WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Зміцнення соціальної спрямованості податкових відносин - Реферат

Зміцнення соціальної спрямованості податкових відносин - Реферат

стимулом для економіки у цілому, оскільки ВВП отримує стимули до зростання через вплив двох головних чинників: з одного боку, зростання сукупногопопиту, а з іншого - інвестиції у вигляді заощаджень громадян.
3. Оцінку вільного фінансового ресурсу для прогресивної податкової шкали оподаткування доходів громадян, що діє нині в Україні, здійснювати на тому припущенні, що шкала ставок залишається незмінною. Варіативним чинником обрати неоподатковуваний мінімум.
4. Вихідною базою для розрахунків прийняти результати найбільш ґрунтовного дослідження11 щодо розподілу населення за рівнем середньодушового сукупного доходу в Україні за різними соціальними групами (стратами). Остаточний розрахунок вільного фінансового ресурсу, що звільняється від оподаткування у цілому за рік, а також розрахунок річної суми прибуткового податку з громадян (далі - ППГ), що надходить до бюджету, було здійснено шляхом множення на 12 оцінки відповідного місячного показника.
Результати проміжних розрахунків викладені в таблиці 4.13. Як бачимо, середня ставка прибуткового податку (див. стовпчик 6 табл. 4.13) за чинної шкали ставок та величини неоподатковуваного мінімуму дорівнює 12,5 %. Це означає, що при встановленні єдиної ставки ППГ, скасуванні неоподаткованого мінімуму та збереженні доходів державного бюджету від ППГ на сьогоднішньому рівні ставка ППГ має становити саме цю величину, тобто 12,5 %.
Таким чином, порівнюючи чинну систему оподаткування доходів фізичних осіб України, наприклад, з російською, можна дійти висновку, що вони майже ідентичні. Єдина перевага російської системи оподаткування полягає у тому, що вона включає в себе широкий перелік соціальних вирахувань, тобто фактично не є опозитивною вітчизняній у чистому вигляді. Можливо, єдина перевага російської системи оподаткування доходів фізичних осіб полягає в тому, що величина соціальних вирахувань має більш цільовий характер. Водночас наявність єдиної ставки ППГ у Росії не зберігає принципу соціальної справедливості, тому тут перевага належить вітчизняній системі оподаткування доходів фізичних осіб.
Водночас необхідно акцентувати увагу на важливому факті. Система оподаткування доходів фізичних осіб має бути елементом загальної податкової системи країни. Тому її цілі і завдання слід підпорядкувати загальним макроекономічним та соціальним цілям розвитку суспільства. Отже, не можна здійснювати порівняльний аналіз підсистем без огляду на всю податкову систему країни. Дотримання цього правила фактично гарантує уникнення структурних проблем усередині системи податків.
Повертаючись до тлумачення таблиці 4.13, необхідно прокоментувати також інші важливі цифри. Зокрема, ми розглянули, яким чином будуть зменшуватися доходи бюджету від ППГ та, відповідно, зростатиме сукупний попит, оскільки більша частка доходів громадян залишатиметься у їхн розпорядженні, якщо збільшити неоподатковуваний мінімум у 5 та 10 раз, тобто з 17 до 85 та до 170 гривень.
Сценарний аналіз дозволив отримати цифри, які наочно представлені на рисунку 4.5.
Як бачимо, при збільшенні величини неоподаткованого мінімуму у 5 раз сума неоподатковуваного мінімуму, що залишається у розпорядженні фізичних осіб України, відповідно також зростає у 5 раз, доходи бюджету від ППГ падають приблизно у 1,7 раза.
Якщо збільшити величину неоподаткованого мінімуму в 10 раз, на стільки ж відповідно збільшиться дохід громадян, а доходи державного бюджету від ППГ зменшаться лише в 2,9 раза.
*1) Cтовпчики 2-6 - Азаров Н., Лекарь С., Лощинин М., Чушкал Д. Эконометрия физических лиц Украины // Экономист. - 2001. - № 1. - С. 48.
2) Cтовпчики 7-10 - розрахунки автора.
Рис. 4.5. Залежність величин прибуткового податку з громадян та неоподатковуваного доходу, що залишається у розпорядженні резидентів, від зміни розміру неоподатковуваного мінімуму
Неважко побачити, що при обчисленні всіх показників у річному еквіваленті при десятитикратному збільшенні величини неоподатковуваного мінімуму дефіцит державного бюджету за статтею ППГ складатиме 3,1 млрд. гривень. На перший погляд, ця величина здається занадто великою, щоб уряд міг вдатися до таких заходів. Втім необхідно підходити до розгляду цієї проблеми комплексно і брати до уваги не лише ймовірну нестачу коштів за приблизними арифметичними підрахунками13, а й здійснювати оцінку переваг від таких дій з урахуванням більш складних макроекономічних ефектів.
До проблеми компенсації дефіциту коштів бюджету за статею ППГ ми повернемося нижче, а тут розглянемо, які вигоди може отримати уряд та економіка у цілому.
Оскільки немає необхідності доводити основні постулати сучасної макроекономічної теорії, то почнемо аналіз з констатації того факту, що збільшення величини неоподатковуваного мінімуму призводить до пропорційного зростання сукупного попиту в економіці. У нашому аналізі дуже важливу роль відіграє величина неоподатковуваного доходу, що залишається у розпорядженні громадян при збільшенні величини мінімуму.
Виходячи із проведених розрахунків, при зростанні мінімуму до 85 гривень неоподатковуваний дохід у розпорядженні фізичних осіб збільшується з 314,4 млн. гривень на місяць до 1572 млн. гривень. У річному еквіваленті ці показники складають відповідно 3772,8 млн. гривень на рік та 18864 млн. гривень.
При величині мінімуму у 170 гривень річна сума неоподатковуваного доходу у "кишенях" громадян України буде становити 37728 млн. гривень. Для більш наочного сприйняття цих цифр представимо їх таким чином. При 17 гривнях мінімуму держава залишає у розпорядження громадян неоподатковуваними 2,2 % ВВП, при 85 гривнях мінімуму - 10,8 % ВВП, при 170 гривнях - 21,6 % ВВП (2000 року). Тобто ефективний сукупний попит в економіці зростає відповідно майже в 5 чи 10 разів, що не лише сприятиме розв'язанню соціальних проблем, але й стане через зростання платоспроможного попиту потужним імпульсом до зростання виробництва.
Збільшення рівня неоподатковуваного мінімуму здатне викликати такі наслідки: по-перше, дефіцит бюджетних коштів, по-друге, зміни сукупного попиту. Щодо бюджетного дефіциту, то він можливий лише в короткостроковому періоді. Фахівці стверджують, що в середньому державі доводиться функціонувати з такою проблемою не більше ніж один-два бюджетних роки. У середньо- та довгостроковій перспективі дефіцит коштів буде повністю компенсованим не лише за рахунок збільшення доходів громадян і зростання доходів державного бюджету від надходжень непрямих податків (податків на споживання), а й через зростання бази оподаткування.
Щодо змін сукупного попиту, то його величина згідно з моделлю перманентного доходу14 буде постійною протягом усіх наступних періодів
Фіскальні дії уряду здійснюють суттєвий і систематичний вплив на сукупний попит. У макроекономічному аналізі зміна сукупного попиту здебільшого розглядається як результат
Loading...

 
 

Цікаве