WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Облік і аудит. Облік і контроль фінансово-господарської діяльності в установах охорони здоров - Курсова робота

Облік і аудит. Облік і контроль фінансово-господарської діяльності в установах охорони здоров - Курсова робота

При інвентаризації каси установи слід керуватися "Порядком ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженим постановою Правління Національного банку України від 02.02.95 №21, зі змінами і доповненнями.

Інвентаризації реєстраційних, бюджетних, валютних та поточних рахунків, розрахунків з бюджетом, підзвітними особами, робітниками і службовцями, депонентами та іншими дебіторами і кредиторами полягає у звіренні документів і записів у реєстрах обліку і перевірці обгрунтованості сум, відображених на відповідних рахунках. [26, с.19]

Комісія встановлює терміни виникнення заборгованості за цими рахунками, реальність заборгованості і винних осіб у випадках пропуску термінів позовної давності.

Інвентаризаційна комісії шляхом документальної перевірки повинна установити:

  • правильність розрахунків із банками, з фінансовими, податковими органами, позабюджетними фондами, з вищестоящою установою, іншими установами;

  • заборгованість підзвітних осіб, а також правильність і обгрунтованість сум заборгованості з недостач і крадіжок та вжиті заходи про стягнення цієї заборгованості;

  • правильність і обгрунтованість сум дебіторської, кредиторської і депонентської заборгованості, включаючи суми кредиторської і депонентської заборгованості, щодо якої термін позовної давності минув;

  • реальність заборгованості робітникам і службовцям із заробітної плати, з розрахунків із робітниками і службовцями при безготівкових перерахунках;

  • чи вжито заходів для стягнення дебіторської заборгованості у встановленому порядку.

Результати інвентаризації розрахунків оформляються актом. Після закінчення інвентаризації оформлені описи (акти) здаються в бухгалтерію для перевірки, виявлення і відображення в обліку результатів інвентаризації. При цьому кількісні та цільові показники за даними бухгалтерського обліку проставляються проти відповідних даних опису і шляхом співставлення виявляються розходження між даними інвентаризації.

Інвентаризаційна комісія перевіряє правильність визначення бухгалтерією результатів інвентаризації і свої висновки та пропозиції відображає у протоколі засідання інвентаризаційної комісії. У протоколі наводяться докладні дані про причини та осіб, винних в недостачах, втратах, а також надлишках, і вказується, які вжито заходи стосовно винних осіб.

Не пізніше ніж за десять днів після закінчення інвентаризації протоколи інвентаризаційної комісії затверджуються керівником установи.

Матеріали інвентаризації та рішення щодо регулювання розбіжностей затверджуються керівником установи з включенням результатів у звіт за той період, в якому закінчена інвентаризація, а також і в річний звіт.

Виявленні при інвентаризації розходження між фактичними залишками матеріальних цінностей і грошових коштів з даними бухгалтерського обліку регулюються установою в такому порядку:

  • основні засоби, матеріальні цінності, цінні папери, грошові кошти та інше майно, які виявлені в надлишку, підлягають оприбуткуванню та зарахуванню відповідно на збільшення фінансування установи з подальшим установленням причин виникнення надлишків і винних в цьому осіб;

  • втрата матеріальних цінностей в межах затверджених норм природних втрат списується за розпорядженням керівника установи на зменшення фінансування;

  • недостача цінностей понад норми природних втрат, а також втрати від псування цінностей відносяться на рахунок винних осіб за цінами, за якими обчислюється розмір шкоди від крадіжок, недостач, знищення і псування матеріальних цінностей;

  • втрати і недостачі понад норми природних втрат матеріальних цінностей, включаючи готову продукцію, у тих випадках, коли винні не встановлені або у стягненні з винних осіб відмовлено судом, зараховуються на зменшення фінансування.

Отже, інвентаризація займає важливе місце в системі контролю фінансово-господарської діяльності установ охорони здоровя.

3.3. Основні концепції методики контролю фінансово-господарської діяльності.

Охорона здоровя являє собою одну з найбільш розвинутих та складних галузей невиробничої сфери.

Установи охорони здоровя ,зокрема Тернопільська обласна клінічна лікарня ,мають забезпечити збереження здоровя населення і підтримання його працездатності на високому рівні, попередження і зниження захворюваності, збільшення продовжуваності активного життя людей. На ці цілі в установах охорони здоровя виділяються асигнування з бюджету. В обовязки даної установи входить економне і ефективне витрачання цих асигнувань на покращення медичного обслуговування людей.

