WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Фінансовий стан суб’єктів господарювання та їх податкоспроможність - Реферат

Фінансовий стан суб’єктів господарювання та їх податкоспроможність - Реферат

звернути увагу на терміни повернення довгострокових кредитів, тому що від цього залежить стабільність фінансового стану підприємства.
Після цього переходять до аналізу активів підприємства. Активами називається усе, що маєвартість, належить підприємству і відображається в активі балансу. Актив характеризує розміщення капіталу підприємства, тобто вкладення його в конкретне майно, матеріальні цінності. Він характеризує витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції, залишки вільної готівки.
Активи поділяють за ступенем ліквідності (здатності швидко перетворюватися на готівку) на довгострокові (основний капітал) та поточні (оборотні).
Розміщення коштів підприємства має дуже велике значення у фінансовій діяльності і підвищенні її ефективності. Результати виробничої і фінансової діяльності, а отже, і фінансовий стан підприємства, багато в чому залежать від того, які асигнування вкладені в основні засоби та оборотні кошти, скільки їх знаходиться у сфері виробництва та у сфері обігу, у грошовій і матеріальній формі, наскільки оптимальне їхнє співвідношення. Тому в процесі аналізу активів підприємства, в першу чергу, слід вивчити зміни в їхньому складі і структурі та дати їм оцінку.
Потім необхідно з'ясувати зміни в довгострокових (позаоборотних) активах. Довгострокові активи, або основний капітал, - це вкладення коштів у нерухомість, облігації, акції, запаси корисних копалин, спільні підприємства, нематеріальні активи і т. ін. Велика увага приділяється вивченню стану, динаміки і структури основних фондів, яким належить основна питома вага у довгострокових активах підприємства. При вивченні складу основних засобів потрібно з'ясувати співвідношення їх активної і пасивної частин, силових та робочих машин. Від оптимального їх співвідношення багато в чому залежать фондовіддача і фінансовий стан підприємства.
Далі необхідно проаналізувати зміни за кожною статтею поточних активів балансу як найбільш мобільної частини капіталу (за грошовими коштами, рахунками дебіторів, виробничими запасами, готовою продукцією).
Збільшення коштів на банківських рахунках означає покращання фінансового стану підприємства. Однак наявність великих залишків грошей протягом тривалого часу свідчить про неправильне використання капіталу, який міг би бути вкладеним у власне виробництво, акції і т. д. Сума грошей на рахунках повинна зберігатися лише в межах першочергових потреб.
Наявність дебіторської заборгованості створює фінансові утруднення, тому що породжує нестачу фінансових ресурсів. Кожне підприємство зацікавлене у скороченні термінів погашення платежів. У процесі аналізу потрібно вивчити динаміку, склад, причини і давність утворення дебіторської заборгованості (як в цілому, так і за видами, включаючи бюджет). Слід встановити, чи немає у її складі сум, нереальних для стягнення, або таких, за яких минули терміни позовної давності. Якщо вони є, то необхідно вжити заходів щодо їх стягнення, включаючи звернення до суду.
Тривалість перебування коштів у дебіторській заборгованості визначається таким чином:
(середні залишки заборгованості за рахунками дебіторів ґ дні періоду / сума дебетового обороту за рахунками дебіторів).
Щоб підрахувати збитки підприємства від невчасної оплати рахунків дебіторами, необхідно від простроченої дебіторської заборгованості відняти її суму, скориговану на індекс інфляції за цей термін (за мінусом отриманої пені). Аналогічний розрахунок проводять по заборгованості з боку бюджету перед підприємством. Можна також суму простроченої дебіторської заборгованості помножити на ставку банківського відсотка за цей період і від отриманого результату відняти суму отриманої пені.
Значний вплив на фінансовий стан підприємства справляє стан виробничих запасів. З метою забезпечення нормального ходу виробництва і збуту продукції запаси повинні бути оптимальними, їх недостатність загрожує збоями у виробництві, а надлишковість відволікає кошти з обороту.
Аналіз стану виробничих запасів необхідно починати з перевірки відповідності фактичних залишків плановим потребам.
Велика питома вага в поточних активах підприємств належить готовій продукції. Збільшення залишків готової продукції на складах підприємства призводить до тривалого заморожування оборотних коштів, відсутності готівки, потреби в кредитах і сплати відсотків за ними, зростання кредиторської заборгованості постачальникам, бюджету, працівникам підприємства з оплати праці і т. д. З метою розширення збуту необхідно вивчати шляхи зниження собівартості продукції, підвищення її якості і конкурентоспроможності, організації ефективної реклами і т. д.
Між статтями активу і пасиву балансу існує тісний взаємозв'язок. Кожна стаття активу балансу має відповідні джерела фінансування. Джерелом фінансування довгострокових активів, як правило, є власний капітал і довгострокові позичкові кошти. У деяких випадках можливе формування довгострокових активів і за рахунок короткострокових кредитів банку. Поточні активи утворяться як за рахунок власного капіталу, так і за рахунок короткострокових позичкових коштів. З метою забезпечення гарантії погашення боргів бажано, щоб наполовину вони були сформовані за рахунок власного капіталу.
Залежно від джерел формування загальну суму поточних активів (оборотного капіталу) поділяють на дві частини: змінну (створену за рахунок короткострокових зобов'язань підприємства) та постійний мінімум поточних активів (запасів і витрат) (утворений за рахунок перманентного (власного і довгострокового позикового) капіталу).
Нестача власного оборотного капіталу призводить до збільшення змінної частини поточних активів, що також свідчить про посилення фінансової залежності підприємства і нестійкість його стану.
У ході аналізу визначають, скільки власного капіталу використовується в обороті.
Суму власного оборотного капіталу можна розрахувати таким чином: від загальної суми поточних активів відняти суму короткострокових фінансових зобов'язань. Аналітик розраховує також структуру розподілу власного капіталу, тобто частку власного оборотного капіталу і частку власного основного капіталу в загальній його сумі. Перший показник називають коефіцієнтом маневровості капіталу. Він показує, яка частина власного капіталу знаходиться в обороті, тобто в такій формі, яка дозволяє вільно маневрувати коштами.
Важливим показником фінансового стану підприємства є також забезпеченість матеріальних оборотних коштів власними джерелами фінансування. Вона розраховується шляхом порівняння суми власного оборотного капіталу із загальною сумою матеріальних оборотних фондів
У зв'язку з цим виділяють чотири типи фінансової стійкості підприємства:
1. Абсолютна стійкість фінансового стану: запаси і затрати
Loading...

 
 

Цікаве