WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Вивчення стану ринку продукції як зовнішнього чинника податкоспроможності суб’єктів господарювання - Реферат

Вивчення стану ринку продукції як зовнішнього чинника податкоспроможності суб’єктів господарювання - Реферат


Реферат на тему:
Вивчення стану ринку продукції як зовнішнього чинника податкоспроможності суб'єктів господарювання
План
1. Вплив стану ринку на фінансову сталість та податкоспроможність суб'єктів господарювання.
2. Визначення беззбиткових обсягів продажу та зони безпеки підприємств.
3. Оцінка рішень про можливість прийняття замовлень за ціною нижче собівартості, їх вплив на податкоспроможність.
1. Стан ринку в країнах, де застосовуються економічні методи регулювання справляє вирішальний вплив на фінансовий стан та податкоспроможність юридичних і фізичних осіб. Навіть найпрогресивніша, з теоретичної точки зору, податкова політика (чи то держави, чи то підприємства) матиме невдалі наслідки, якщо її застосували без відповідного аналізу ринкового середовища. Слід завжди пам'ятати, що визначальним сигналом для розвитку виробничої та в цілому економічної активності є попит. Від його обсягів та еластичності залежать обсяги виробництва.
Еластичність попиту - це зміна попиту під впливом ряду факторів.
Кількісне значення еластичності виражається коефіцієнтом еластичності, який показує, на скільки відсотків змінюється попит на даний товар при зміні на 1% визначеного фактора.
Розрізняють еластичність за доходами і за ціною. Цінова еластичність показує, на скільки змінюється величина попиту на певний товар зі зміною його ціни:
Ер = ((Q2 - Q1,) / (Q1 + Q2)) / ((P2 - Р1) / (Р1 + Р2)).
Слід лише зауважити, що величина попиту змінюється у напрямі, протилежному зміні ціни (про це свідчить і нахил кривої попиту - згадайте з мікро-, макроекономіки). У зв'язку з цим при зменшенні цін за даною формулою ми отримаємо від'ємне значення результату. Тому слід використовувати розповсюджену практику "опускання" знака "мінус" при аналізі еластичності попиту за ціною.
Еластичність за доходами показує зміну попиту при зміні рівня доходів населення:
Ер = ((Q2 - Q1) / (Q2 + Q1)) / ((Y2 - Y1) / (Y2 + Y1)).
Якщо Е > 1 - попит еластичний; Е 1, тобто маємо еластичний попит (наприклад, за ціною), то це означає, що зниження цін на 1% дає підприємствам збільшення виручки більш ніж на 1%, тобто призводить до збільшення валових прибутків.
Саме тому детальному аналізу підлягають зміна обсягів попиту і його еластичності. Такий аналіз слід проводити як на макрорівні, так і в розрізі регіональних і локальних ринків. Визначаючи пропозицію, попит через рівноважні ціни впливає на обсяги доходів суб'єктів господарювання, на фінансові результати їхньої діяльності, на фінансовий стан в цілому. Таким чином, попит, як визначальна ринкова категорія, справляє вплив на здатність суб'єктів господарювання сплатити податки, передбачені державним законодавством. Але не слід забувати і про зворотний зв'язок між оподаткуванням і станом ринку. Не лише попит, як основна складова системи формування доходів підприємств, впливає на їх податкоспроможність, а й самі податки (перш за все перекладені на населення) здатні впливати на обсяг платоспроможного попиту. Тобто для будь-якої системи оподаткування характерна наявність двох різнонапрямлених чинників:
1. Попит визначає стан ринку і впливає на податкоспроможність підприємств.
2. Прямі податки з населення та всі непрямі податки впливають на платоспроможний попит.
Але характерною ознакою обох цих чинників є те, що їхня дія має однаковий результат: в обох випадках визначається кінцева можливість підприємств сплатити накладені на них податки.
Аналізуючи попит та стан ринку в цілому, слід, перш за все, враховувати, що такий аналіз здійснюється через дослідження зміни середніх цін. їхній рівень та його зміна (у тому числі під впливом непрямого оподаткування) визначає платоспроможність покупців, а значить - визначає обсяги платоспроможного попиту та можливі обсяги пропозиції на ринку. Від цього залежать і доходи підприємств, які є основною базою оподаткування.
У випадку проведення аналізу на мікрорівні також необхідно враховувати, що на нові вироби підприємство може справляти вплив на формування цін і попиту. Одним із основних засобів впливу на формування попиту є реклама.
2. У зарубіжній практиці найбільша увага, на відміну від країн СНД, приділяється не ретроспективному, а перспективному аналізу. Підприємству важливо знати, які варіанти діяльності можливі у майбутньому і можливі результати цієї діяльності. Саме тому значна увага приділяється прогнозуванню майбутніх обсягів продажу, які забезпечать беззбиткове функціонування підприємства.
Але це питання має надзвичайно велике значення і для оподаткування, адже від обсягів продажу залежить сплата непрямих податків, а від рівнів беззбитковості та прибутковості залежить сплата прямих податків. Тому, прогнозуючи обсяг продажу, можна зробити висновки про майбутній фінансовий стан суб'єкта господарювання та про його здатність сплачувати встановлені податки у визначених розмірах.
Для прогнозування обсягів продажу, перш за все, необхідно правильно обґрунтувати виробничу потужність підприємства та з'ясувати, при яких обсягах випуску виробництво буде рентабельним, а при яких воно не буде приносити прибутку. З цією метою розраховують:
1) беззбитковий обсяг продажу, який забезпечує повне відшкодування постійних витрат підприємства;
2) обсяг продажу, який гарантує підприємству необхідну суму прибутку;
3) зону безпеки підприємства або запас фінансової стійкості.
Для визначення цих показників можна використовувати як графічні, так і аналітичні методи. При визначенні беззбиткового обсягу продажу та зони безпеки підприємства найбільш зручним є аналітичний метод. При цьому використовується ряд показників маржинального аналізу:
1) маржинальний дохід. Може бути визначений різними способами:
а) постійні витрати + прибутки;
б) виручка від реалізації - змінні витрати;
2) точка критичного обсягу продажу в грошовому відношенні:
а) (виручка ґ постійні витрати) / маржинальний дохід;
б) постійні витрати / питома вага маржинального доходу у виручці від реалізації;
3) беззбитковий обсяг продажу у натуральних одиницях:
Тб = кількість проданої продукції в натуральних одиницях ґ постійні витрати / маржинальний дохід.
Для визначення точки критичного продажу можна також використати показник ставки маржинального доходу в ціні за одиницю продукції:
(сума маржинального доходу / кількість реалізованої продукції в натуральних одиницях).
Розраховують також точку критичного обсягу реалізації у відсотках до максимального обсягу. При цьому максимальний обсяг береться за 100 %:
Т = (постійні витрати / маржинальний дохід) ґ 100 %.
Ставка маржинального доходу також може бути визначена як різниця між ціною одиниці продукції та змінними витратами на одиницю продукції (питомими змінними витратами). Враховуючи це, точка критичного обсягу продажу може бути розрахована
Loading...

 
 

Цікаве