Основою для визначення необхідних асигнувань по бюджету на утримання установи є, насамперед, показники по її мережі: в лікарні – число ліжок, в амбулаторній-поліклініці – число лікарняних посад.

Перевіркою зясовується правильність визначення перехідної мережі по плану на поточний рік: передбаченого приросту місць (ліжок), обчислення середньої кількості ліжок, звітних даних про фактичне розгортання мережі.

При перевірці перевіряється чи дійсно є можливість збільшити в поточному році кількість ліжок за рахунок нового капітального будівництва або збільшення кількості місць в існуючій лікарні. Зясовується чи не призведе розширення мережі за рахунок додаткового розгортання ліжок або місць у приміщеннях до невиправданого скорочення санітарної норми праці в установі.

Планова середньорічна мережа по передбачених до розгортання установах визначається, виходячи із запланованого строку введення їх в експлуатацію.

Так, наприклад, якщо введення в експлуатацію нової лікарні на 250 ліжок передбачено з 1 липня, тобто ця лікарня в даному році буде функціонувати тільки 6 місяців, середньорічна кількість ліжок в ній становитиме 125 . Якщо в цій лікарні 100 ліжок передбачено розгорнути з 1 липня, а решту – 150 з 1 вересня, то середньорічна кількість ліжок в ній становитиме - 100 .

По діючих установах, в яких по плану передбачено збільшення кількості ліжок або місць, середньорічна мережа визначається шляхом приєднання до перехідної мережі середньорічної кількості заново розгорнутих ліжок або місць. Наприклад, якщо в діючій лікарні на 400 ліжок передбачено додаткове розгортання 60 ліжок із строками введення в експлуатацію 20 ліжок з 1 квітня і 40 ліжок з 1 липня, то середньорічна кількість ліжок в лікарні становитиме 435 . [43, с.105]

В результаті уточнення перехідної мережі на кінець року, а також строків введення в експлуатацію нових обєктів коректується середньорічна мережа, передбачена за кошторисом установи.

При документальній ревізії установи треба перевірити фактичну наявність розгорнутих ліжок у стаціонарах і на підставі цього визначити, чи не показується в звіті замість фактичної кількості розгорнутих ліжок кошторисна їх кількість, чи не враховано в числі розгорнутих ліжок ліжка, що функціонують тимчасово, так звані приставні або коридорні ліжка, використання яких хворими повинно знайти відображення тільки по числу ліжкоднів.

По амбулаторно-поліклінічних установах, поліклінічних відділеннях лікарень і самостійних поліклініках, а також станціях швидкої медичної допомоги, в яких плановою одиницею мережі є лікарська посада, повинні бути перевірені: правильність перехідної кількості лікарських посад, обгрунтованість передбаченого їх приросту по плану на поточний рік, правильність обчислення середньорічної кількості посад.

При визначенні кількості посад лікарів для амбулаторно-поліклінічного обслуговування населення слід врахувати фактичну кількість населення в обслуговуваному районі.

Одним з найважливіших показників діяльності лікарень є використання ліжкового фонду. Іноді зниження навантаження на одне ліжко є наслідком розширення ліжкового фонду. Інколи зниження навантаження на одне ліжко викликається неправильним плануванням кількості ліжок, що призводить до необгрунтованого включення до кошторису установи зайвих асигнувань на харчування, медикаменти та інші витрати, які залежать від кількості днів перебування хворого на ліжку.

В звязку з тим, що норми витрат на харчування хворих диференційовані по окремих видах захворювань, в кошторисах лікарень число днів роботи ліжка визначається окремо по кожному виду ліжок і в середньому по лікарні в цілому.

Число днів роботи ліжка в кошторисі установи на планований рік визначається виходячи із звітних даних по цих показниках за попередні роки і з урахуванням можливостей дальшого поліпшення використання ліжкового фонду.

На відміну від методу визначення числа днів роботи ліжка по плану фактичне число днів роботи ліжка в установі, що перевіряється, визначається шляхом ділення кількості ліжкоднів, проведених хворими, на середнє число ліжок, що функціонували у звітному періоді. [ ]

Основним показником діяльності амбулаторно-полікнічних установ, як обєднаних з лікарнями, так і тих, що функціонують самостійно, є кількість відвідувань хворими лікарів.

Loading...

 
 

Цікаве