облік, аналіз і аудит витрат в системі фінансового обліку (на прикладі ВАТ "Опілля") - Дипломна робота

Облік і аудит. Облік, аналіз і аудит витрат в системі фінансового обліку (на прикладі ВАТ "Опілля") - Дипломна робота

Усе це певною мірою гальмує ринкові процеси, які розгортаються у нашій економіці.

1.2. Класифікація і визнання витрат

Відповідно до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" витрати підприємства можна класифікувати за різними ознаками. Класифікацію витрат підприємства покажемо на схемі, яка в цілому відбиває суперечності нашої системи обліку.

Таблиця 1.2. Класифікація витрат [26, c.54]

К Л А С И Ф І К А Ц І Я В И Т Р А Т

За способом перенесення на собівартість продукту

прямі

непрямі

За впливом обсягу виробництва

змінні

постійні

За цільовим спрямуванням і техніко-економічним призначенням

основні

накладні

За складом

однорідні

комплексні

У залежності від часу виникнення і віднесення на собівартість

поточні

витрати майбутнього

періоду

За цінністю

продуктивні

непродуктивні

За календарним періодом

поточні

одноразові

За видами витрат

за економічними еле

ментами

за статтями кальку

ляції

Отже, за способом перенесення на собівартість продукту витрати насамперед подаються як прямі і непрямі [53, c.354].

До прямих витрат належать витрати, пов'язані із власне виробництвом окремих видів продукції — на сировину, основні матеріали, купівельні вироби, напівфабрикати тощо, що можуть бути безпосередньо включені до собівартості продукції.

До непрямих витрат відносять витрати, необхідні для загального функціонування виробничого процесу і створення даного виду продукції: опалення, освітлення, утримання та експлуатації обладнання, управління виробництвом тощо. Непрямі, або опосередковані, витрати утворюють комплексні статті калькуляції, тобто складаються із витрат, що включають кілька елементів, котрі відрізняються за функціональною роллю у виробничому процесі.

За впливом обсягу виробництва розрізняють постійні і змінні витрати, про які уже згадувалось раніше.

До змінних витрат відносять витрати підприємства, абсолютна величина яких зростає із збільшенням обсягів випуску продукції та знижується із зменшенням обсягу випуску. До змінних витрат належать витрати на сировину і матеріали, купівельні комплектуючі вироби, напівфабрикати, технологічне паливо і енергію, оплату праці працівникам, зайнятим у виробництві продукції (робіт чи послуг), із відрахуванням на соціальні заходи, а також деякі інші витрати.

Вони зростають пропорційно збільшенню обсягу виробництва, що відбито на графіку (Див. рисунок 1.3) [26, c.55].

Постійні витрати — це витрати, абсолютний розмір яких із збі-льшенням або зменшенням обсягу випуску продукції не змінюється. До постійних витрат підприємства належать витрати, пов'язані із обслуговуванням і управлінням виробничою діяльністю підрозділів підприємства (цехів), а також витрати на забезпечення господарських потреб підприємства. Це може бути оренда приміщень, процентні платежі, заробітна плата невиробничого персоналу, витрати на рекламу, маркетинг, послуги зв'язку тощо.

"Поведінку" постійних витрат також відбито на графіку (Див. рис. 1.4) [26, c.55].

Y=ВХ

Х – обсяг виробництва, шт.

Рис. 1.3. "Поведінка" змінних витрат підприємства

Х – обсяг виробництва, шт.

Рис. 1.4. "Поведінка" постійних витрат підприємства

Як свідчить останній графік, рівень постійних витрат незмінний тільки у певному діапазоні, у рамках якого вони залишаються незмінними. Такий діапазон називається областю релевантності. Однак, якщо обсяг випуску продукції перевищить релевантний діапазон, то постійні витрати зростуть до нового релевантного рівня.

