WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Облік і аудит. Облік і контроль фінансово-господарської діяльності в установах охорони здоров - Курсова робота

Облік і аудит. Облік і контроль фінансово-господарської діяльності в установах охорони здоров - Курсова робота

Кошторис має дві складові:

  • загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією на виконання бюджетною установою основних функцій;

  • спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету та їх розподіл за повною економічною класифікацією на здійснення видатків спеціального призначення, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням установою основних функцій.

Форма кошторису затверджена Мінфіном України.

План асигнувань із загального фонду бюджету установи – це помісячний розподіл видатків, затверджених у кошторисі для загального фонду, за скороченою формою економічної класифікації, який регламентує взяття установою зобов'язань протягом року.

Асигнування - це повноваження розпоряднику бюджетних коштів на взяття зобов'язань та витрачання бюджетних коштів на конкретну мету в процесі виконання бюджету, яке надано відповідно до бюджетного призначення.

План асигнувань є невід'ємною частиною кошторису і затверджується разом з кошторисом.

Форма плану асигнувань затверджується Мінфіном України.

Установа, незалежно від того, веде вона облік самостійно чи обслуговується централізованою бухгалтерією, для забезпечення своєї діяльності складає індивідуальні кошториси і плани асигнувань за кожною виконуваною нею функцією.

Зведені кошториси і плани асигнувань - це зведення показників індивідуальних кошторисів і планів асигнувань розпорядників коштів бюджету нижчого рівня за функціональною класифікацією, що складаються головним розпорядником, розпорядником вищого рівня для подання їх Мінфіну України, Мінфіну Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам. [49, c.8]

Зведені кошториси не затверджуються.

Установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів і планів асигнувань.

Установи мають право брати зобов'язання та витрачати бюджетні кошти на цілі і в межах, установлених затвердженими кошторисами і планами асигнувань.

Зобов'язання - це будь-яке розміщення замовлення, укладення контракту (угоди), придбання товару, послуга чи інші ідентичні операції протягом бюджетного року, згідно з якими необхідно буде здійснити платежі з бюджету протягом цього ж бюджетного року або в майбутньому.

Головними принципами бюджетного фінансування є:

• безповоротність надання коштів;

• зв'язок між обсягом фінансування та виконанням планів бюджетною установою;

• цільове призначення;

• контроль за використанням наданих коштів.

Перший принцип означає, що кошти, які бюджетні організації отримали з державного чи місцевого бюджету, не повертають назад до джерела фінансування. Тобто, впродовж року кошти використовують на господарську діяльність бюджетних установ, а залишки бюджетного фінансування на кінець звітного року залишаються у розпорядженні організацій. Сутність другого принципу полягає у тому, що бюджетні установи отримують кошти не під план, а відповідно до фактичного виконання плану. При цьому на надання чергового обсягу грошових коштів безпосередньо впливає якість використання попередньо наданих коштів та дотримання фінансової дисципліни установами. Третій принцип – цільового призначення - означає, що отримані кошти необхідно використовувати тільки за призначенням, в даному разі відповідно до передбачених у кошторисі статей бюджетної класифікації видатків бюджетних установ. Контроль за використанням коштів здійснюють на всіх етапах господарської діяльності бюджетних установ через казначейську систему виконання бюджету. [61, c.69]

Поняття бюджетного фінансування тісно пов'язане з поняттям розпорядника коштів, за допомогою якого схема фінансових (вертикальних) відносин бюджетних установ набуває наочності й стає зрозумілішою. Розпорядниками коштів є керівники міністерств, відомств та установ, яким надано право розпоряджатися бюджетними асигнуваннями, що виділені на відповідні заходи. Залежно від ступеня підпорядкованості й від обсягу наданих прав вони поділяються на головних і нижчестоящих.

Головними розпорядниками кредитів є:

  • міністри та керівники інших центральних органів виконавчої влади - щодо державного бюджету;

  • керівники відділів обласних, міських, районних держадміністрацій - щодо місцевих бюджетів;

  • голови сільських та селищних рад - щодо сільських та селищних бюджетів.

Головним розпорядником коштів Тернопільської обласної комунальної клінічної лікарні є Обласне управління охорони здоров'я.

