WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Порядок перевірки облікової документації під час ревізії - Реферат

Порядок перевірки облікової документації під час ревізії - Реферат

розкраданням, вживалися заходи для перевірки їх слідчими органами. Контакт ревізора із слідчим особливо необхідний, коли злочинна діяльність не відбивається в обліку і документації.
У торгівлі, наприклад, для розкриття завуальованих розкрадань ревізори можуть користуватись прийомами контрольного порівняння фактичних залишків товарно-матеріальних цінностей з даними попередньої інвентаризації, документальними надходженнями і витратами цих цінностей. Такий метод ревізії необхідно застосовувати, коли мають місце:
- випадки приписування цінностей в інвентаризаційних описах із метою приховування наявних недостач;
- заниження в інвентаризаційних матеріалах залишків матеріальних цінностей порівняно з фактичними з метою приховування лишків;
- реалізація неврахованої продукції, тобто невідображеної у прибуткових документах;
- перевищення вартості при документальному відпуску цінностей для їх реалізації через торговельну мережу і його приховування шляхом складання безтоварних перерахунків після реалізації цінностей у торговельних підприємствах за завищеними цінами.
Використання контрольного порівняння дає можливість встановити приписування тих чи інших назв матеріальних цінностей в інвентаризаційних описах. Для цього необхідно встановити максимально можливий залишок товарів на кінець інвентаризаційного періоду і порівняти його з фактичним.
Максимально можливий залишок цінностей виявляють так. За даними попередньої інвентаризації беруть залишок товару певної назви, додають до нього вибрану з документів кількість його товарних, що надійшла протягом періоду, який перевіряється, віднімають кількість одиниць товару, зафіксовану у видаткових документах. За нормальних умов фактична кількість товарів не може перевищувати їх максимально можливого залишку. Тому будь-яке перевищення фактичної наявності над цим залишком дає підстави для певних висновків.
У бухгалтерському обліку підсумки руху цінностей звичайно підводяться за певний час (на момент складання звіту, на кінець місяця, на початок інвентаризації). У разі здійснення розкрадань окремі матеріально відповідальні особи дбають, щоб до кінця цих періодів у них надходження з видатками цінностей повністю балансувались. Проте за коротші періоди вони не можуть приховати слідів розкрадань.
У таких випадках можна порівняно легко встановити, що в межах облікового періоду мав місце такий рух цінностей, який не міг здійснюватись за нормальної роботи. Тому доцільно застосовувати метод ревізії руху товарно-матеріальних цінностей і коштів за коротші періоди з визначенням залишку після кожної операції або дня.
Під час ревізії операцій роздрібної торгівлі для виявлення неоприбуткованих товарів, безтоварних документів і приписування товарів рекомендується застосовувати вибіркове контрольне порівняння за окремими товарами.
Порядок перевірки документів та облікових записів залежить від завдань і способів ревізії, характеру й обсягу роботи, від діючого порядку обліку та обробки документів. Відповідно, документи, облікові записи та звітні матеріали можуть піддаватися перевірці таким чином:
- у хронологічній послідовності;
- систематизованим способом, тобто за видами господарських операцій;
- прямою і зворотною послідовністю перевірки;
- способом переходу від загальних (звітних) даних до облікових записів і первинних документів;
- переходом від окремих даних, первинних документів та облікових записів до звітних даних.
При перевірці у хронологічній послідовності документи розглядають у такому порядку, як їх зброшуровано. Практика показує, що хронологічна перевірка документів має суттєві недоліки. Одним з них є те, що вона вимагає багато часу. Крім того, при такій перевірці документів, які стосуються різних операцій, можна встановити тільки недоліки окремого документа. При наявності великої кількості документів неможливо повністю їх перевірити. У цих випадках важко визначити взаємний зв'язок окремих фактів порушень і дати характеристику роботи ревізованого господарства. Під час хронологічної перевірки документів у послідовності їх підшивки увага ревізора розсіюється. Тому вона потребує одночасного залучення різноманітного законодавчого, інструктивного та довідкового матеріалу, внаслідок чого ускладнюється систематичне і повне вивчення кожного виду операцій.
Порядок перевірки документів у хронологічній послідовності можна рекомендувати тільки в разі ревізії організації з незначеним обсягом документації. У решті випадків необхідно застосовувати систематизований порядок перевірки документів та облікових реєстрів за видами операцій. Тут ревізор має можливість звернути увагу на конкретні питання і повніше їх вивчити. Під час перевірки первинних документів необхідно систематизувати їх за певними операціями. Це має значну перевагу перед перевіркою у хронологічному порядку і дає можливість повніше перевірити документи за їх суттю, а також з погляду їх справжності та вірогідності.
Систематизований спосіб перевірки документів може бути прямим і зворотним, тобто починатися від початку ревізованого періоду (пряма послідовність) або з його кінця (зворотна послідовність).
Останній метод більш оперативний, бо вже на початку ревізії можна намітити заходи для усунення існуючих у роботі недоліків. Його негативною рисою є те, що в разі встановлення порушень і розкрадань ревізор повинен знову проводити послідовну перевірку від початку ревізованого періоду до кінця.
Якщо ж на підприємстві автоматизована обробка інформації децентралізована, здійснюється на АРМ відповідних працівників, то ревізор може здійснити самостійно процес перевірки правильності обробки інформації, використовуючи відповідні технічні засоби (ПЕОМ, відеотермінальні пристрої). Мікропроцесорна техніка при цьому використовується як АРМ ревізора.
На АРМ ревізор може отримати необхідну довідкову інформацію, наприклад, про наявність залишків матеріалів, готової продукції на складах, незавершеного виробництва в цехах, про стан розрахунків з підзвітними особами, постачальниками, різними дебіторами і кредиторами тощо. Необхідна для довідок і контролю інформація в діалоговомурежимі визивається на дисплей чи друкується на паперовому носії. Це можливо при наявності програмного забезпечення і вирішення відповідних функціональних завдань за допомогою ЕОМ на підприємстві, що якому проводять ревізується. Крім того, ревізор може використовувати АРМ для вирішення спеціальних контрольних завдань, розроблених для автоматизованої реалізації функцій ревізора.
Для застосування ЕОМ в якості АРМ ревізор повинен володіти спеціальними знаннями в галузі автоматизованої обробки інформації, мати навики роботи з ЕОМ, одержати право доступу до інформаційної бази. Використання ЕОМ, програмних засобів у процесі проведення ревізій сприяє більш ефективному їх проведенню в умовах автоматизованої обробки економічної інформації.
Список літератури
1. Атанасян Г.А., Голубятников С.П. Судебная бухгалтерия: Учебник. - М.: Юрид. лит., 1989. - 352 с.
2. Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю: Підручник. - К.: Вища школа, 1994.
3. Белуха Н.Т. Контроль и ревизия в отраслях народного хозяйства. - М.: Финансы и статистика, 1992.
4. Белуха Н.Т. Ревизия и контроль в торговле. - М.: Экономика, 1998.
5. Бутинець Ф.Ф. Контроль і ревізія. - Житомир, 2000.
6. Вітвіцька М.О. Контроль і ревізія. - К., 1999.
7. Егорова С.К. Контроль и ревизия в бытовом обслуживании. - М.: Финансы и статистика, 1990.
8. Завгородній В.П., Савченко В.Я. Бухгалтерський облік, контроль і аудит в умовах ринку. - К.: БМУ Інформ, 1995.
9. Казарина А.Х. Выявление скрытых хищений путем ревизий и проверок, организуемых в процессе осуществления общественного надзора прокуратуры // Выявление скрытых хищений. - М., 1981.
Loading...

 
 

Цікаве