Виділяють також змішані витрати, які включають як постійні, так і змінні частини. Зокрема, змішаними витратами є витрати на електроенергію. Та частина витрат на електроенергію, яка використовується безпосередньо для виробництва, відноситься до змінних витрат, адже вона визначається обсягом виробництва, а та частина, яка споживається невиробничими підрозділами, — до постійних витрат. Тому іноді змішані витрати в обліку поділяються на два рахунки: один — для змінної, інший — для постійної частини. Але часто такий розподіл буває нераціональним, тому, як правило, змішані витрати у загальній сумі відносять до постійних.

За основним спрямуванням і техніко-економічним призначенням витрати поділяють на основні і накладні.

Основні витрати — це витрати, безпосередньо пов'язані із технологією виробництва: на сировину, матеріали, паливо і енергію на технологічні цілі, на основну і додаткову заробітну плату виробничого персоналу із відрахуванням на соціальні заходи, на утримання і експлуатацію обладнання, освоєння нових видів продукції.

Накладні витрати — це витрати, пов'язані із управлінням виробництвом та його обслуговуванням, без яких виробництво нормально здійснюватись не може. Накладні витрати поділяються на загальновиробничі (цехові) і адміністративні (збираються по підприємству в цілому). Величина цих витрат залежить від структури управління підрозділами, цехами і підприємством в цілому.

За своїм складом витрати можуть бути однорідними (одноелементними) або комплексними.

Одноелементні (однорідні) витрати включають економічно однорідні витрати, які не поділяються на компоненти, незалежно від їх місця і цільового призначення (сировина, матеріали, паливо, енергія, заробітна плата тощо).

Комплексні витрати складаються із сукупності різнорідних витрат. Наприклад, витрати на утримання і експлуатацію обладнання є комплексними і включають амортизацію обладнання і транспортних засобів, витрати на їх експлуатацію, внутрішньозаводські переміщення вантажів, знос малоцінних та швидкозношуваних інструментів і пристосувань, а також деякі інші витрати [4, c.219].

У залежності від часу виникнення і віднесення на собівартість витрати поділяються на поточні і витрати майбутнього періоду.

Поточні витрати — це витрати на виробництво і реалізацію продукції даного звітного періоду.

Витрати майбутнього періоду — це витрати, які здійснені протягом звітного періоду, але підлягають включенню до собівартості продукції у наступних періодах.

За своєю цінністю витрати підприємства поділяються на продуктивні і непродуктивні.

Продуктивні витрати визначаються характером господарської діяльності підприємства і передбачаються кошторисом витрат на виробництво та планом економічного і соціального розвитку. До них відносять більшу частину витрат, які утворюють собівартість продукції.

Непродуктивні витрати, або втрати, утворюються через недоліки в технології і організації виробництва (втрати від браку, простоїв тощо).

За календарним періодом витрати на виробництво продукції чи виконання робіт поділяються на поточні і одноразові.

Поточні витрати — це звичайні витрати із періодичністю до одного місяця, а одноразові витрати — це витрати разові або із періодичністю більше одного місяця; вони спрямовуються на забезпечення процесу виробництва у тривалому періоді.

За видами витрат виділяють витрати за елементами і витрати за статтями калькуляції.

Під елементами витрат розуміють економічно однорідні види витрат. Групування витрат за економічними елементами дає змогу встановити потребу в основних та оборотних засобах, показує, скільки і яких засобів втрачено незалежно від того, де вони вироблені і на які цілі використовуються, а також характеризує структуру витрат. Таке групування використовується для складання кошторису виробництва.

Однак класифікація витрат за економічними елементами не дозволяє обчислити собівартість окремих видів продукції та встановити обсяг витрат конкретних підрозділів підприємства. Із цією метою застосовують класифікацію витрат за статтями калькуляції — у залежності від їх призначення та місця виникнення.

Витрати за статтями калькуляції — це витрати на окремі види виробів, а також витрати на основні і допоміжні виробництва.

Можна класифікувати витрати і за іншими ознаками:

  • за мірою залежності від прийняття рішення (релевантні і нерелевантні витрати);

  • за контролем їх виконання (контрольовані і неконтрольовані витрати);

  • за мірою усереднення (загальні і середні витрати);

  • за іншими ознаками.

Loading...

 
 

Цікаве