Головні розпорядники коштів мають право використовувати надані бюджетні кошти на власні потреби і відповідні заходи, а також розподіляти кошти між нижчестоящими розпорядниками коштів.

Нижчестоящі розпорядники коштів поділяються на розпорядників коштів другого рівня і третього рівня чи ступеня.

До розпорядників коштів другого рівня належать керівники, які отримують кошти як на видатки установи, так і на перерахування безпосередньо підпорядкованим їм установам, підприємствам чи організаціям. Розпорядники коштів третього ступеня отримують кошти тільки на видатки даної установи.

Розпорядником коштів другого рівня Тернопільської обласної комунальної клінічної лікарні є керівник даної установи, тобто головний лікар.

Відкриттю фінансування передує доведення обсягу асигнувань та кошторисів видатків. Зазначена процедура передбачає наступні кроки:

1. Міністерство фінансів України доводить головним розпорядникам коштів обсяги асигнувань, які виділяють їм з бюджету.

2. Головні розпорядники коштів доводять нижчестоящим розпорядникам коштів лімітні довідки про видатки з бюджету, що є підставою для складання єдиного кошторису доходів та видатків.

Після цього розпорядники коштів усіх ступенів подають кошториси доходів і видатків у відповідні органи Державного казначейства. Так, головні розпорядники коштів у місячний термін після затвердження Державного бюджету України подають зведений кошторис доходів і видатків до Головного управління Державного казначейства. Слід зауважити, що загальна сума кошторису повинна відповідати сумі розпису доходів та видатків державного бюджету, який затвердив міністр фінансів. Розпорядники коштів другого ступеня подають зведений кошторис доходів і видатків у розрізі підвідомчих установ та територій до відділу обліку лімітів видатків і контролю за використанням кошторисів територіальних управлінь Державного казначейства. При цьому обсяги доходів і видатків зазначеного розпорядника коштів за кошторисом звіряють з розписом видатків, отриманим від Головного управління Державного казначейства. Розпорядники коштів третього ступеня подають зведені кошториси доходів і видатків до відповідних відділень Державного казначейства, де їх дані звіряють з даними розпису видатків, які довели вищестоящі органи Державного казначейства. [20, c.14]

Тернопільська обласна комунальна клінічна лікарня ще не перейшла на казначейське обслуговування, тому фінансування здійснюють за відомчою структурою і регулюють відповідно до інструкції Державного казначейства України "Про порядок касового виконання державного бюджету за видатками" від 21.03.1997 р. та листок ГУДКУ "Про порядок касового виконання державного бюджету розпорядниками коштів, які не переведені на казначейське виконання кошторисів видатків" від 27.07.1998 р.

При фінансуванні за відомчою структурою Головне управління Державного казначейства перераховує бюджетні кошти в установи уповноважених банків на поточні бюджетні рахунки головних розпорядників коштів на підставі поданих ними розподілів бюджетних коштів (2 прим.). Управління оперативно-касового планування складає розпорядження на перерахування коштів з єдиного казначейського рахунку. Після того, як розпорядження перевірить управління бухгалтерського обліку, один із двох екземплярів повертають до оперативно-контрольного управління для перерахування коштів за призначенням. Перерахування бюджетних коштів з єдиного казначейського рахунку здійснюють платіжним дорученням, яке подають до уповноваженого банку у вигляді електронних розрахункових документів каналами зв'язку в системі "клієнт-банк". Після отримання від уповноваженого банку виписки з єдиного казначейського рахунку управління бухгалтерського обліку та звітності Головного управління Державного казначейства перевіряє повноту проведених платежів. Управління оперативно-касового планування видатків відображає суму проведеного фінансування головного розпорядника коштів у картці обліку асигнувань. Подальший рух фінансування здійснюють за схемою: головний розпорядник коштів розпорядник коштів другого ступеня — розпорядник коштів третього ступеня.

В свою чергу, зміна системи фінансування галузі неможлива без впровадження економічних методів управління. Одним з таких методів є виділення і розподіл бюджетних коштів у розрахунку на одного жителя і фінансування лікувально-профілактичних установ за конкретно виконаний об'єм і якість медичних послуг. Причому даний норматив на одного жителя повинен бути науково обгрунтованим. [13, c.5]

Loading...

 
 

Цікаве