WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Фінансовий стан суб’єктів господарювання та їх податкоспроможність - Реферат

Фінансовий стан суб’єктів господарювання та їх податкоспроможність - Реферат

дорівнює 1, тобто ефект важеля відсутній. У даній ситуації зміна валового прибутку на 1 % призводить до такого ж збільшення або зменшення чистого прибутку. При зростанні частки позичкового капіталу підвищується розмах варіації рентабельності власного капіталу, коефіцієнта фінансового левериджу і чистого прибутку. Це свідчить про підвищення ступеня фінансового ризику інвестування при високому плечі важеля.
Виробничо-фінансовий леверидж є узагальнюючим показником. Він являє собою добуток виробничого і фінансового левериджу. Цей показник відображає загальний ризик, пов'язаний з можливою нестачею коштів для відшкодування виробничих і фінансових витрат щодо обслуговування зовнішнього боргу.
5. Одним із показників, що характеризують фінансовий стан підприємства, є його платоспроможність. Вона трактується як можливість своєчасно погасити свої платіжні зобов'язання наявними грошовими ресурсами.
Оцінкаплатоспроможності здійснюється на основі характеристики ліквідності поточних активів, тобто часу, необхідного для перетворення їх у готівку.
Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні коштів активу, згрупованих за ступенем спадної ліквідності, з короткостроковими зобов'язаннями у пасиві, які групуються за ступенем терміновості погашення.
Відповідно до наведеної тези поточні активи можна поділити на три групи:
1) гроші та короткострокові фінансові вкладення (найбільш ліквідна група);
2) готова продукція, товари відвантажені та дебіторська заборгованість;
3) виробничі запаси, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів.
Платіжні зобов'язання підприємства поділяють на такі три групи:
1) заборгованість, терміни оплати якої вже настали;
2) заборгованість, яка повинна бути погашена найближчим часом:
3) довгострокова заборгованість.
Відповідно до цього розраховують поточну, абсолютну, проміжну та загальну ліквідність.
Щоб визначити поточну ліквідність, необхідно ліквідні засоби першої групи порівняти з платіжними зобов'язаннями першої групи. Якщо цей коефіцієнт буде дорівнювати одиниці, то на підприємстві є всі можливості своєчасно розрахуватися за всіма зобов'язаннями, термін оплати яких настав.
Показники абсолютної, проміжної та загальної ліквідності використовуються для оцінки перспективної платоспроможності.
Абсолютна ліквідність визначається відношенням ліквідних засобів першої групи до всієї суми короткострокових боргів підприємства. Її значення визнається достатнім, якщо вона вища 0,25-0,30. (Це означає, що в даний момент часу підприємство може погасити 25-30 % усіх короткострокових боргів).
Проміжна ліквідність являє собою відношення ліквідних засобів перших двох груп до загальної суми короткострокових боргів підприємства. Задовільним є співвідношення 1:1. Проте, якщо велику частку ліквідних засобів складає дебіторська заборгованість, частину якої важко своєчасно стягнути, таке співвідношення може виявитися недостатнім. У таких випадках рекомендується співвідношення 1,5:1.
Загальний коефіцієнт ліквідності розраховується відношенням усієї суми поточних активів, включаючи запаси і незавершене виробництво, до загальної суми короткострокових зобов'язань. Задовільне значення цього коефіцієнта становитиме 1,5-2,0.
Однак коефіцієнти ліквідності - показники відносні і протягом деякого часу не змінюються, якщо пропорційно зростають чисельник і знаменник дробу. Але за цей час фінансове положення може істотно змінитися: може зменшитися прибуток, рівень рентабельності, коефіцієнт оборотності. Тому для більш об'єктивної оцінки ліквідності використовують таку факторну модель:
Клік = (поточні активи / балансовий прибуток) ґ (балансовий прибуток / короткострокові борги).
Перший дріб у виразі характеризує вартість поточних активів на гривню прибутку; другий - свідчить про здатність підприємства погашати свої борги за рахунок результатів своєї діяльності. Він характеризує сталість фінансів. Чим вищий його рівень, тим кращий фінансовий стан підприємства. Для розрахунку впливу цих чинників можна використовувати способи ланцюгових підстановок чи абсолютних різниць.
Платоспроможність підприємства дуже тісно пов'язана з поняттям кредитоспроможності. Кредитоспроможність - це такий фінансовий стан, який дозволяє своєчасно повернути кредит банку. При оцінці кредитоспроможності враховуються репутація позичальника, розмір і склад його майна, стан економічної і ринкової кон'юнктури, сталість фінансового стану та ін.
На першому етапі аналізу кредитоспроможності вивчають акуратність оплати рахунків кредиторів, тенденції розвитку підприємства, мотиви звернення за позичкою, склад і розмір боргів підприємства.
Другий етап визначення кредитоспроможності передбачає оцінку фінансового стану позичальника та його сталості. Тут враховуються не тільки платоспроможність, але й ряд інших показників: рівень рентабельності виробництва, коефіцієнт оборотності оборотного капіталу, ефект фінансового важеля, наявність власного оборотного капіталу, стабільність виконання виробничих планів, питома вага заборгованості за кредитами у валовому прибутку, співвідношення темпів зростання валової продукції з темпами зростання кредитів банку, суми і терміни простроченої заборгованості за кредитами та ін.
При оцінці платоспроможності і кредитоспроможності підприємства слід враховувати, що проміжний коефіцієнт ліквідності не повинен бути нижчим від 0,5, а загальний коефіцієнт ліквідності - меншим від 1,5. При загальному коефіцієнті ліквідності менше 1 підприємство вважається некредитоспроможним.
Аналізуючи фінансовий стан підприємства, необхідно знати запас його фінансової стійкості (зону безпеки). З цією метою розраховується поріг рентабельності: сума виручки, яка необхідна для того, щоб покрити всі постійні витрати підприємства. Прибутку при цьому не буде, але не буде і збитку. Рентабельність при такій виручці дорівнюватиме нулю.
Розраховується поріг рентабельності відношенням суми постійних витрат у складі собівартості реалізованої продукції до частки маржинального доходу у виручці. Маржинальний дохід підприємства являє собою суму постійних витрат та прибутку.
Виходячи з порогу рентабельності, можна розрахувати запас фінансової стійкості підприємства за формулою:
ЗФС = ((виручка - поріг рентабельності) / виручка) 100.
У ході аналізу аналітик повинен з'ясувати, наскільки близький або далекий поріг рентабельності, нижче якого не повинна опуститися виручка підприємства.
На закінчення своєї роботи аналітику необхідно узагальнити всі результати аналізу і зробити точний діагноз фінансового стану підприємства, а також його прогноз на перспективу. Слід розробити конкретні заходи, що дозволять поліпшити фінансовий стан підприємства. Разом
Loading...

 
 

Цікаве