WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Розв’язання структурних проблем податкової системи - Реферат

Розв’язання структурних проблем податкової системи - Реферат

сумніву потреба удосконалення бази оподаткування. Сьогодні згідно з діючим порядком, до оподаткованого обороту входять складники, що не є доданою вартістю (амортизація, нарахування на фонд оплати праці, інші податки та збори, які згідно з законодавством включаються до собівартості продукції і разом з нею входять до ціни). Ці складники необхідно вилучити з бази оподаткування.
Податок на прибуток підприємств
Податок на прибуток підприємств посідає провідне місце серед прямих податків у структурі податкових надходжень Зведеного бюджету. За період з 1992 до 2000 року частка його знаходилась у межах від 18 % до 24,6 % загальної суми податкових надходжень.
З огляду на існуючий зв'язок між обсягами прибутку, які залишаються у розпорядженні суб'єктів господарювання, та можливостями розвитку виробництва, першим кроком на шляху удосконалення оподаткування прибутку підприємств необхідно вважати зменшення ставки цього податку з 30 % до 25 %. Такий захід суттєво не позначиться на обсягах надходжень до бюджету, якщо одночасно будуть скасовані більшість необґрунтованих пільг зі сплати цього податку. Крім того, держава і підприємства отримають вагомий інвестиційний ресурс, який буде спрямований на розвиток виробництва та оновлення виробничих потужностей. У довгостроковій перспективі за рахунок розширення бази оподаткування надходження до бюджету від сплати податку на прибуток будуть зростати.
З іншого боку, саме цей податок відіграє особливу регулюючу роль в економічних процесах країни. За допомогою податку на прибуток можна регулювати такі процеси:
- вибір правової форми організації бізнесу;
- розподіл прибутку (на споживання або накопичення);
- вибір методів фінансування інвестицій (самофінансування або залучення позичкових коштів);
- розподіл трудових та матеріальних ресурсів між окремими сферами господарської діяльності;
- розподіл та перерозподіл ВВП;
- регулювання темпів економічного зростання на макрорівні4.
Тому при удосконаленні податкової системи України основну увагу необхідно сконцентрувати на зміні функціональної спрямованості податку на прибуток підприємств (з фіскальної на регулюючу).
Необхідно нагадати, що механізм оподаткування прибутку в Україні змінився в 1997 році. Були внесені кардинальні зміни до його застосування у практиці господарювання, насамперед, шляхом переходу від визначення оподатковуваного прибутку на основі виручки і собівартості до його визначення на основі валових доходів, валових витрат та амортизації. Прогресивність такого методу, зокрема, у тому, що, наприклад, використання валових витрат замість собівартості практично повністю страхує підприємства від інфляційних втрат, викликаних несвоєчасними переоцінками залишків товарно-матеріальних цінностей, які, до того ж, при оподаткуванні могли більш-менш враховуватись лише після списання матеріалів у виробництво. До найбільш загальних відмінностей нового Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" від попередньої належать:
- чітке визначення кола платників;
- новий підхід до порядку визначення об'єкта оподаткування;
- перехід до методу валових витрат при визначенні оподатковуваного прибутку;
- впорядкованість складу валових витрат підприємств;
- застосування єдиної ставки оподаткування для всіх видів господарських операцій;
- перехід до глобального способу оподаткування;
- застосування спеціальних умов оподаткування прибутку, отриманого від деяких операцій особливого виду;
- скорочення пільг;
- зміна порядку нарахування і сплати податку.
Безумовно, прогресивним стало затвердження положень, які суттєво зменшують податковий тягар і розширюють стимулюючий вплив цього податку:
- вилучення з валових доходів сум, що накопичуються на пенсійних рахунках у межах механізму додаткового пенсійного забезпечення;
- введення до складу валових витрат сум витрат минулих періодів, які не були враховані; сум безнадійної заборгованості; сум сплаченого ПДВ за товари для підприємств, які не є платниками ПДВ; сум витрат на гарантійний ремонт та заміну товарів до 10 % вартості реалізованих товарів, термін гарантії яких не минув; витрат на рекламу (без обмежень у відсотках, як це було раніше); витрат у зв'язку зі сплатою відсотків за боргами без обмежень за обліковою ставкою НБУ;
- надання платнику права вибору особливого порядку оподаткування результатів діяльності, що здійснюється за довгостроковим контрактом;
- звільнення від оподаткування прибутку від реалізації в Україні дитячого харчування, який спрямовано на розширення виробництва цього продукту;
- пільгове (50 % ставки) оподаткування прибутку від реалізації інноваційного продукту;
- надання права зменшення суми валового доходу у разі затримки оплати покупцем (згідно з порядком, охарактеризованим вище);
- визнання датою збільшення витрат не дату списання, а дату оплати чи оприбуткування товарів, робіт, послуг;
- зменшення суми податку на вартість торговельних патентів;
- віднесення сум простроченої кредиторської заборгованості на державних підприємствах до валових доходів, а не повне вилучення їх до бюджету, як це було раніше;
- надання права платникам самостійно проводити індексацію основних фондів у зв'язку з інфляцією.
Незважаючи на те, що нова редакція Закону "Про оподаткування прибутку підприємстві 1997 року наблизила цей податок до його класичного вигляду, залишається низка неврегульованих питань, які дискримінують його переваги. До них необхідно віднести:
- малий (на наш погляд) відсоток дозволених витрат на покращання основних фондів (5 % на рік від їх балансової вартості). Цей відсоток був би достатнім, якби парк обладнання не був настільки застарілим. Сьогодні він потребує заміни майже у повному складі. А при таких нормах цей процес затягнеться на десятиріччя. Тут, звичайно, можна зауважити, що витрати на основні фонди можна відносити не тільки на валові витрати підприємств, - є й інші джерела. Але у наших підприємств вони надто обмежені.
Що ж стосується податкових пільг чи податкового кредиту на такі потреби, то вони не передбачені. Крім того,балансова вартість вже не визначається як первинна, а значить, 5-відсотковий рівень через деякий час означатиме дуже малу суму. Тим більше, що нові основні фонди будуть вимагати покращання з часом, коли їх балансова вартість, розрахована згідно з новим порядком (за мінусом амортизації), буде вже низькою. Тут слід звернути увагу на те, що новий порядок розрахунку балансової вартості фактично призводить до збільшення терміну амортизації, незважаючи на досить високі норми відрахувань. Це знову ж таки означає суттєве дестимулювання процесу оновлення парку обладнання. Скорочення названого терміну могло б досягатися при збереженні трактування балансової вартості основних фондів як первинної;
- не передбачено інвестиційного податкового кредиту, а також пільг на частину прибутку, що інвестується (реінвестується) у виробництво. Це свідчить про слабкість регулюючого механізму;
- оподаткування дивідендів за ставкою 30 %, що дошкульно вдарить по дрібних акціонерах і відчутно вплине на їх платоспроможність, скорочення якої, в свою чергу, вплине на попит, а значить, і на обсяги виробництва;
- відсутність механізму
Loading...

 
 

Цікаве