WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Оцінка рівня витрат суб’єктів господарювання як чинника податкоспроможності - Реферат

Оцінка рівня витрат суб’єктів господарювання як чинника податкоспроможності - Реферат


Реферат на тему:
Оцінка рівня витрат суб'єктів господарювання як чинника податкоспроможності
План
1. Аналіз загальної суми витрат на виробництво товарної продукції (ТГІ), витрат на 1 грн. ТП, собівартості порівняної продукції та найважливіших виробів.
2. Аналіз витрат на сировину та матеріали.
3. Оцінка витрат на оплату праці.
4. Визначення резервів скорочення витрат та їхнього впливу на податкоспроможність.
1. Собівартість продукції є одним з основних якісних показників, що відображає ефективність використання усіх видів ресурсів у виробництві.
Згідно з діючим законодавством, собівартість не використовується при розрахунку податків. До складу валових витрат включаються затрати на закупівлю ресурсів, але обсяги такої закупівлі визначаються потребами виробництва. Тому собівартість, як показник витрат на виробництво, таким чином непрямо впливає на суми сплачуваних податків. При скороченні собівартості скорочуються і обсяги закупівлі ресурсів, а значить - скорочуються і валові витрати, які мають прямий вплив на оподаткування. Крім того, скорочення собівартості при незмінних цінах означає підвищення прибутковості. Останній факт справляє вплив на податкоспроможність як на здатність своєчасно та повністю виконувати свої податкові зобов'язання перед державою.
Аналіз собівартості продукції включає сукупність економічних розрахунків, пов'язаних з оцінкою правильності нормування, раціональності та економності витрат усіх видів ресурсів, виявленням непродуктивних втрат, розробкою основних напрямів мобілізації внутрішніх резервів виробництва.
Для вибору основних напрямів проведення заходів щодо скорочення витрат на виробництво важливим є вивчення зміни їх окремих елементів (витрат на сировину та матеріали за вирахуванням відходів; витрат на покупні вироби, напівфабрикати, роботи та послуги виробничого характеру; витрат на допоміжні матеріали; витрат на паливо та енергію; витрат на заробітну плату (основну і додаткову); відрахувань на соціальні заходи; амортизації основних фондів; інших витрат). Зміна витрат за названими елементами розраховується способом порівняння з планом та за декілька минулих періодів.
У ході аналізу розглядаються також витрати у розрізі статей калькуляції (сировина та матеріали; повернені відходи (віднімаються); покупні вироби, напівфабрикати, послуги виробничого характеру сторонніх підприємств; паливо та енергія на технологічні цілі; основна заробітна плата робітників виробництва; додаткова заробітна плата робітників виробництва; відрахування на соціальні заходи; витрати на підготовку та освоєння виробництва; витрати на утримання та експлуатацію обладнання; загальновиробничі витрати; загальногосподарські витрати; втрати від браку; інші виробничі витрати; позавиробничі витрати). Групування витрат за калькуляційними статтями дозволяє конкретизувати їх за місцем виникнення. Оскільки таке ж групування дається в калькуляції кожного виробу, то подальший аналіз може визначити, за якими виробами або виробничими підрозділами підприємства треба провести поглиблене вивчення чинників формування витрат.
Окремо аналізу підлягають непрямі витрати щодо обслуговування виробництва (в управлінні цехами і подібними їм підрозділами основного і допоміжного виробництва; загальнозаводські та аналогічні їм загальногосподарські витрати). Згідно з положенням про порядок калькулювання та обліку собівартості продукції за цими видами витрат складаються кошториси. Під час аналізу фактичний рівень цих витрат порівнюють із кошторисними призначеннями і розглядають у динаміці за декілька періодів.
Далі оцінюють виконання плану витрат на гривню товарної продукції. Для цього фактичні витрати на гривню товарної продукції зіставляють із плановими.
Планові витрати на гривню продукції повинні відповідати плановим обсягам товарної продукції в оптових цінах підприємства, плану прибутку і плановим калькуляціям на відповідний період по всій номенклатурі продукції. Фактичні витрати на гривню товарної продукції визначаються виходячи з фактичної собівартості всієї товарної продукції і фактичного обсягу товарної продукції в оптових (середніх) цінах підприємства. При розрахунках для отримання більш точних результатів продукцію також оцінюють у порівняльних цінах.
Аналізують вплив окремих чинників на рівень витрат на гривню товарної продукції. Основними серед них є: зміна обсягу виробництва продукції; зміна структури виробництва; зміна оптових цін на продукцію; зміна рівня питомих змінних витрат на одиницю продукції; зміна суми постійних витрат. Вплив названих чинників аналізують способом ланцюгових підстановок. Алгоритм розрахунку наступний:
1) розраховується плановий рівень витрат на гривню товарної продукції: Зпл = витрати за планом / обсяг товарної продукції за планом;
2) розраховується фактичний рівень витрат на гривню товарної продукції: Зф = витрати фактично / обсяг товарної продукції фактично;
3) розраховується умовна величина рівня витрат на гривню товарної продукції 1: Зум1 = витрати за планом, перерахованим на фактичний обсяг виробництва продукції (тобто при фактичному обсязі випуску продукції, але плановій структурі продукції і планових змінних і постійних витратах) / фактичний обсяг товарної продукції при плановій структурі і планових цінах;
4) розраховується умовна величина рівня витрат на гривню товарної продукції 2: Зум2 = витрати за плановим рівнем на фактичний випуск продукції (тобто при фактичному обсязі випуску продукції, фактичній структурі продукції, але планових постійних і змінних витратах) / фактичний обсяг товарної продукції за плановими цінами;
5) розраховується умовна величина рівня витрат на гривню товарної продукції 3: Зум3 = фактичні витрати при плановому рівні постійних витрат (тобто при фактичному обсязі випуску, фактичній структурі продукції, фактичних змінних витратах, але планових постійних витратах) / фактичний обсяг товарної продукції за плановими цінами;
6) розраховується умовна величина рівня витрат на гривню товарної продукції 4: Зум4 = фактичні витрати / фактичний обсяг товарної продукції за плановими цінами;
7) розраховується вплив чинників:
а) зміна обсягу виробництва продукції: (Зум1 - Зпл);
б) зміна структури
Loading...

 
 

Цікаве